26 травня 2010 р. № 13/79
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. -головуючого, Малетича М. М., Мамонтової О.М.,
за участю позивача та його представника -Дем'янова В.А. дов. №440 від 11.02.2010 року, представника Сільськогосподарського ТОВ "Лан" -Санжарівського В.М., представника Тимохи О.Ф. -Голоднюка О.М. дов. №3731 від 24.06.2009 року та представника третьої особи -Ходаківського І.Д. дов. №01-30/645 від 25.05.2010 року,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_9 на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2010 року у справі господарського суду Полтавської області за позовом ОСОБА_9 до Сільськогосподарського ТОВ "Лан", Тимохи О.Ф., третя особа - Державний реєстратор Карлівського району Полтавської області Ходаківський І.Д., про визнання недійсним протоколу зборів учасників,
У червні 2009 року ОСОБА_9 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Сільськогосподарського ТОВ "Лан", Тимохи Олександра Федоровича про визнання недійсним рішення (протоколу) позачергових зборів учасників СГТОВ “Лан” від 3 лютого 2009 року та скасування реєстраційних дій державного реєстратора, проведених 30 квітня 2009 року, щодо реєстрації змін до установчих документів СГТОВ “Лан”, пов'язаних з рішенням (протоколом) позачергових зборів учасників СГТОВ “Лан” від 03 лютого 2009 року.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 16 липня 2009 року в позові відмовлено.
Припинено провадження у справі щодо визнання рішення недійсним в частині відсторонення ОСОБА_9 від виконання обов'язків директора товариства.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2010 року рішення господарського суду Полтавської області від 16 липня 2009 року залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_9 просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2010 року та рішення господарського суду Полтавської області від 16 липня 2009 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Стверджує, що судами порушено положення ст. ст. 100, 116 ЦК України та ст. ст. 10, 58, 61 Закону України "Про господарські товариства".
Наголошує на тому, що суди залишили поза увагою ту обставину, що відповідачами було порушено встановлений ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" порядок скликання та проведення загальних зборів учасників товариства.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судами встановлено, що 3 лютого 2009 року відбулися позачергові загальні збори учасників СГТОВ “Лан”,
Встановлено, що питання, внесені на розгляд зборів учасників, не було включено в порядок денний даних зборів, а було оголошено з посиланням на положення ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та погоджено безпосередньо на самих зборах учасників СГТОВ “Лан”.
Згідно протоколу загальних зборів, запропонований присутнім порядок денний включав наступні питання:
1. Обрання голови та секретаря зборів учасників.
2. Зміна складу учасників товариства.
3. Відсторонення ОСОБА_9 від виконання обов'язків директора товариства.
4. Затвердження Статуту в новій редакції.
5. Реєстрація змін до статутних документів.
Згідно оскаржуваного протоколу, 3 лютого 2009 року загальними зборами, за погодженим присутніми учасниками порядком денним, було прийнято наступні рішення:
- обрано головою зборів СГТОВ “Лан” Санжарівського В.М., секретарем зборів Тимоху Ю. О.;
- проведено заміну учасників СГТОВ “Лан” Шандиби В.В., Думенко С.О., Тимошенко Т.В., Василенко Л.П. на Тимоху О.Ф., що володіє у сукупності 71% в статутному капіталі СГТОВ “Лан”;
- відсторонено ОСОБА_9 від виконання обов'язків директора СГТОВ “Лан”;
- призначено виконуючим обов'язки директора СГТОВ “Лан” Санжарівського В.М.;
- зобов'язано ОСОБА_9 передати Санжарівському В.М. оригінал статуту, печатку товариства, інші правовстановлюючі документи до 3 березня 2009 року;
- прийнято Статут СГТОВ “Лан” у новій редакції;
- відповідно до ст. 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” вирішено провести державну реєстрацію змін до установчих документів та доручити проведення державної реєстрації змін до установчих документів виконуючому обов'язки директора СГТОВ “Лан” Санжарівському В.М.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 не був присутній на спірних зборах учасників та, за твердженням останнього, не був повідомлений про дату та час їх проведення і порядок денний питань, які виносились на розгляд.
Виходячи зі змісту позовної заяви та касаційної скарги, наведене й стало підставою для звернення ОСОБА_9 з позовом про захист порушених корпоративних прав.
Суди встановили, що на момент проведення спірних зборів учасників СГТОВ “Лан” ОСОБА_9М.(позивач) володів часткою у розмірі 29% статутного капіталу, що, відповідно, становило 29 % голосів у товаристві та займав посаду директора СГТОВ “Лан”.
Вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_9 обґрунтовує порушенням відповідачами його корпоративних прав на участь в управлінні товариством, зокрема, вказує на порушення положень ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" під час скликання та проведення спірних позачергових загальних зборів учасників та позбавлення його права участі в позачергових зборах учасників товариства.
Так, з оскаржуваних судових рішень вбачається, що встановивши факт неповідомлення ОСОБА_9 про дату та час проведення позачергових загальних зборів товариства і порядок денний питань, винесених на них та відмовляючи в позові, суди виходили з того, що позивач володіє лише 29% голосів, а тому його відсутність на позачергових зборах не могла істотно вплинути на прийняті загальними зборами рішення.
Крім того, припиняючи провадження у справі в частині визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів від 3 лютого 2009 року щодо відсторонення ОСОБА_9 від обов'язків директора товариства, суди виходили з положень ст. 12 ГПК України, зазначаючи що правова природа цих вимог має ознаки трудового спору.
Однак з такими висновками судів погодитись не можна у зв'язку помилковістю останніх.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.
Крім того, зі змісту ч. 5 даної статті вбачається, що з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Так, суди, встановивши факт неповідомлення позивача про дату, час та порядок денний проведених спірних зборів учасників і, як наслідок, його відсутність на спірних зборах учасників, та стверджуючи, що його відсутність на позачергових зборах не могла істотно вплинути на прийняті загальними зборами рішення, в порушення ст. ст. 38, 43, 65 і 105 ГПК України, не перевірили та не надали правову оцінку тому, яким чином факт присутності позивача, у разі його належного повідомлення, міг вплинути на можливість реалізації ним гарантованих законом корпоративних прав по управлінню товариством, зокрема, в частині голосування за внесення в порядок денний не включених до нього питань та, відповідно, яким чином його присутність могла вплинути на результат проведення спірних зборів учасників в світлі положень ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та статуту товариства.
До того ж, в порушення ст. ст. 38, 43, 65 і 105 ГПК України, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та не перевірили доводи позивача щодо того, що вказані позачергові загальні збори учасників були проведені в порушення вимог ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" без повідомлення будь-кого з учасників у встановленому законом порядку.
Так, вбачається, що суди дійсно не перевіряли факт повідомлення інших учасників зборів, зокрема, щодо повідомлення переліку питань, включених до порядку денного майбутніх зборів, оскільки з оскаржуваних судових рішень неможливо встановити, чи мало місце існування будь-якого порядку денного спірних зборів учасників до моменту внесення на розгляд зборів питань, не включених до порядку денного.
Згідно положень ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного…
Наведена норма закону вказує на те, що обов'язковою умовою дійсності повідомлення про скликання загальних зборів товариства є одночасна наявність в такому повідомленні інформації як про час і місце проведення зборів, так і інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).
Відсутність будь-якої з вказаних складових у повідомленні про проведення загальних зборів, як і відсутність самого повідомлення, автоматично призводить до недійсності рішень, прийнятих на зборах у разі їх проведення та наступного оскарження.
Наведеного судами враховано не було.
Крім того, враховуючи, що даний спір ґрунтується на позовних вимогах про захист порушених корпоративних прав учасника товариства на управління товариством та враховуючи те, що позивач просить визнати рішення загальних зборів учасників недійсним повністю, без заявлення окремої вимоги про поновлення його на посаді директора товариства, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що даний спір пов'язаний саме з реалізацією позивачем свого права на управлінням товариством, а не з трудовими правовідносинами.
У зв'язку з цим помилковим є і висновок судів попередніх інстанцій про припинення провадження у справі в частині визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів від 3 лютого 2009 року щодо відсторонення позивача від обов'язків генерального директора товариства з посиланням на те, що спір є таким, який пов'язаний з трудовими відносинами, а не з корпоративними.
З огляду на помилковість висновків судів та на те, що вказані вище обставини мають суттєве значення для юридично правильного висновку суду, проте, судами не перевірені та не встановлені, оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими визнати не можна, у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, витребувати необхідні докази, встановити дійсні обставини справи, ґрунтуючись на положеннях чинного законодавства дати їм повну і правильну юридичну оцінку та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2010 року та рішення господарського суду Полтавської області від 16 липня 2009 року.
Справу передати до господарського суду Полтавської області на новий розгляд в іншому складі суду.
Враховуючи положення ст. ст. 125, 129 Конституції України, рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року та враховуючи рекомендації постанови президії Вищого господарського суду України від 30 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Козир
Судді М. Малетич
О. Мамонтова