25 травня 2010 р. № 12/95б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.
суддів:Заріцької А.О.,
Коваленка В.М.,
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська
на ухвалугосподарського суду Луганської області від 11.01.2010
та на постановуЛуганського апеляційного господарського суду від 16.02.2010
у справі№ 12/95б господарського суду Луганської області
за заявою ПП "Боженко и К"
провизнання банкрутом
за участю представників сторін: представники сторін не з'явились
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.10.2009 (суддя Палей О.С.) порушено провадження у справі № 12/95б про банкрутство ПП "Боженко и К", за заявою боржника, в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначено справу до розгляду, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Луганської області від 12.11.2009 у справі № 12/95б визнано ПП "Боженко и К" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ПП "Боженко и К" арбітражного керуючого ОСОБА_4, зобов'язано ліквідатора подати до офіційного друкованого органу оголошення про банкрутство ПП "Боженко и К" та відкриття ліквідаційної процедури.
Постанова мотивована тим, що з наданого балансу підприємства та аудиторського висновку вбачається відсутність майна боржника та наявність кредиторської заборгованості, що свідчать про недостатність вартості майна боржника, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.01.2010 у справі № 12/95б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "Боженко и К" та ліквідовано банкрута -ПП "Боженко и К", провадження у справі припинено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 (колегія суддів: Медуниця О.Є., Лазаренко Л.Л., Перлова Д.Ю.) ухвалу господарського суду Луганської області від 11.01.2010 у справі № 12/95б залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою господарського суду Луганської області від 11.01.2010 та постановою Луганського апеляційного господарського суду від 16.02.2010, ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції .
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги норми Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА № 80 від 19.02.1998, оскільки у порушення зазначеного Закону заявник касаційної скарги був позбавлений можливості проведення перевірки платника податків, тобто був позбавлений можливості виконати функції, в межах своєї компетенції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку прийняті у справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи таке.
За змістом частини першої статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на апеляційне оскарження мають виключно сторони та прокурор.
Особи, що не були залучені до участі у справі місцевим господарським судом, не мають права на подання апеляційної скарги навіть у випадках, якщо цей суд ухвалив рішення про їх права та обов'язки, вказані особи вправі оскаржити судове рішення в касаційному порядку на підставі статті 107 ГПК України.
Судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська в постанові було встановлено, що публікація оголошення про визнання ПП "Боженко и К" банкрутом здійснена ліквідатором 25.11.2009 в газеті "Урядовий Кур'єр" № 219, проте, ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська не звернулась із грошовими вимогами до боржника, в порядку частини 3 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, виходячи зі змісту статті 1 спеціального Закону, Державна податкова інспекція в процедурах банкрутства не має іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто -сторони у справі про банкрутство.
Таким чином, враховуючи, що ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська не звернулась із грошовими вимогами до боржника, вона не є стороною у даній справі, отже, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 91 ГПК України, прийняв скаргу особи, яка не є стороною у справі та вирішив спір по суті.
Подання апеляційної скарги на ухвалу особами, які не мають права на її подання, виключає перегляд ухвали місцевого господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі, в апеляційному порядку по суті, а також виключає можливість надання правової оцінки судовому акту, на що суд апеляційної інстанції не звернув уваги, у відповідному випадку апеляційний господарський суд повинен був відмовити у прийнятті апеляційної скарги, а, якщо скарга прийнята судом другої інстанції до розгляду -припинити апеляційне провадження.
Враховуючи викладене, постанова Луганського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 підлягає скасуванню з припиненням апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.01.2010 у справі № 12/95б.
Як вбачається з заяви про порушення справи про банкрутство, рішення про ліквідацію ПП "Боженко и К" прийнято власником 22.08.2009.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.10.2009 (суддя Палей О.С.) порушено провадження у справі № 12/95б про банкрутство ПП "Боженко и К", за заявою боржника, в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначено справу до розгляду, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до вимог частини 1 статі 51 Закону якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Постанова господарського суду Луганської області від 12.11.2009 про визнання боржника банкрутом, в порядку статті 51, Закону мотивована тим, що наданий баланс підприємства, аудиторський висновок, відсутність майна боржника та наявність кредиторської заборгованості свідчать про недостатність вартості майна боржника, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Луганської області від 11.01.2010 у справі № 12/95б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу ПП "Боженко и К"; провадження у справі припинено.
Відповідно до вимог частини 4, статті 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Згідно частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Частиною 3 статті 110 ЦК України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до вимог частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку статті 60 Господарського кодексу України, публікації оголошення в порядку статті 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу можливе з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений статтею 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви ПП "Боженко и К" про порушення справи про банкрутство в порядку статті 51 спеціального Закону, не доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог частини 1 статті 111 ЦК України, відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, а також не додані докази попередньої публікації оголошення, в порядку частини 4 статті 105 ЦК України.
Дослідження вказаних обставин необхідно для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами статті 51 спеціального Закону, вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було.
Крім того, звернення з заявою про порушення справи про банкрутство та порушення провадження за спрощеною процедурою, що врегульована статтею 51 Закону, можливе лише після закінчення строку двохмісячного строку , який передбачений частиною 4 статті 105 ЦК України.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що справа про банкрутство ПП "Боженко и К" порушена неправомірно, без з'ясування кола кредиторів боржника, оцінки майна боржника, у відсутності попередньої публікації, без дотримання строків, які передбачені частиною 4 статті 105 ЦК України, в зв'язку з чим, господарський суд незаконно продовжив процедуру банкрутства боржника та визнав його банкрутом за процедурою, яка передбачена статтею 51 спеціального Закону, та, у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора, незаконно ліквідував підприємство -банкрута, на підставі пункту 6 ч. 1 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції та припинити провадження у справі.
З огляду на зазначене, враховуючи, що висновки, зроблені судом першої інстанції, не відповідають вимогам чинного законодавства ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ПП "Боженко и К" та ліквідацію ПП "Боженко и К" та постанова про визнання ПП "Боженко и К" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а провадження у справі підлягає припиненню.
Також, Вищий господарський суд України зазначає, що за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) згідно статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 постанова (ухвала) Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України та ст.ст. 125, 129 Конституції України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська задовольнити частково.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 у справі № 12/95б скасувати.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.01.2010 у справі № 12/95б припинити.
Постанову господарського суду Луганської області від 12.11.2009 у справі № 12/95б скасувати.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 11.01.2010 у справі № 12/95б скасувати.
Провадження у справі № 12/95б припинити.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
В.М. Коваленко