вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство
"23" вересня 2021 р. Справа № 907/653/21
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., за участю секретаря судового засідання Штундер Д.Л., розглянувши справу за заявою
кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Центр Корона”, пл.Театральна, 5,7 м.Ужгород,
до боржника: Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "УКРАЇНА", пл.Кирила і Мефодія, 3 м. Ужгород,
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
За участю представників:
від кредитора - Німенко А.С., адвокат, ордер ЗР № 80017 від 03.06.2021;
від боржника - не з'явився;
11.08.2021 року до Господарського суду Закарпатської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Центр Корона” (далі Заявник) із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно Приватного акціонерного товариства “Торговий дім "УКРАЇНА" у зв'язку із нездатністю останнього погасити наявну у нього заборгованість.
Ухвалою суду від 25.08.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Центр Корона” про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "УКРАЇНА" прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 07.09.2021 року на 11:00 год., викликано для участі у підготовчому судовому засіданні представників заявника та боржника, зобов'язано сторони вчинити певні дії, надати до суду відзив, вжито заходи для захисту інтересів кредиторів.
Ухвалою від 07.09.2021 судове засідання відкладено, зокрема, через нез'явлення представника боржника та відсутність відомостей про повідомлення боржника про дату та час розгляду цієї справи.
В судове засідання 23.09.2021 боржник відзиву не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив.
В судовому засіданні 23.09.2021 судом перевірено та підтверджено відомості про боржника відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" за витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який надано заявником на вимогу суду.
Відкладаючи розгляд справи у підготовчому засіданні судом було зазначено, про необхідність підтвердити обґрунтованість поданої заяви, зокрема розрахунків розміру кредиторських вимог, відповідність заявлених вимог умовам договорів, на підставі яких вони виникли та цивільному законодавству України, а також достовірність наданих доказів, а саме достовірності доказів надсилання заяви про відкриття справи про банкрутство до господарського суду з адреси кредитора пл.Театральна, 5,7, м.Ужгород на адресу боржника та господарського суду, відправлення яких датовано 14.05.2021, а отримано Господарським судом Закарпатської області 11.08.2021 року.
Зазначені обставини ставлять під сумнів питання обгрунтованості заяви кредитора, обумовлює їх спірний характер, оскільки згідно доданих до справи доказів та розрахунків за договором № ФП 17052017-2 від 17 травня 2017 року нараховано боржнику заборгованість за основним боргом 1 997 500,00 грн.; інфляційні нарахування 393 307,75 грн.; 3 % річних за період з 16.05.2018 по 14.05.2021 року - 179 610,82грн.; пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від розміру простроченого платежу, за кожен день прострочення зобов'язання - 1533610,64грн.; неустойка у розмірі 5% від розміру простроченого платежу від 199500,00 грн. - 99 875, 00грн., а також проценти за користування чужими грошовими коштами (24 % від суми 1 99 500, 00 гун.) - 479 400,00грн.
Таким чином, суд зазначає, що усі розрахунки грошових вимог здійснено заявником у межах трирічного терміну, порушення якого впливає на розмір основного зобов'язання. Так само, у межах трирічного строку розраховані пеня, неустойка та проценти за користування чужими грошовими коштами, що не відповідає договору.
Ці розрахунки не грунтуються на умовах договорів та не відповідають нормам цивільного законодавства України щодо позовної давності як строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (загальна позовна давність у три роки, спеціальна позовна давність в один рік). Сторона договору, яким є боржник, має право заперечити такі розрахунки та вимоги, але у справі про банкрутство реалізація такого права не можлива. За загальним правилом, що міститься у конструкції відкриття справи про банкрутство, в основі лежить безспірність грошових вимог, що реалізовується приписом закону - відсутність спору про право.
Відсутність спору про право в розрізі процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності стосовно вирішення питань щодо суті (предмета) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, строку виконання зобов'язання тощо.
Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно із частиною п'ятою статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності, саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об'єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (правова позиція судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, викладена у постанові від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012 з посиланням на позицію ВП ВС у постановах від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18) та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19)). Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Враховуючи, що достовірність доказів не підтверджена, також стосовно вимог по частині заборгованості наявний спір про право, зокрема поважності причин пропуску строків позовної давності та пов'язані з ним питання розміру грошових вимог до боржника, що підлягають вирішенню лише у порядку позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у цій справі про банкрутство.
Згідно зі статтею 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування розуміється як закріплена в процесуальному та матеріальному законодавстві міра належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора про наявність спору про право, суд враховує таке.
Спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку.
Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Таким чином, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути й спору про право.
Для відкриття справи про банкрутство законодавець застосовує спрощений (протягом чотирнадцяти-двадцяти днів) порядок розгляду заяви кредитора саме виходячи з принципу безспірності вимог кредитора, їх обгрунтованості та доведеності, навіть у разі заперечень боржника.
Отже, якщо у підготовчому засіданні з'ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом вирішення спірних питань під час провадження, що, у свою чергу, покладає на суд обов'язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
Методом встановлення фактичних обставин та їх дослідження і правова оцінка господарським судом є загальне позовне провадження, в якому сторони обмінюються заявами по суті справи, відповідач надає відзив на позов, судом заслуховуються пояснення представників сторін тощо.
Така правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного суду у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20 від 25.11.2020 у справі №910/5799/20.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 20.05.2021 у справі №924/1277/20.
Як визначено ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Згідно з ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
За наведених обставин, керуючись ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки вимоги кредитора свідчать про очевидну наявність спору про право, який має вирішуватися у порядку позовного провадження, господарський суд не вбачає достатніх підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство і за наслідками підготовчого засідання відмовляє у відкритті провадження у справі.
Враховуючи, що судом встановлено наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Торговий дім "УКРАЇНА", заява арбітражного керуючого Чорнія М.В. судом не розглядається.
Керуючись ст.ст. 3, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, статтґми 2, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Корона" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "УКРАЇНА" - залишити без задоволення.
2. Відмовити у відкритті провадження у справі № 907/653/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "УКРАЇНА".
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 23.09.2021 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Закарпатської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст ухвали складено 27.09.2021 року.
Суддя П.Д. Пригуза