Справа № 1-95/2010 р.
11.06.2010 року Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючої - судді Бойко І.А.,
при секретарі - Кривошеї А.М.,
за участю прокурора - Ткачук О.М.,
потерпілого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Сабунда, Кургальутинського району Целиноградської області, Республіки Казахстан, росіянина, громадянина України, з загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не судимого,
за ч.1 ст.122 КК України,
ОСОБА_2 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я , при наступних обставинах.
19.02.2010 року, близько 18.00 години, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за магазином по АДРЕСА_2, на грунті особистих неприязних відносин вдарив ОСОБА_1 повною пластиковою пляшкою місткістю 1 літр в потилочну частину голови, від чого останній втратив рівновагу та впав на землю. Після чого, ОСОБА_3 наніс ногами 6-7 ударів в область тулуба та кінцівок, чим спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 583 від 21.04.2010 року, відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.
Підсудний винним себе визнав частково та пояснив, що він 19.02.2010 року близько 17:00 години, пішов до магазину «Вікторія», що розташований по АДРЕСА_2, де придбав пластикову пляшку пива місткістю 1 літр та тюльку. Зайшовши за магазина, він помітив, що там стоїть ОСОБА_1, який справляє природні потреби. Гукнувши ОСОБА_1, він запитав його чому той розпускає про нього плітки, та вдарив повною пластиковою пляшкою з пивом, яка знаходилась в нього в лівій руці в праве предпліччя потерпілого, після чого, ОСОБА_1 схопив його за комірець светру, і він змушений був відштовхнути його в грудну клітку. Після нанесення даних ударів він залишив ОСОБА_1 і пішов додому. Під час нанесення ним ударів ОСОБА_1 він був тверезий, а звідки утворились такі ушкодження у ОСОБА_1, зазначені у висновку СМЕ, йому невідомо.
В ході судового слідства підсудний ОСОБА_2 змінив свої покази та вказав, що пластикова пляшка з пивом знаходилась у нього в правій руці, а вдарив він потерпілого долонею лівої руки в область правого предпліччя, а потім відштовхнув потерпілого рукою і пішов додому.
Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 19.02.2010 року близько 17:00 години, він знаходився за магазином, що по АДРЕСА_2 де справляв природні потреби. Стоячи обличчям до тильної стіни магазина, він відчув глухиий удар в область потиличної частини голови, від чого він втратив рівновагу і впав на землю на правій бік. Лежачи на землі, він побачив, що над ним стоїть ОСОБА_2, який наніс йому приблизно 6-7 ударів ногами по тулубу і ногах. Після чого, ОСОБА_2 пішов, а він почав кликати на допомогу. Того вечора його відвезли до лікарні ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 19.02.2010 року близько 17:25 години він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на автомобілі під”їхали до магазину, що по АДРЕСА_2. Вийшовши з автомобіля він з ОСОБА_4 пішли до магазину, а ОСОБА_1 - за магазин справити природні потреби. Придбавши пляшку пива, він вийшов на вулицю, де зустрів свого дядька, з яким почав розмовляти. В цей час мимо нього за магазин пройшов ОСОБА_2 Приблизно через 5 хвилин, він почув крик ОСОБА_1, який лежав за магазином та кликав на допомогу. ОСОБА_1 повідомив, що його побив ОСОБА_2 На снігу він помітив сліди бійки, а на відстані близько 200 метрів він побачив, як ОСОБА_2 направлявся в сторону свого будинку, ніяких інших осіб навколо не було. Він зателефонував ОСОБА_4, який разом з ним перенесли ОСОБА_1 до автомобіля та відвезли ОСОБА_1 до лікарні.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 19.02.2010 року близько 17:30 години він на своєму автомбілі разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 під”їхали до магазину, що по АДРЕСА_2. Вийшовши з автомобіля він пішов до магазину, ОСОБА_5 залишився біля магазину розмовляти зі своїм дядьком, а ОСОБА_1 пішов за магазин справити природні потреби. В магазині до нього почав чиплятись і виражатись грубою нецензурною лайкою ОСОБА_2, на що він зробив йому зауваження, але останній зреагував агресивно, оскільки був випивши. В руках у ОСОБА_2 була повна пластикова пляшка пива місткістю 1 літр. Скупившись він поїхав на автомобілі додому, а через 2-3 хвилини на його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5, який розповів, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_1 Він повернувся до магазину і разом з ОСОБА_5 допоміг ОСОБА_1 сісти до автомобіля та відвіз його до лікарні.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює в магазині, що по АДРЕСА_2. 19.02.2010 року близько 17:30 години, ОСОБА_2 придбав в неї пластикову пляшку пива ємкістю один літр та рибу. Він був випивши, оскільки чиплявся до всього. В цей момент до магазину зайшов ОСОБА_4, з яким ОСОБА_2 намагався вчинити сварку. Через п”ять хвилин ОСОБА_2 вийшов з магазину, а потім і ОСОБА_4 Через декілька хвилин їй стало відомо, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працює старшим дільничним інспектором міліції Кіровоградського РВ УМВС України в області. 20.02.2010 року близько 09:30 години, він відбирав пояснення у ОСОБА_2, який вказав, що він 19.02.2010 року приблизно о 17 годині за магазином по АДРЕСА_2 вдарив в обличчя ОСОБА_1, який впав, після чого, ОСОБА_2 наніс йому удари ногами по тулубу. Дані пояснення він вголос прочитав ОСОБА_8, який їх підписав та з ними погодився.
Крім того, вина підсудного підтверджується:
- протоколом огляду місця події від 20.02.2010 року, яким оглядається грунтова ділянка з тильної сторони будівлі магазину по АДРЕСА_2.
а.с.7
- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 15.02.2010 року, за участю ОСОБА_2, згідно якого останній вказав та показав, за яких обставин він спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження;
а.с.42-45
- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 20.02.2010 року , за участю потерпілого ОСОБА_1 згідно якого останній вказав та показав, за яких обставин ОСОБА_2 спричинив йому тілесні ушкодження;
а.с.75-76
- протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 20.04.2010 року;
а.с.68-70
- висновком експерта № 583 від 21.04.2010 року.
а.с. 62-63
Дослідивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчинені злочину, в судовому засіданні доведена повністю, і дії підсудного необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України, так як він вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Доводи підсудного про те, що він вдарив потерпілого ОСОБА_1 лише долонею лівої руки в область правого предпліччя, а потім відштовхнув потерпілого рукою в область грудної клітки, у зв”язку з чим від таких ударів не могли утворитися тілесні ушкодження, на які вказує потерпілий, а також те, що тілесні ушкодження, які були виявлені у ОСОБА_1 під час судово-медичного дослідження, могли бути отримані ним при інших обставинах, є безпідставними, оскільки вони повністю спростовуються зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні вищенавединими доказами, ставити під сумнів які, у суду немає жодних підстав. Зокрема, наведені доводи підсудного спростовуються висновком експерта № 583 від 21.04.2010 року, в якому вказано, що тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах, на які вказує потерпілий ОСОБА_1 в протоколі допиту від 20.04.2010 року та в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 20.04.2010 року, дані тілесні ушкодження не могли утворитись за обставин, на які вказує ОСОБА_2 в протоколі допиту від 15.04.2010 року та в протоколі відтворення обстановки та обставин подій від 15.04.2010 року, показами свідка ОСОБА_5, який показав, що почувши крик ОСОБА_1 і підійшовши до місця вчинення злочину, він побачив потерпілого, який лежав на землі та підсудного, який віддалявся від місця злочину. Інших осіб поблізу не було. Потерпілий повідомив йому, що ушкодження йому заподіяв ОСОБА_2
Покази підсудного ОСОБА_2 про те, що він в той день не перебував в стані алкогольного сп”яніння спростовуються показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які вказали, що в той вечор бачили ОСОБА_8, який поводив себе як особа, яка вживала алкогольні напої.
До твердження підсудного ОСОБА_2 про те, що під час надання пояснень дільничному інспектору він не вказував про удари ногами, суд ставиться критично, оскільки підсудний постійно змінює свої покази, що судом розцінюється як намагання уникнути кримінальної відповідальності.
Призначаючи підсудному покарання, суд виходить із вимог ст. 65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо.
Пом'якшуючих покарання обставин, судом не встановлено, обтяжуючими обставинами є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Кіровоградської центральної лікарні про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 є обгрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд вважає, що вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими, а тому, з урахуванням обставин справи, вини підсудного, фізичних та моральних страждань потерпілого у зв”зку з заподіяними йому тілесними ушкодженнями, підлягають задоволенню в повному обсязі, відшкодування матеріальних збитків підлягають задоволенню в частині, що підтверджується документально.
Враховуючи, що відшкодування втраченого заробітку документально не підтверджено, вимоги в цій частині, як такі що не підтверджені належними доказами, задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст.122 КК України і призначити йому покарання 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, зобов'язавши його періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без змін - підписка про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кіровоградської центральної районної лікарні 237 грн. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 та на користь ОСОБА_1 615 грн. 89 коп. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб.
Суддя Кіровоградського
районного суду І.А.Бойко