01 червня 2010 р. № 49/379
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Нешнл Бізнес Солюшенс"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2010р.
у справі №49/379
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нешнл Бізнес Солюшенс"
до Закритого акціонерного товариства "Нова лінія"
про стягнення 72 079,0 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Шуляк Н.О. -довіреність у справі,
від відповідача: не з'явився,
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2010р. (головуючий, суддя Смірнова Л.Г., судді Алданова С.О., Моторний О.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нешнл Бізнес Солюшенс" на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2009р. повернуто, у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги.
При цьому суд апеляційної інстанції керувався ст.ст.53, 93 ГПК України та виходив з неповажності причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та передати справу для розгляду до Київського апеляційного господарського суду. У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст.53 ГПК України, і вважає, що причина пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги є поважною.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2009р. оформлено, підписано та оголошено у судовому засіданні 18.12.2009р. за участю представників обох сторін.
Відповідно до ст.87 ГПК України, рішення розсилаються сторонам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються під розписку.
Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції від 18.12.2009р. надіслано сторонам, у т.ч. відповідачу, 21.12.2009р., тобто з дотриманням строку, встановленого ст.87 ГПК України.
В силу ст.50 ГПК України, строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. Перебіг процесуального строку, обчислюваного днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено цей початок.
Рішення господарського суду міста Києва у даній справі оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України 18.12.2009р., отже останній день строку, встановленого для оскарження його в апеляційному порядку, - 28.12.2009р. (понеділок).
Апеляційна скарга на вказане рішення була здана позивачем на пошту 06.01.2010р., про що свідчить опис вкладення у цінний лист, тобто з пропуском встановленого ст.93 ГПК України процесуального строку. Звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відновлення пропущеного строку, позивач посилався на те, що оскаржуване рішення ним отримано лише 25.12.2009р., а після цього внесення державного мита за подання апеляційної скарги було ускладнено тим, що банки у святкові дні переважно не працювали або працювали в обмеженому режимі "без доступу клієнтів" з 31.12.2009р. до 04.01.2010р. включно.
Відповідно до ст.53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. До кола поважних причин слід відносити, зокрема, отримання заявником судового акта після закінчення зазначеного процесуального строку.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, яких у даному випадку судом апеляційної інстанції не встановлено за відсутності обставин, що перешкоджали б скаржнику реалізувати своє право на оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом встановленого строку.
Так, відхиляючи заявлене клопотання, суд апеляційної інстанції підставно дійшов висновку про неповажність причин пропуску процесуального строку, оскільки позивач не навів поважних причин, які перешкоджали б йому оскаржити рішення суду від 18.12.2009р. до закінчення процесуального строку для подання апеляційної скарги -28.12.2009р., враховуючи, що воно отримано ним 25.12.2009р.
Обставина, на яку посилається позивач, - складність внесення державного мита за подання скарги, починаючи з 31.12.2009р., тобто вже після спливу процесуального строку для подання апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску процесуального строку у розумінні ст.53 ГПК України.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильну оцінку причин пропуску процесуального строку, яку дав суд апеляційної інстанції і не визнав їх поважними, виходить за межі повноважень касаційної інстанції, передбачених ч.2 ст.1117 ГПК України, оскільки з'ясування причин пропуску процесуального строку пов'язано із встановленням обставин, які призвели до пропуску цього строку, а висновок суду апеляційної інстанції щодо поважності цих причин є результатом оцінки вказаних обставин.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року, колегія суддів
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нешнл Бізнес Солюшенс" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2010р. у справі №49/379 -без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій