01 червня 2010 р. № 37/462
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торговий дім Сєверодонецького "Об'єднання склопластик"
на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2009р. та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009р.
у справі №37/462
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сєверодонецького
"Об'єднання склопластик"
про стягнення 72 243,31 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сєверодонецького "Об'єднання склопластик" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2009р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009р. у справі №37/462, водночас заявивши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання.
Колегія суддів вважає, що клопотання про відновлення процесуального строку на подання касаційної скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання судовим актом законної сили.
Оспорювана скаржником постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 07.12.2010р., отже останній день строку, встановленого для оскарження її в касаційному порядку, - 11.01.2010р. (понеділок), оскільки 07-10.01.2010р. припадало на святковий та неробочі дні.
Дана касаційна скарга подана скаржником 16.04.2010р., про що свідчить штемпель на доданих до скарги опису вкладення у цінний лист та поштовому конверті, тобто з порушенням встановленого ст.110 ГПК України строку.
Відповідно до ст.53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. До кола поважних причин слід відносити, зокрема, отримання заявником судового акта після закінчення зазначеного процесуального строку.
Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку, скаржник вказує на те, що строк ним пропущений з поважних причин, оскільки оскаржувана постанова від 07.12.2009р. йому не надсилалась, а з її змістом представник відповідача ознайомився лише 15.04.2010р. за його заявою.
Разом з тим, вказані обставини не можуть бути взяті до уваги судом з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача брав участь у судовому засіданні суду 07.12.2009р., копія оскаржуваної постанови від 07.12.2009р. направлена сторонам, у тому числі скаржнику 08.12.2009р.
Докази, які б свідчили про повернення до суду апеляційної інстанції відправленої ним копії постанови, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ч.2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, скаржником не надано належних доказів того, що оскаржуваний судовий акт ним не отримано (довідка відповідного відділення зв'язку).
З огляду на наведене відсутні підстави вважати, що процесуальний строк для подання даної касаційної скарги, встановлений ст.110 ГПК України, пропущений скаржником з поважних причин.
Оскільки відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, яких у даному випадку не вбачається, то колегія суддів не знаходить підстав для відновлення скаржнику пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.
Відхилення клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги є підставою для її повернення.
Окрім того, основні вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 ГПК України. Так, зокрема, відповідно до ч.4 названої норми, до скарги додаються докази сплати державного мита.
Згідно ч.1. п.4 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається і повертається без розгляду якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а порядок сплати -Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.
Відповідно до п.14 названої Інструкції при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал останнього примірника платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід бюджету ___грн. (дата)”, скріпленим першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Додане скаржником до касаційної скарги платіжне доручення №232 від 15 квітня 2010р. на суму 350,0 грн. не відповідає вимогам названого пункту, а тому не може бути прийняте судом в якості належного доказу сплати державного мита.
Допущене скаржником порушення є окремою підставою для повернення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.53, пунктами, 4, 5 ч.1 ст.1113 ГПК України, ст.ст.125, 129 Конституції України, колегія суддів
1. Відмовити у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сєверодонецького "Об'єднання склопластик" на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2009р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009р. у справі №37/462 повернути скаржнику.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищака
Суддя В.М.Палій