Провадження № 1-кс/734/794/21 Справа № 734/2965/21
іменем України
27 вересня 2021 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12021270350000025 від 10.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-
у Козелецькому районному суді перебуває кримінальне провадження № 12019270130000517 від 17.08.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України. Головуючим суддею у даній справі є ОСОБА_3 .
15.09.2021 року захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12021270350000025 від 10.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. В своїй скарзі адвокат просить скасувати постанову слідчого СВ ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 від 30.07.2021 про закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження № 12021270350000025 та зобов'язати уповноважених осіб СВ ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області провести у кримінальному провадженні № 12021270350000025 повне, об'єктивне, всебічне та неупереджене досудове розслідування, спрямоване на встановлення істини у справі, зокрема і про проведення слідчих дій.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2021 слідчим суддею у справі визначено слідчого суддю Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 .
16.09.2021 слідчий суддя ОСОБА_3 заявив самовідвід у даній справі, мотивувавши його тим, що в скарзі, зокрема, зазначається, що Козелецьким районним судом Чернігівської області здійснюється розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України (справа № 734/4456/19). Головуючим у цій справі є суддя ОСОБА_3 , а одним із свідків є ОСОБА_7 , щодо якого відкрито кримінальне провадження № 12021270350000025 від 10.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в якому і подана скарга адвоката ОСОБА_4 . Крім того, при ухваленні остаточного судового рішення у справі № 734/4456/19 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, судді ОСОБА_3 , як головуючому по справі, необхідно буде надавати оцінку доказам по справі, в тому числі і показанням свідка ОСОБА_7 . Дані обставини можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості його, як слідчого судді, під час розгляду скарги.
Сторони в судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, попередньо надали заяви про розгляд заяви про самовідвід слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 підлягає задоволенню із наступних підстав:
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
- якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
- за наявності інших обставин, які викликають сумнів в його неупередженості
- у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Статтею 15 «Кодексу суддівської етики», затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Як вбачається з п. 2.5. «Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Нижче наведені приклади таких випадків: a) У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін, або судді з його власних джерел стали відомі якісь докази чи факти, що мають стосунок до справи, що розглядається. b) Раніше при розгляді цього ж предмету спору суддя виступав в якості адвоката чи долучався до справи в якості важливого свідка. c) Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
Пункт f. Принципу I Рекомендацій N(94)12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» (ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13.10.94 р.) підкреслює, що суддя не може бути увільнений від провадження у справі без поважних на те причин, якими є важке захворювання або особиста заінтересованість цього судді у справі. Кожна із причин, так само як і порядок увільнення, повинні бути визначені законом, і на них ніяк не можуть впливати інтереси уряду чи адміністративних органів. Рішення щодо увільнення когось із суддів від провадження у справі повинно прийматись уповноваженим органом, який наділений такою ж незалежністю в плані судочинства, як і самі судді.
Пункт c. Принципу V вищевказаних Рекомендацій зобов'язує суддів утримуватись від винесення вироку у справі чи відмовитись від розгляду справи, коли на те існують достатні причини, і лише в цьому випадку. Такі причини повинні бути визначені законом і можуть стосуватись, наприклад, серйозних захворювань, суперечності інтересу або інтересів правосуддя.
Пункт 61. Додатку до «Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки», ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, визначає, що судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд. Вони можуть відмовитися від справи або її розгляду лише якщо для цього є поважні причини.
Аналізуючи вищенаведені правові норми, можливо дійти висновку про обґрунтованість заявлення відводу суддею у разі реальної наявності об'єктивних обставин, які унеможливлюють винесення об'єктивного рішення у справі, або можливості виникнення у стороннього спостерігача сумнівів в неупередженості судді. При цьому, вказані об'єктивні обставини повинні існувати на момент винесення рішення, про відвід судді, бути поважними та належним чином підтвердженими, тобто не мати ознаки припущення.
Таким чином, наведені слідчим суддею ОСОБА_3 обставини можуть викликати сумнів у його об'єктивності та неупередженості під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12021270350000025 від 10.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а тому суд приходить до висновку, що слідчого суддю слід відвести від участі в розгляді скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.75, 81 КПК України, суд,-
Заяву слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12021270350000025 від 10.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - задовольнити.
Справу за скаргою адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12021270350000025 від 10.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, передати до канцелярії Козелецького районного суду Чернігівської області для визначення слідчого судді у порядку ч. 3 ст. 35 та ч. 2 ст. 82 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: