Постанова від 31.05.2010 по справі 6/130/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2010 р. № 6/130/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Карабаня В.Я.

суддів: Ковтонюк Л.В.

Чабана В.В.

за участю представників:

позивача не з'явився

відповідача 1 Михальченко В.М. довіреність № 6

від 15.12.2009

ОСОБА_3 довіреність № 5 від 15.12.2009

відповідача 2 не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Селеніт"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.02.2010

у справі

господарського суду № 6/130/09

Миколаївської області

за позовомОСОБА_4

до відповідачівЗакритого акціонерного товариства "Торговий дім "Селеніт"

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5

про визнання пунктів 5.1.5 і 9.7 договору найму (оренди) нерухомого майна від 05.02.2007 недійсними

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.10.2009 (суддя Ткаченко А.В) позов задоволено. Визнано недійсними пункти 5.1.5 і 9.7 договору найму (оренди) нерухомого майна, укладеного 05.02.2007 між Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Селеніт" та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_5.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2010 (колегія у складі суддів: Картере В.І., Жекова В.І., Пироговського В.Т.) рішення господарського суду Миколаївської області від 13.10.2009 залишено без змін. Провадження у справі № 6/130/09 щодо суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 припинено у зв'язку із здійсненням державної реєстрації щодо припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5.

Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Селеніт" постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2010 вважає такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

В березні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Селеніт", суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 (з урахуванням заяви від 22.09.2009 про уточнення позовних вимог) про визнання недійсними пунктів 5.1.5 і 9.7 договору найму (оренди) нерухомого майна, укладеного 05.02.2007 між Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Селеніт" та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_5.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що вона є акціонером Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Селеніт", який володіє 50% простих іменних акцій, і відповідно має право брати участь в управлінні справами товариства, вказаними пунктами договору від 05.02.2007 вирішено питання про відчуження майна товариства всупереч вимог ст. 98 ЦК України про те, що рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, приймається не менше як у 3/4 голосів.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 05.02.2007 року Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Селеніт" уклало з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_5 договір оренди нерухомого майна, пунктами 5.1.5 і 9.7 якого встановлені умови відчуження Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Селеніт" належного йому нерухомого майна -будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. 8-го березня, 42, на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5. Так пунктом 5.1.5 договору найму (оренди) нерухомого майна від 05.02.2007 встановлено, що у випадку сплати наймачем договірної вартості нерухомого майна, встановленої п.1.5 даного договору (300 000,00 грн.), що повинно бути підтверджено відповідним прибутковим касовим ордером або іншим платіжним дорученням, наймач отримує нерухоме майно у власність. Відповідно до п.9.7 договору найму (оренди) нерухомого майна від 05.02.2007 у випадку сплати наймачем договірної вартості нерухомого майна, передбаченої п.1.5 даного договору (300 000,00 грн.), що повинно бути підтверджено відповідним прибутковим касовим ордером або іншим платіжним дорученням, наймодавець зобов'язується передати у власність наймачу нерухоме майно, щодо якого укладено договір оренди. Тобто, сторонами зазначеного договору оренди до вказаного договору фактично внесені умови іншого правочину -договору купівлі-продажу нерухомого майна, що є предметом оренди. Вартість нерухомого майна, що є предметом договору оренди від 05.02.2007, становить 100 відсотків вартості майна товариства Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Селеніт", а отже, рішення щодо його відчуження у відповідності до приписів ч.2 ст.98 ЦК України повинно було бути прийнятим загальними зборами учасників товариства більшістю не менш як 3/4 голосів.

Приймаючи рішення у справі, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що, як встановлено судами, ОСОБА_4 є акціонером Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Селеніт" і володіє 1600 шт. простих іменних акцій, придбаних 30.12.2006, що складає 50% статутного фонду Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Селеніт", що підтверджується виписками з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку 58-00/64857 Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Селеніт" станом на 18.01.2008 та 06.08.2009, оскільки загальними зборами учасників Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Селеніт" не приймалося рішення про відчуження зазначеної вище будівлі, вартість якої становить 100 % вартості Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Селеніт", тому правочин щодо купівлі-продажу нерухомого майна Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Селеніт", умови якого містяться у пунктах 5.1.5 та 9.7 договору оренди нерухомого майна від 03.02.2007, суперечить положенням ч. 2 ст. 98 ЦК України, що є підставою для визнання вказаних пунктів недійсними згідно із ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Вказані висновки відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства України. Підстав для задоволення касаційної скарги Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Селеніт" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2010 у справі № 6/130/09 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Карабань

судді: Л.Ковтонюк

В.Чабан

Попередній документ
9988211
Наступний документ
9988213
Інформація про рішення:
№ рішення: 9988212
№ справи: 6/130/09
Дата рішення: 31.05.2010
Дата публікації: 24.06.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Спір пов’язаний з реалізацією корпоративних прав