ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.09.2021Справа № 910/4404/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали
клопотання стягувача Фермерського господарства "ВЕСТА-ЛЮКС"
про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу
у справі № 910/4404/21
за позовом Фермерського господарства "ВЕСТА-ЛЮКС" вул. Космонавтів 3, кв. 1, смт. Компаніївка, Компаніївський район, Кіровоградська область, 28400
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" вул. Велика Васильківська, буд. 114, м. Київ, 03150
про стягнення 30 025,58 грн.
Представники учасників справи: без виклику.
Фермерське господарство "Веста-Люкс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" про стягнення 30 025,58 грн., а також витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12270,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № ДС-19474 від 25.11.2020 в частині поставки товару у відповідності до умов договору та здійсненої передплати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі суми попередньої оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4404/21 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, характер спірних правовідносин та предмет доказування, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, за відсутності клопотань будь-якої із сторін про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/4404/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 року у справі №910/4404/21 позовні вимоги Фермерського господарства «Веста-Люкс» задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 114, код ЄДРПОУ 42817110) на користь Фермерського господарства "Веста-Люкс" (28400, Кіровоградська область, Компаніївський р-н, селище міського типу Компаніївка, вулиця Космонавтів, будинок 3, квартира 1; код ЄДРПОУ 34141209) 30 025 (тридцять тисяч двадцять п'ять) грн. 58 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
На примусове виконання рішення у даній справі, яке набрало законної сили 03.08.2021 року, Господарським судом міста Києва 03.08.2021 року видано відповідний наказ.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 26.07.2021 року надійшло клопотання стягувача - Фермерського господарства «Веста - Люкс» б/н від 21.07.2021 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4404/21 про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., разом з доказами надсилання клопотання на адресу відповідача.
Відповідно до вимог ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки судове рішення у справі № 910/4404/21 ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, та під час винесення рішення від 13.07.2021 року питання про судові витрати позивача в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось, судом здійснюється ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4404/21 без повідомлення (виклику) учасників справи.
Будь - яких заяв та клопотань від відповідача на час розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4404/21 до суду не надходило.
В свою чергу суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано суду будь - яких заперечень щодо поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення та розміру заявлених до стягнення витрат, суд здійснював розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі виключно за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, Господарський суд міста Києва -
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.
За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об'єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст.ст. 129, 130 ГПК України.
При цьому як свідчать матеріали справи, під час прийняття рішення у даній справі 13.07.2021 року судом не було вирішено питання судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, позивачем у поданій суду позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12270,00 грн., до складу якого включено, зокрема, судовий збір в сумі 2270,00 грн.
В свою чергу, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.
Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов'язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.ст. 16, 126 ГПК України).
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За результатами розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в порядку ст. 126, 129, 244 ГПК України судом встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копію Договору про надання правничої допомоги № 09/21 від 23.02.2021 року, укладеного між Фермерським господарством «Веста-Люкс» (замовник за договором, позивач у справі) та Міжнародним адвокатським об'єднанням «РАДА» (виконавець за договором), та Додатку № 1 до нього; копію Додаткової угоди від 21.06.2021 року про остаточний розмір гонорару та встановлення ціни Договору № 09/21 про надання правничої допомоги від 23.02.2021 року у справі № 910/4404/21; копію Акту про надання правничої допомоги від 21.06.2021 року; копію платіжного доручення № 9 від 02.03.2021 року на суму 10 000,00 грн.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я адвоката Іванченка В.В. серії КР № 000539 від 29.09.2020 року та оригінал відповідного ордеру серії ВА № 1012607 від 15.03.2021 року.
За твердженням позивача, загальна сума нарахованих останнім до стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи № 910/4404/21, склала 10000,00 грн.
За приписами п. 9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону).
В статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" наведені види адвокатської діяльності, а також роз'яснено, що адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
За умовами Договору № 09/21 про надання правничої допомоги від 23.02.2021 року, укладеного між Фермерським господарством «Веста-Люкс» (замовник за договором, позивач у справі) та Міжнародним адвокатським об'єднанням «РАДА» (виконавець за договором) (далі - Договір), замовник доручає, виконавець зобов'язується надавати йому правничу допомогу, яка складається з окремих доручень про надання правничої допомоги, місце та орган виконання доручення, характер справи, визначається додатковими угодами до Договору.
Відповідно до п. 7.1 Договору ціна останнього визначається сторонами в додаткові угоді до Договору за результатами фактично наданої виконавцем правничої допомоги.
За надану правничу допомогу замовник сплачує виконавцю гонорар (п. 7.2 Договору).
Зокрема, згідно Додаткової угоди від 21.06.2021 року про остаточний розмір гонорару та встановлення ціни Договору № 09/21 про надання правничої допомоги від 23.02.2021 року у справі № 910/4404/21 сторонами погоджено, що остаточний розмір гонорару, який сплачується замовником за фактично надану правничу допомогу за 20 умовних годин, становить 10 000,00 грн.
Також згідно п. 2 вказаної Додаткової угоди викладено п. 7.1 Договору в новій редакції: «Ціна Договору за надану виконавцем замовнику правничу допомогу складає 10000,00 грн., в тому числі умовні години в кількості 20 на суму 10000,00 грн.».
Згідно п.п. 6.1, 6.2 Договору виконавець розпочинає надавати правничу допомогу після вивчення справи в термін, необхідний для цього, та після виконання замовником обов'язків по оплаті правничої допомоги. Облік витрачених годин для надання правничої допомоги здійснюється виконавцем.
Результати правничої допомоги оформляються Актом та є підставою для нарахування Гонорару. В Акті зазначаються гонорар та/або винагорода, фактичні витрати виконавця, які не включаються в гонорар (п.6.3 Договору).
Після надання правничої допомоги, складання Акту покладається на виконавця, який направляє Акт замовнику в порядку, передбаченому п. 11.2 Договору. Замовник в порядку, передбаченому п. 11.2 Договору, повертає виконавцю узгоджений Акт або мотивовану відмову від узгодження Акту протягом 3 (трьох) днів після отримання Акту (п.п.6.4, 6.5 Договору).
Як встановлено судом, на підтвердження обсягу понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу позивачем надано копію підписаного обома сторонами Договору без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг Акту про надання правничої допомоги від 21.06.2021 року до Договору, згідно якого сторони погодили, що за Договором виконавець надав, а клієнт прийняв правничу допомогу в кількості 20 умовних годин на загальну суму 10000,00 грн.:
- аналітика поданих матеріалів та формування правової позиції з метою заявлення позову - 4 години вартістю 2000,00 грн.;
- підготовка позовної заяви та матеріалів, подання позовної заяви до суду - 10 годин вартістю 5000,00 грн.;
- технічна робота з документами - 3 години вартістю 1500,00 грн.;
- підготовка документів для ухвалення додаткового рішення - 2 години вартістю 1000,00 грн.;
- технічна робота з документами - 1 годин вартістю 500,00 грн.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Згідно п. 7.5 Договору замовник сплачує виконавцю рекомендовану попередню оплату в розмірі, який визначається сторонами залежно від змісту доручення.
Зокрема, позивачем на підтвердження факту оплати правової допомоги за Договором надано суду копію платіжного доручення №9 від 02.03.2021 року на суму 10000,00 грн. на користь Міжнародного адвокатського об'єднання «РАДА» із зазначенням призначення платежу «за правничу допомогу згідно рахунка № АО-0000014 від 23.02.2021 року…».
У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
Водночас, як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Окрім цього, згідно ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд можу відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, коли сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати піж час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Як зазначалось судом вище, позивачем разом з позовною заявою було подано попередній розрахунок суми судових витрат у справі в розмірі 12270,00 грн., до якого включено: понесені витрати: аналітика наданих матеріалів та узгодження правової позиції - 2 години вартістю 1000,00 грн.; підготовка позовної заяви - 5 годин вартістю 2500,00 грн.; технічна робота з документами, поштова відправка - 1 година вартістю 250,00 грн.; судовий збір - 2270,00 грн., а також очікувані витрати в сумі 6200,00 грн.
В свою чергу, як свідчать матеріали справи, відповідачем не подано жодних заперечень проти заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., зокрема, щодо їх завищення та не співмірності зі складністю справи тощо.
Таким чином, виходячи з наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.
За результатами здійсненого судом аналізу наданого позивачем Акту про надання правничої допомоги від 21.06.2021 року судом встановлено, що до складу таких витрат позивачем було включено аналітику поданих матеріалів (4 години вартістю 2000,00 грн.), підготовку позовної заяви (10 годин вартістю 5000,00 грн.), технічну роботу з документами (4 години вартістю 2000,00 грн.) та підготовку документів про ухвалення додаткового рішення (2 години вартістю 1000,00 грн.), всього 20 годин на загальну суму 10000,00 грн.
Поряд із цим суд наголошує, що згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства вартість наданої учаснику справи професійної правничої допомоги оцінюється судом виходячи з критеріїв складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Наразі, з урахуванням предмету позову та фактичних обставин, а також враховуючи надані позивачем докази на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, що попередньому дослідженню представником позивача з метою підготовки позовної заяви від імені ФГ «Веста - Люкс» підлягали договір поставки № ДС-19474 від 25.11.2020 року, платіжне доручення № 167 від 26.11.2020 року, рахунок - фактура № ДС-0008097 від 25.11.2020 року, претензія від 03.02.2021 року з доказом вручення та документи на підтвердження цивільної правоздатності та дієздатності ФГ «Веста-Люкс».
Тобто, зазначений позивачем в загальній кількості 14 годин час, необхідний для дослідження наведеної кількості доказів (4 години - аналітика матеріалів та формування позиції, 10 годин - підготовка та подання позову), враховуючи нескладний характер спору та сталу судову практику з даного питання, а також підготовку позовної заяви на 4 аркушах, з яких фактичні обставини складають пів сторінки, сторінку - реквізити сторін та перелік додатків, решта - перелік статей цивільного та господарського законодавства, значно завищено, та відповідно, завищено вартість таких послуг правничої допомоги у вказаній частині.
Також не встановлено судом відповідності зазначеної позивачем тривалості технічної роботи з документами в загальній кількості 4 години обсягу наданих позивачем доказів та часу, необхідному для їх підготовки.
В контексті понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції обґрунтованості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.
Тобто витрати позивача на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, які мають оцінюватись з точки зору їх розумності, співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони, а отже в контексті вищенаведеного та з урахуванням фактичного обсягу наданих адвокатом Іванченко В.В. послуг з представництва інтересів ФГ «Веста-Люкс» у справі № 910/4404/21 суд приходить до висновку, що зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми до 5000,00 грн. відповідатиме критерію пропорційності і розумності.
Аналогічну позицію виклав у своїй Постанові Верховний Суд від 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані позивачем докази, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціни позову, рівня складності, характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником позивача документів, а також їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги висновки суду щодо обґрунтованості позовних вимог позивача за результатами вирішення спору, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Клопотання стягувача Фермерського господарства "ВЕСТА-ЛЮКС" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 114, код ЄДРПОУ 42817110) на користь Фермерського господарства "Веста-Люкс" (28400, Кіровоградська область, Компаніївський р-н, селище міського типу Компаніївка, вулиця Космонавтів, будинок 3, квартира 1; код ЄДРПОУ 34141209) 5000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 27 вересня 2021 року.
Суддя А.М.Селівон