25 травня 2010 р. № 05-5-44/137
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.
суддів:Заріцької А.О.,
Коваленка В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.03.2010
у справі№ 05-5-44/137 господарського суду міста Києва
за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
провизнання банкрутом
за участю представників сторін:
від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 -ОСОБА_5
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2009 (суддя Чеберяк П.П.) у справі № 05-5-44/137 заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про порушення справи про банкрутство повернуто заявнику без розгляду, на підставі частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала господарського суду міста Києва мотивована тим, що зі змісту заяви про порушення справи про банкрутство та додатків до неї вбачається, що заявник, в порушення частини 8 статті 1 та пункту 8 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не надав до суду виконавчих документів чи розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 (колегія суддів: Смірнова Л.Г., Алданова С.О., Моторний О.А.) ухвалу господарського суду міста Києва від 25.12.2009 скасовано, у прийнятті заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про порушення справи про банкрутство відмовлено.
Постанова Київського апеляційного господарського суду мотивована тим, що при зверненні до суду заявником не надано доказів на підтвердження безспірності вимог кредиторів заявника, а тому суд дійшов висновку, що у прийнятті заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання банкрутом слід відмовити на підставі частини другої статті 8 Закону України та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати, а справу передати на розгляд по суті посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку прийняті в даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про порушення справи про банкрутство, подана в порядку статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Стаття 53 Цивільного кодексу України визначає, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Такий порядок передбачений, зокрема, статтями 47-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до частин 2, 3 статті 47 Закону заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредитором. До заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого направляються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до вимог статті 1 спеціального Закону ліквідація -припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Відповідно до вимог статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Судом першої інстанції встановлено, що боржник звернувся із заявою до господарського суду в зв'язку з тим, що він прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності і встановленням факту, що він не спроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у зв'язку із недостатністю вартості свого майна.
Ухвала господарського суду міста Києва від 25.12.2009 про повернення без розгляду заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про порушення справи про банкрутство та постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 про відмову у прийнятті заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про порушення справи про банкрутство, обґрунтовані посиланням на частину 8 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в частині не подання заявником доказів безспірності вимог кредиторів.
Частиною 2, 3 статті 7 вказаного Закону визначено перелік відомостей, які повинна містити заява боржника про порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема: суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах); розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника. До заяви боржника додаються: рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави та інше.
Виходячи з аналізу положень ст.ст. 51, 105, 111 ЦК України, ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, ст. 60 Господарського кодексу України, ч.ч. 2,3 ст. 7,ст.ст. 47-49, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що до заяви боржника про порушення справи про банкрутство повинні, обов'язково, бути додані докази в підтвердження належного з'ясування повного кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, а також докази недостатності вартості майна боржника для задоволення вимог встановлених кредиторів, чому судами попередніх інстанцій в судових актах не була надана правова оцінка та не встановлена наявність чи відсутність вказаних доказів на момент звернення боржника з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.
Судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги також те, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає обов'язку подання доказів безспірності вимог кредиторів при зверненні боржника з заявою про порушення справи про визнання банкрутом у тому числі, на підставі ст.ст.47-49 спеціального Закону.
Крім того, в обґрунтування власних доводів суди попередніх інстанцій керувались частиною 8 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" проте, вказана правова норма встановлює перелік документів, які повинні бути додані до заяви кредитора, а не до заяви боржника.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 25.12.2009 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 підлягають скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Також, Вищий господарський суд України зазначає, що за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) згідно статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 постанова (ухвала) Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України та ст.ст. 125, 129 Конституції України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 у справі № 05-5-44/137 скасувати. Ухвалу господарського суду міста Києва від 25.12.2009 у справі № 05-5-44/137 скасувати. Справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва, на стадію прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
В.М. Коваленко