ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.09.2021Справа № 910/11642/21
За заявоюДержавного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"
проскасування заходів забезпечення
у справі910/11642/21
За позовомКомпанії Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH)
до 1) Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" 2) Міністерства охорони здоров'я України 3) Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД." (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co., Ltd.)
про захист порушеного права інтелектуальної власності
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Грунський В.О. - представник за довіреністю;
від відповідача-1 (заявника): Неміровський В.В. - представник за довіреністю;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/11642/21 за позовом Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ до Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України", Міністерства охорони здоров'я України та Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" відповідно до якого просить:
- визнати незаконною подачу Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" 29.03.2021 заяви про реєстрацію лікарського засобу з торговою маркою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban");
- заборонити Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" подавати заяви про реєстрацію лікарського засобу з торговою назвою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban") під час дії патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЮ КРОВІ";
- заборонити Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" вводити в цивільний обіг на території України лікарський засіб з торговою назвою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban"), зокрема, шляхом його виробництва, використання, продажу під час дії патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЮ КРОВІ"
- заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" рекомендувати Міністерству охорони здоров'я України видати рішення про реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" 29.03.2021;
- заборонити Міністерству охорони здоров'я України приймати рішення про реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" 29.03.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подання заяви на реєстрацію лікарського засобу, прийняття її до розгляду та подальший розгляд слід кваліфікувати як посягання на права позивача на винахід, гарантовані йому ст.ст. 424, 464 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 38 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 року відкрито провадження у справі № 910/11642/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 04.02.2022 та зупинено провадження у справі з метою належного повідомлення відповідача-3 про час та місце судового розгляду.
02.08.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої він просив:
- заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" видавати висновки про рекомендацію до державної реєстрації лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД." (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co., Ltd.) 29.03.2021;
- заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" на підставі заяви Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД." (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co., Ltd.) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД." (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co., Ltd.) 29.03.2021, в тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо;
- заборонити Міністерству охорони здоров'я України враховувати висновки та рекомендації Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про можливість державної реєстрації лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД." (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co., Ltd.) 29.03.2021.
З огляду на надходження від позивача заяви про забезпечення позову суд дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у справі та вирішення вказаної заяви.
Ухвалою від 06.08.2021 заяву Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) про забезпечення позову задоволено частково та зупинено провадження у справі.
31.08.2021 через загальний відділ діловодства суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 по справі № 910/11642/21.
07.09.2021 до суду від позивача надійшли письмові заперечення проти клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ухвали від 15.09.2021 провадження у справі поновлено, а розгляд вказаної вище заяви призначено в судовому засіданні 22.09.2021.
Відповідачі -2, -3 явку уповноважених представників у судове засідання 22.09.2021 не забезпечили, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином.
Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні заперечував проти скасування заходів забезпечення, а представник відповідача-1 (заявника), навпаки, подану заяву підтримував у повному обсязі.
Дослідивши фактичні обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши доводи представника відповідача, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про скасування заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.
Мотивуючи заяву про скасування заходів забезпечення відповідач вказує на те, що:
- при винесенні ухвали про забезпечення позову суд керувався правовою позицією, яку відображено у постановах Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 910/14116/20 та від 09.07.2021 у справі № 910/6825/20, однак, судом не враховано, що в указаних справах Центр був третьою особою без самостійних вимог, а у справі № 910/11642/21 Центр є одним з відповідачів;
- заборона Центру надавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу та заборона рекомендувати МОЗ України видати рішення про реєстрацію лікарського засобу є тотожними вимогами, що є недопустимим;
- Центр лише здійснює експертизу наданих заявником матеріалів та надає відповідні обґрунтовані рекомендації МОЗ України.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, яке допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту у національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога до відповідача, щодо якої суд повинен винести рішення. Ця вимога повинна нести правовий характер, тобто бути урегульованою нормами матеріального права, а також бути підвідомчою суду. Матеріально правова вимога позивача повинна опиратися на підставу позову.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правових відносин. Це не є доказами по справі.
Як вбачається із заявленого позову, предметом є захист порушеного права інтелектуальної власності шляхом:
- визнання незаконною подачі Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" 29.03.2021 заяви про реєстрацію лікарського засобу з торговою маркою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban");
- заборони Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" подавати заяви про реєстрацію лікарського засобу з торговою назвою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban") під час дії патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЮ КРОВІ";
- заборони Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" вводити в цивільний обіг на території України лікарський засіб з торговою назвою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban"), зокрема, шляхом його виробництва, використання, продажу під час дії патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЮ КРОВІ"
- заборони Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" рекомендувати Міністерству охорони здоров'я України видати рішення про реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" 29.03.2021;
- заборони Міністерству охорони здоров'я України приймати рішення про реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" 29.03.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі № 910/1642/21 заяву Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) про забезпечення позову задоволено частково.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову суд виходив з того, що указані заходи є цілком співмірними та адекватними, спрямовані на захист невиправданого порушення прав та інтересів позивача.
Суд відзначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Такий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 02.09.2019 у справі №917/137/19.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" установлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При дослідженні питання співмірності застосованих заходів забезпечення позову судом в ухвалі від 06.08.2021 у справі № 910/11642/21 встановлено, що такі заходи забезпечення позову мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача.
Крім того, суд не погоджується із тим, що ухвалою про забезпечення позову суд фактично вжив заходи забезпечення, які фактично є тотожними позовним вимогам.
Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов'язаність відповідних дій та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами з метою захисту яких такий позов подано. У вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття таких заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову й предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд встановив, що відповідачем-1 не наведено жодних доказів на підтвердження необхідності скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, а всі мотиви і доводи, викладені у клопотанні зводяться до переоцінки обставин, які вже були досліджені та оцінені господарським судом при постановленні ухвали про забезпечення позову.
Поданими поясненнями Центр не спростував ризику ускладнення ефективного захисту порушених інтересів Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH), за захистом яких вона звернулася, що відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України судом визнане підставою забезпечення позову, беручи до уваги розуміння в судовій практиці ефективності способу правового захисту, як можливості запобігти порушенню та присікти його суспільно небезпечні наслідки і відновити попереднє правове становище, яке існувало до нього, без потреби у новому судовому розгляді чи іншому провадженні.
Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 по справі № 910/11642/21.
Відповідно до ч. 4 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Тож, з огляду на викладене, з метою дотримання процесуальних строків, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі.
Керуючись ст.ст. 145, 228, 229, 233, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі № 910/11642/21 відмовити.
2. Зупинити провадження у справі № 910/11642/21 до 04.02.2022 о 11:30 год.
3. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.09.2021 року.
Суддя Ю.О. Підченко