25 травня 2010 р. № 2/237
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді Капацин Н.В. -(доповідача у справі)
суддів :Волік О.А.
Кролевець О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тельманівський кар"єр"
на рішенняГосподарського суду Львівської області від 04.02.2010
у справі№ 2/237
господарського судуЛьвівської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Передзвін"
Відкритого акціонерного товариства "Тельманівський кар"єр"
простягнення 3 058 108,94 грн.
за участю представників від:
позивача Костич О.І. (довір. від 23.04.10р.)
Костур Р.В. (довір. від 23.04.10р.)
відповідача не з"явився
Чероватенко В.І. (довір. від 20.01.10р.)
Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.02.10р. у справі № 2/237 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології" (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Передзвін" (Відповідач-1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології" 50 000 грн. основного боргу, 415,65 грн. державного мита, 3,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" (Відповідач-2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології" 2 790 000 грн. основного боргу, 73 372,76 грн. - пені, 10 737,32 грн. - 3% річних, 23 964,90 грн. - державного мита, 221,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Тельманівський кар"єр" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.10р. у справі № 2/237, прийняти нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги позивача.
Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 530, частини 2, статті 625 Цивільного кодексу України, пункту 3 статті 180, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 15, 17 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник в касаційній скарзі вказує на те, що судом першої інстанції неправомірно взято до уваги акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт, як доказ у справі.
Відповідно до пункту 4.4 договору підряду остаточний взаєморозрахунок між сторонами в повному обсязі проводиться протягом трьох днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт. Дата виконання робіт за договором підряду в акті прийому-передачі відсутня, тому у позивача відсутнє право вимоги, щодо сплати заборгованості.
Заявник вказує на те, що судом першої інстанції розглянуто справу у відсутності представника Відкритого акціонерного товариства "Тельманівський кар"єр". Судом не задоволено клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду Донецької області.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі договору підряду № 08/09-25 від 25.09.08р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології" (Підрядник) і Відкритим акціонерним товариством "Тельманівський кар"єр" (Замовник), Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботи по вкладанню верхньої будови колії - рейко-шпальної решітки 3 км на залізобетонних шпалах СБ-3 епюрою 1600 шпал, скріплених КПП-5, рейками Р-65 б/у. Замовник зобов'язався передати проектну документацію в повному об'ємі з усіма вирішеними питаннями, передбаченими технічними вимогами до даного проекту, та надати підготовлену площадку-фронт робіт з вкладеним щебенем, товщиною 0,2 м по всьому фронту робіт, прийняти та оплатити ці роботи.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2 Договору ціна договору складає 2 634 750 грн. Вартість та витрати по виконанню робіт визначаються кошторисом.
На підставі додаткової угоди від 15.07.09р. сторони визначили ціну договору в розмірі 3 940 000 грн.
Як встановлено судом першої інстанції позивач виконав, а відповідач-2 прийняв обумовлені роботи, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року на суму 3 940 000 грн. по формі № КБ-2в, довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2009р. за формою № КБ-3. Зауважень до якості та об"єму виконаних робіт у відповідача-2 не було.
Пунктом 4.4. Договору встановлено, що оплата вартості робіт Замовником здійснюється на умовах попередньої оплати у розмірі 50% вартості запланованих об'ємів робіт. Остаточний взаєморозрахунок між сторонами в повному обсязі проводиться протягом трьох днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт.
Відкрите акціонерне товариство "Тельманівський кар"єр" листом № 18/12-03 від 18.12.08р., гарантувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології" погашення заборгованість в розмірі 2 334 750 грн. за виконані роботи по договору до завершення поточного року.
21.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Передзвін" (Поручитель) укладено договір поруки, на підставі якого Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт по договору підряду № 08/09-25 від 25.09.08р. і додаткової угоди від 15.07.09р. до договору підряду, укладених між Кредитором та Боржником.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору поруки сторони погодили, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань по оплаті виконаних робіт за Основним договором у сумі, що дорівнює 50 000 грн. Поручитель не відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань по відшкодуванню Кредитору пені, штрафу та трьох відсотків річних від простроченої суми.
Пункт 5.1 договору поруки передбачає, що у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань по оплаті виконаних робіт за Основним договором, Кредитор має право протягом строку дії договору поруки, визначеного п. 7.1. договору звернутися з вимогою про виконання таких зобов'язань до Поручителя.
Згідно з пунктом 4.1. договору поруки, у разі порушення Боржником зобов'язання по оплаті за Основним договором Поручитель зобов'язується виконати за Боржника зобов'язання у 3-денний термін з дня отримання вимоги від Кредитора.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується листом-вимогою від 04.11.09р. позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про сплату 50 000 грн. у відповідності до умов договору поруки, у зв"язку з невиконанням Відповідачем-2 зобов"язань за Основними договором.
Оскільки відповідачем оплачено за виконані підрядні роботи частково в розмірі 1 100 000 грн., заборгованість складає 2 840 000 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Передзвін", Відкритого акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" про стягнення 2 962 470,14 грн.
Позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача-1 заборгованість в розмірі 50 000 грн., з відповідача-2 основний борг в розмірі 2 790 000 грн., пеню на суму 157 911,78 грн., три відсотки річних у сумі 23 122,29 грн., втрати від інфляції в розмірі 37 074,87 грн.
Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги позивача виходив з того, що ВАТ "Тельманівський кар'єр" оплачено за виконані підрядні роботи частково, заборгованість складає 2 840 000 грн. ТОВ "Передзвін" не виконано зобов'язання за договором поруки щодо оплати 50 000 грн.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Пунктом 4.4. договору підряду встановлено, що остаточний взаєморозрахунок між сторонами в повному обсязі проводиться протягом трьох днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт.
Суд першої інстанції вказує на те, що оскільки акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року на суму 3 940 000 грн. не містить дати підписання, позивач в порядку статті 530 Цивільного кодексу України, направив відповідачу-2 вимогу про сплату боргу шляхом надсилання копії позовної заяви.
Відповідно до статей 553, 554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
На підставі викладеного судом першої інстанції задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення з ТОВ "Передзвін" 50 000 грн. основного боргу та стягнення з ВАТ "Тельманівський кар'єр" 2 790 000 грн. основного боргу.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 8.5 договору підряду судом частково задоволено позовні вимоги в частині стягнення з ВАТ "Тельманівський кар'єр" 73 372,76 грн. пені, 10 737,32 грн. 3% річних.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Факт виконання позивачем підрядних робіт підтверджується актом № 1 за вересень 2009 року.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З аналізу частини 1 статті 837, частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України слідує, що виконані за договором підряду роботи підлягають оплаті негайно після здачі підрядних робіт замовнику.
Стаття 526 даного Кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Оскільки відповідачем-2 не виконано договірні зобов'язання, щодо оплати за підрядні роботи судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-2 суми 2 790 000 грн. основного боргу. Судом на підставі договору поруки та керуючись статтями 553, 554 Цивільного кодексу обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 основного боргу в розмірі 50 000 грн.
Відповідач-2 в касаційній скарзі вказує на те, що судом першої інстанції не застосовано положення частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Оскільки за змістом статті 530 ЦК України не настав момент сплати відповідачем боргу, позовні вимоги позивача не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах чинного законодавства.
Слід зазначити, що за змістом вимог чинного законодавства досудове врегулювання спору не є обов'язковим і суб'єкти господарювання, які порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організації зобов'язані поновити їх не чекаючи пред'явлення претензії.
Зазначена правова позиція узгоджується з Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2002 № 15-рп/2002 в якому наголошено на тому, що встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Крім того, відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов"язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.
Відповідачем-2 прийнято виконані позивачем підрядні роботи, що підтверджується підписаним сторонами актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року на суму 3 940 000 грн. Не зазначення дати підписання акта не робить даний акт недійсним та не звільняє відповідача-2 від оплати за підрядні роботи.
Відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з твердженням скаржника щодо визнання неукладеним договору підряду, оскільки неукладеність договору визначається на час укладання, а не за наслідками виконання, виконаний договір не може бути неукладеним.
В касаційній скарзі заявник наголошує на прийнятті судом першої інстанції рішення у відсутності представника відповідача-2.
Розгляд справи № 2/237 відкладався неодноразово, про дату та час судового засіданні сторони належним чином повідомлені.
Відповідно до статті 22 ГПК України сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.
Сторони в судовому процесі не обмежені в кількості представників, які можуть представляти їх інтереси.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав, передбачених статтею 15 ГПК України для направлення справи за підсудністю до Господарського суду Донецької області.
За таких обставин, підтвердженими належними доказами, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення відповідачами своїх зобов'язань щодо оплати за виконанні підрядні роботи, обґрунтовано прийнято рішення про стягнення з відповідачів боргу, пені та 3% річних, підстав для скасування чи зміни прийнятого у справі судового рішення з мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тельманівський кар"єр" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2010 у справі № 2/237 залишити без змін.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді І.М. Волік
О.А. Кролевець