вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"24" вересня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/778/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
розглянувши заяву малого приватного підприємства “Олеся”, м. Ужгород №14 від 06.09.2021 року (надійшла до суду 06.09.2021) про розстрочку виконання судового рішення
у справі №907/788/20
за позовом за позовом Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до малого приватного підприємства “Олеся”, м. Ужгород
про стягнення суми 140 646,54грн.
За участю представників: не з'явились
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07 липня 2021 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Малого приватного підприємства “Олеся” на користь Ужгородської міської ради суму 30 866,42 грн боргу по платі за землю, а також 463,06 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
06.09.2021 року відповідачем МПП “Олеся” подано до суду заяву №14 про розстрочку виконання судового рішення, посилаючись на скрутне матеріальне становище та відсутність коштів на рахунках.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 призначено розгляд заяви 23.09.2021.
Проте, розгляд заяви по суті призначений на 23.09.2021 року не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у відрядженні до Західного апеляційного господарського суду, тривалістю один календарний день 23.09.2021 року, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-10/6-в від 22.09.2021 року.
Разом з тим, сторони повідомлені про дату та час наступного судового засідання.
Ухвалою суду від 22.09.2021 року призначено розгляд заяви на 24.09.2021 року.
В судове засідання представник заявника не з'явився, у своїй заяві просив суд задовольнити заяву та відстрочити виконання рішення суду від 07.07.2021 року терміном на 10 місяців, рівними частинами по 3 086,64 за кожен місяць. В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення від 07.07.2021 року у даній справі, заявник посилається на скрутне матеріальне становище та відсутністю коштів на рахунках.
Представником позивача 23.09.2021 року подано письмові заперечення на розстрочку виконання рішення, вказуючи на те, що заявником не надано допустимих доказів в обґрунтування поданого клопотання, які б підтверджували скрутний фінансовий стан боржника (як про це зазначено в клопотанні), не доведено наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Разом з тим, 24.09.2021 року подано заяву про розгляд заяви без участі уповноваженого представника.
Приписами статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Частиною 4 наведеної статті 331 ГПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 33/229-04, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Сулу України від 13.12.2012 № 18-рп/20121; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012'): відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Наведені обставини малого приватного підприємства “Олеся” не засвідчують неможливості або ускладнення виконання рішення суду в даній справі і не є винятковими. Ці обставини лише вказують на те, що виконання судового рішення по даній справі негативно впливає на фінансовий стан відповідача.
Скрутне фінансове становище боржника, не звільняє його від обов'язку виконання рішення суду, яке є обов'язковим до виконання.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини: “державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як “виняткові обставини” (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Півень проти України” від 29.06.2004); “Європейський суд з прав людини повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції” (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савітський проти України, по. 38773/05. від 26.07.20121.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Отже, розглянувши заяву малого приватного підприємства “Олеся”, дослідивши надані докази, а також, врахувавши можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк та стягувача при затримці виконання рішення, суд дійшов до висновку, що заявником не доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому у даному випадку відсутні передбачені законом підстави для відстрочки виконання судового рішення.
Особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи в силу приписів ст. 74 ГПК України. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана боржником заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2021 року у справі №907/778/20 задоволенню не підлягає.
За таких обставин, керуючись ст.331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні заяви малого приватного підприємства “Олеся” , м. Ужгород від 06.09.2021 №14 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2021 у справі №907/788/20 відмовити повністю.
Направити копію ухвали сторонам у справі.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://zk.arbitr.gov.ua.
Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ремецькі О.Ф.