25 травня 2010 р. № 6/105-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.
суддів:Заріцької А.О.,
Коваленка В.М.
Розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на постановугосподарського суду Сумської області від 28.05.2009
у справі№ 6/105-09 господарського суду Сумської області
за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
Провизнання банкрутом
за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" -Полторацька О.В.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.05.2009 (суддя Гордієнко М.І.) порушено провадження у справі № 6/105-09 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, за заявою боржника, в порядку статей 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначено справу до розгляду, зобов'язано боржника надати всім кредиторам копію плану погашення його боргів.
Постановою господарського суду Сумської області від 28.05.2009 у справі № 6/105-09, на підставі статей 22-24, 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором майна банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6
Постанова господарського суду обґрунтована тим, що з метою виявлення майнових активів та кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства було проведено вивчання і аналіз бухгалтерської документації. В ході аналізу документації, встановлено, що кредиторська заборгованість складає 1256971,87 грн., дебіторська заборгованість відсутня. Як вбачається з поданих документів, для виявлення майнових активів було проведено інвентаризацію та виявлено майнових активів заставною вартістю 490172,00 грн. Також, з результатів інвентаризації, було виявлено, що в разі реалізації майна коштів отриманих від реалізації буде недостатньо для задоволення всіх кредиторських вимог.
Листом №146 від 19.02.2010 ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 -арбітражного керуючого ОСОБА_6 визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в розмірі 194400 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою господарського суду Сумської області, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, в частині призначення ліквідатором майна банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_6.
В судовому засіданні 25.05.2010 представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", в порядку статті 22 ГПК України, уточнив вимоги касаційної скарги та просив Вищий господарський суд України скасувати постанову господарського суду Сумської області від 28.05.2009 повністю.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку прийняту у справі постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду першої інстанції про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Постановою господарського суду Сумської області від 28.05.2009 про визнання боржника банкрутом, в порядку статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що боржник звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство в зв'язку з тим, що він прийняв рішення про ліквідацію та припинення підприємницької діяльності, не спроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у зв'язку із недостатністю вартості майна. Загальна сума грошових вимог кредиторів до боржника становить 1256971,87 грн.
Судом першої інстанції в постанові про визнання боржника банкрутом встановлено, що як свідчить з поданих документів, за результатами інвентаризації виявлено майнових активів заставною вартістю 490172,00 грн.
Господарський суд дійшов висновку, що, в разі реалізації майна, коштів отриманих від реалізації буде недостатньо для задоволення всіх кредиторських вимог.
Стаття 47 спеціального Закону має назву "Загальні положення про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності -громадянина"
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 47 Закону правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого направляються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство. За відсутності заперечень кредиторів господарський суд може затвердити план погашення боргів, що є підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство на строк не більше трьох місяців. План погашення боргів повинен включати: строк його виконання; розмір суми, яка щомісячно залишається боржнику - громадянину-підприємцю та членам його сім'ї на споживання; розмір суми, яка буде щомісячно направлятися на погашення вимог кредиторів.
Згідно з ч. 6 ст. 47 Закону, якщо в результаті виконання боржником плану погашення боргів, вимоги кредиторів задоволені в повному обсязі, провадження у справі про банкрутство припиняється.
Відповідно до вимог ст. 48, яка має назву "Розгляд господарським судом справи про банкрутство громадянина-підприємця" одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. За клопотанням громадянина-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами. За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Згідно статті 1 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідація -припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Відповідно до вимог статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, зокрема, що інформація про прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Згідно з ч. 9 ст. 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем за її рішенням фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа, не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, подає державному реєстратору довідки Державної податкової інспекції, Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості та інші документи.
Відповідно до вимог частини 4, статті 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, виходячи з вимог ст.ст.51, ч. 4 ст.105 ЦК України, ст.ст.22,47 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що вирішили припинити власну підприємницьку діяльність, покладено обов'язок, для належного з'ясування кола кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, опублікувати в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повідомлення про прийняте рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
Враховуючи викладене, однією з передумов порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку статей 47-49 спеціального Закону, є здійснення громадянином-підприємцем попередньої публікації оголошення, в порядку частини 4 статті 105 ЦК України та статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності. .
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що справа про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності -громадянина, на підставі ст.ст.47,48 Закону не може бути порушена до закінчення двохмісячного строку з дня публікації повідомлення про прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до вимог частини 1 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до вимог частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про порушення справи про банкрутство, не додані докази здійснення попередньої публікації оголошення, в порядку ст.51 та ч. 4 ст. 105 ЦК України та ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", в заяві відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, а також не додано проміжний ліквідаційний баланс.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що справа про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 порушена неправомірно, без здійснення публікації про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності та належного з'ясування кола кредиторів боржника, а також повного обсягу кредиторської заборгованості, оцінки майна боржника, за рахунок якого можливе задоволення вимог кредиторів фізичної особи - підприємця, в зв'язку з чим, господарський суд незаконно продовжив процедуру банкрутства боржника та визнав його банкрутом на підставі ст.ст. 47-49 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Крім того, в постанові господарського суду взагалі відсутній правовий аналіз та не встановлено, чи був поданий боржником до суду план погашення боргів громадянина - підприємця, чи здійснювалось, в порядку п. 6 ч. 4 ст. 47 Закону, задоволення вимог кредиторів, на виконання боржником плану погашення боргів.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що справа про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 порушена неправомірно, без належних доказів того, що вартості майна боржника, який прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, недостатньо для задоволення вимог його кредиторів, в зв'язку з чим, господарський суд незаконно продовжив процедуру банкрутства громадянина-підприємця та визнав його банкрутом за правилами ст.ст. 47-49 спеціального Закону.
Крім того, Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на той факт, що в ухвалі про порушення справи про банкрутство та постанові про визнання боржника банкрутом, суд першої інстанції самостійно змінив правові підстави, згідно яких боржник звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, а саме - як вбачається з матеріалів справи, громадянин-підприємець звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства юридичної особи, що ліквідується власником.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спеціальний Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості зміни, за ініціативою господарського суду, правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, які викладені в заяві про порушення справи.
Статтею 1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції та припинити провадження у справі.
З огляду на зазначене, враховуючи, що висновки, зроблені судом першої інстанції, не відповідають вимогам чинного законодавства постанова про визнання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягає скасуванню, як така, що не відповідає приписам чинного законодавства, а провадження у справі підлягає припиненню.
Також, Вищий господарський суд України зазначає, що за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) згідно статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 постанова (ухвала) Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України та ст.ст. 125, 129 Конституції України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.
Постанову господарського суду Сумської області від 28.05.2009 у справі № 6/105-09 скасувати.
Провадження у справі № 6/105-09 припинити.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
В.М. Коваленко