26 травня 2010 р. № 34/7
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"
на рішеннягосподарського суду Донецької області від 16.03.2010 р.
у справі№ 34/7
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Макіївкокс"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"
простягнення 1 217,70 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:- не з'явились;
відповідача:- не з'явились;
У січні 2010 р. Закрите акціонерне товариство "Макіївкокс" (далі -Товариство "Макіївкокс") звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" (далі -Товариство "Енергоімпекс") 1 217,70 грн.
Позовні вимоги Товариство "Макіївкокс" обґрунтовувало тим, що 03.04.2008 р. на його адресу у справних вагонах, без ознак втрати або розкрадання, надійшов вугільний концентрат марки "Ж", вантажовідправником якого виступало Товариство "Енергоімпекс", котрий був йому виданий Донецькою залізницею без перевірки маси, проте при прийманні вказаного концентрату по кількості було виявлено недостача у кількості 1 230 кг на суму у розмірі 1 217,70 грн., яка, виходячи з вимог законодавства України, підлягає стягненню з Товариства "Енергоімпекс".
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.03.2010 р. (суддя Кододова О.В.) позовні вимоги Товариства "Макіївкокс" задоволено. Рішення прийнято з мотивів, наведених Товариством "Макіївкокс" у позовній заяві.
В апеляційному порядку рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2010 р. не переглядалось.
Товариство "Енергоімпекс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2010 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства "Макіївкокс". Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Енергоімпекс" обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено п. п. 1 та 5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Державного арбітражу при Ралі Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965 р. (далі -Інструкція № П-6), ст. ст. 3, 24, 105, 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 (далі - Статут залізниць України), п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, ст. ст. 655, 670, 712, 909, 1166 та 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 194, 216, 217, 307 Господарського кодексу України, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство "Макіївкокс" скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства "Енергоімпекс", у якому просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2010 р. -без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство "Макіївкокс" обґрунтовує тим, що доводи Товариства "Енергоімпекс", наведені у касаційній скарзі, є безпідставними, а висновки місцевого господарського суду -правильними та такими, що відповідають нормам матеріального права.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Енергоімпекс" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарським судом Донецької області на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- Товариство "Енергоімпекс" виставило Товариству "Макіївкокс" рахунок-фактуру № 9853 від 31.03.2008 р. на оплату відвантаженого 30.03.2008 р. вугільного концентрату марки "Ж", зокрема, у вагоні № 65952525 у розмірі 69 000 кг та у вагоні № 64920374 у розмірі 68 000 кг;
- Товариство "Макіївкокс" 03.04.2008 р. оплатило рахунок-фактуру № 9853 від 31.03.2008 р. у повному обсязі;
- 03.04.2008 р. на адресу Товариства "Макіївкокс" у вагонах № 65952525 та № 64920374 надійшов вантаж -вугільний концентрат марки "Ж", при цьому згідно залізничної накладної № 50299249 маса вантажу складає 137 000 кг, у тому числі у вагоні № 65952525 - 69 000 кг, а у вагоні № 64920374 -68 000 кг;
- вугільний концентрат марки "Ж" у вагонах № 65952525 та № 64920374 прибув у справних вагонах, без слідів втрати і розкрадання та був виданий Донецькою залізницею Товариству "Макіївкокс" у відповідності до ст. 52 Статуту залізниць України без перевірки маси та кількості;
- під час прийняття вугільного концентрату марки "Ж" у вагонах № 65952525 та № 64920374 за кількістю було встановлено невідповідність даних щодо його ваги даним, зазначеним у накладній № 50299249, про що було складено акт № 454/п від 03.04.2009 р., у зв'язку з чим прийняття вказаного вугілля було призупинено до прибуття представника вантажовідправника -Товариства "Енергоімпекс" для сумісного прийняття вугільного концентрату;
- листом № 13-499 від 03.04.2009 р. Товариство "Енергоімпекс" повідомило Товариству "Макіївкокс" про те, що не має можливості направити свого представника для участі у прийманні вугільного концентрату та просило здійснити його приймання у відповідності до Статуту залізниць України та Інструкції № П-6;
- неприбуття представника Товариства "Енергоімпекс" для приймання вугільного концентрату у вагонах № 65952525 та № 64920374 стало підставою для залучення представника громадськості для продовження приймання продукції, під час якого було остаточно встановлено розмір недостачі: у вагоні № 65952525 -1 350 кг, у вагоні № 64920374 -1 250 кг, про що було складено акт № 454 від 03.04.2008 р.;
- враховуючи п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, розмір недостачі вантажу (вугільного концентрату марки "Ж") у вагонах № 65952525 та № 64920374 склав 1 230 кг, вартість якого складає 1 217,70 грн.
Зважаючи на вказані обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про те, що Товариство "Макіївкокс" одержало від Товариства "Енергоімпекс" у вагонах № 65952525 та № 64920374 вантаж -вугільний концентра марки "Ж" з недостачею у розмірі 1 230 кг.
Ст.37 Статуту залізниць України передбачає, що під час здавання вантажів для перевезення відправником зазначається у накладній їх маса.
Ст. 24 Статуту залізниць України визначає, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Частина друга ст. 114 Статуту залізниць України встановлює, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Положеннями ст. ст. 22 та 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв'язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме -сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкоджену або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника).
Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з Товариства "Енергоімпекс" на користь Товариства "Макіївкокс" вартість недопоставленої продукції, а саме -1 230 кг вугільного концентрату марки "Ж" у розмірі 1 217,70 грн.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2010 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Згідно зі ст. ст. 125 і 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2010 р. у справі № 34/7 -без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало