31 травня 2010 р. № 2-31/3849-2009
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Н. Дунаєвська,
суддів:Мележик Н.І.,
Владимиренко С.В. -доповідач,
перевірив
касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2009р.
у справі№2-31/3849-2009 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ресанта-Одеса"
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
простягнення 8457,78грн.,
Подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 цього кодексу касаційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій формі повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу (подання), із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого припущенного судом порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.
Зокрема, касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили про те, що судом при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судом неправильно витлумачена норма закону.
Проте зі змісту поданої касаційної скарги вбачається, що скаржник не зазначає суті порушення, які саме норми матеріального або процесуального права порушені судами при прийнятті оскарженої постанови та в чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Отже, скаржник не наводить підстав, за яких він вважає, що оскаржений судовий акт має бути скасований, що унеможливлює його перегляд у касаційному порядку.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі (поданні) не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст.1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести подання в загальному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.86, 111, п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010р., Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2009р. у справі №2-31/3849-2009 повернути скаржнику.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:Н. Дунаєвська
Судді: Мележик Н.І.
Владимиренко С.В.