Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження№ 1-кп/733/104/21
Єдиний унікальний №733/993/21
Вирок
Іменем України
27 вересня 2021 року м.Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ічня кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012260120000029 від 14.12.2012 року стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України , уродженця с.Іваниця Ічнянського району Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого Ічнянським районним судом 11.06.2010 року за ст.309 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі, судимість не знята та не погашена в установленому порядку,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України -
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 21.06.2012 року , близько 17 години, перебуваючи в будинку свого дядька ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , на столі виявив ноутбук чорного кольору марки «MSI» модель MS1682 cерійний номер CX 500DX623XUAK1005000470, який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 .
Переслідуючи мету на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 в присутності господарів будинку, не реагуючи на їх зауваження відкрито заволодів вищевказаним ноутбуком. Згідно висновку експерта № С-326 від 26.12.2021 залишкова вартість викраденого ноутбука марки «MSI» модель MS1682 серійний номер CX 500DX623XUAK1005000470 станом на 21.06.2012 року становить 3842,00 грн., який приніс до свого місця проживання та сховав з метою користування ним в подальшому.
Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.186 КК України,
30 серпня 2021 року між обвинуваченим та потерпілою ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.186 КК України. Останній у повному обсязі сформульованої підозри визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Цивільний позов під час досудового розслідування не заявлено. Сторони угоди домовились щодо призначення ОСОБА_5 покарання за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.186 КК України, у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила кримінального процесуального та кримінального кодексів України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 також просили затвердити угоду про примирення з потерпілою. При цьому підтвердили добровільність укладення такої та розуміння передбачених законом наслідків, а також дали згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання. Також обвинувачений пояснив, що наслідки невиконання умов угоди йому цілком зрозумілі.
Потерпіла ОСОБА_4 також просила угоду затвердити. Підтвердила, що немає претензій до обвинуваченого. Розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення . Дана угода між ними укладена добровільно без будь-якого примусу.
Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.186 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів. Потерпілою від даного кримінального правопорушення є ОСОБА_4 .
Потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим , цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а тому його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.186 КК України.
Покарання, яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч.1 ст.186 КК України, яка станом на час скоєння злочину (21.06.2012 року) передбачала покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
При таких обставинах суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим та призначити узгоджений сторонами вид та міру покарання обвинуваченому, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, зважаючи на наступне. ОСОБА_5 раніше судимий Ічнянським районним судом 11.06.2010 року за ст.309 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі, судимість не знята та не погашена в установленому порядку, визнав вину та розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, претензій матеріального чи морального характеру у потерпілої до нього немає, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Питання щодо речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Витрати на залучення експерта відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 30 серпня 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.186 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Речові докази: ноутбук марки «MSI» модель MS -1682, серійний номер СХ500DX623XUAK1005000470 - залишити власнику.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1