25 травня 2010 р. № 11/63-09-1331
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представника позивача К. Бронецького (дов. від 17.03.10), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія” на рішення господарського суду Одеської області від 28 жовтня 2009 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 січня 2010 року у справі №11/63-09-1331 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” до товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія” про стягнення 134 047 грн. 45 коп.,
У березні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія” про стягнення 134 047 грн. 45 коп. збитків та пені з підстав неналежного виконання договору підряду від 1 лютого 2008 року (з урахуванням уточнених позовних вимог).
Рішенням господарського суду Одеської області від 28 жовтня 2009 року (суддя С. Власова), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21 січня 2010 року, позов задоволено в частині стягнення 112 500 грн. збитків та 9 959 грн. 02 коп. пені; у іншій частині в позові відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікторія” просить судові рішення скасувати з підстав порушення господарським судом статей 224 і 225 Господарського кодексу України, статті 888 Цивільного кодексу України, статей 32, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 1 лютого 2008 року сторони уклали договір підряду на проведення проектних та узгоджувальних робіт (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач (підрядник) зобов'язався спільно із замовником (позивач) розробити завдання на проектування і робочий проект реконструкції автозаправної станції; отримати дозвільні документи на проектування АЗС; подати робочий проект на узгодження і експертизу та отримати позитивні висновки наглядових органів; замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані відповідачем роботи.
Умовами договору сторони встановили, що строк розробки проектної документації складає два місяці з дня початку робіт; строк узгодження проектної документації - один місяць з дня закінчення розробки документації (пункт 1.3 договору); кінцевий строк виконання робіт - через два місяці після початку робіт (пункт 1.7); підрядник несе відповідальність за своєчасне та належне виконання робіт, а саме за надання замовнику у визначений договором строк належним чином оформленої документації, яка містить достовірну, повну та достатню інформацію для використання результатів робіт та відповідає вимогам законодавства України про таку документацію, а також за належне узгодження документації у відповідності до договору та українського законодавства (пункт 4.4).
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві 112 500 грн.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням робіт підрядником, сторони дійшли згоди про розірвання договору.
За правилами статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Сторони погодили календарний план до договору, встановивши певні етапи робіт та строки їх виконання. Кінцевий строк виконання робіт - 1 червня 2008 року.
Не заперечуючи проти несвоєчасного виконання зобов'язань, відповідач стверджує, що неналежне виконання умов договору спричинене простроченням позивача, який несвоєчасно виконав геологорозвідувальні роботи.
Проте, господарськими судами встановлено, що вказані роботи були виконані позивачем у квітні 2008 року до настання строку виконання відповідачем зобов'язання.
За приписами частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Оскільки позивач здійснив оплату робіт у розмірі 112 500 грн., господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначені витрати є збитками позивача і на підставі статті 224 Господарського кодексу України підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
За обставин порушення відповідачем зобов'язання, господарські суди, на підставі пункту 4.2. договору, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнили позов у частині стягнення пені, здійснивши її перерахунок.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги.
Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна правова оцінка.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 125, 129 Конституції України, статтями 85, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Одеської області від 28 жовтня 2009 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 січня 2010 року у справі № 11/63-09-1331 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія” без задоволення.
Дана постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
СуддяІ. М. Васищак
СуддяВ. М. Палій