27 травня 2010 р. № 6/194/09
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:Грейц К.В. - головуючого,
Бакуліної С.В.,
Глос О.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс"
на постановувід 19.01.2010
Одеського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду Миколаївської області № 6/194/09
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопром"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Троянда"
за участю:
- 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів
- прокурора Комунальне підприємство "Миколаївське бюро технічної інвентаризації"
Миколаївської області
провизнання права власності
в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача - не з'явились
відповідача -1. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
2. ОСОБА_4, ОСОБА_5
третьої особи -не з'явились
прокуратури - ОСОБА_7
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.11.2009 (суддя Ткаченко О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 (колегія суддів у складі головуючого судді Єрмілова Г.А., суддів Воронюка О.Л., Лашина В.В.), відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" про припинення права власності ТОВ "Автопром" на ворота №2 та частину замощення-1 площею 342кв.м, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 242/5, та визнання за ТОВ "Автосервіс" права власності на замощення-1 площею 1259кв.м і ворота №2, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 242/1. Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" про припинення права власності ТОВ "Фірма "Троянда" та визнання за ТОВ "Автосервіс" права власності на замощення-1 площею 490кв.м, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 242/3, припинено.
Рішення та постанова у справі в частині відмови в позові мотивовані необґрунтованістю і недоведеністю позовних вимог, а в частині припинення провадження у справі щодо вимог до ТОВ "Фірма "Троянда" суди виходили з того, що спірне майно на момент пред'явлення позову належало фізичній особі -ОСОБА_8, а не ТОВ "Фірма "Троянда", отже, спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Не погоджуючись з зазначеними судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 26.11.2009 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області, посилаючись на порушення судами норм ст. ст. 34, 41, 43 ГПК України та ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні".
У відзивах на касаційну скаргу ТОВ "Автопром" та ТОВ "Фірма "Троянда" заперечують проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її доводи безпідставними і необґрунтованими.
Представник скаржника своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників відповідачів і Генеральної прокуратури, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, за договором від 03.09.1993 № КП-142 купівлі-продажу державного підприємства, укладеним з Фондом державного майна України, позивач як правонаступник організації орендарів "Автосервіс" набув право власності на цілісний майновий комплекс по вул. Кірова, 242 в м. Миколаєві, в т.ч., як зазначає позивач, на дороги внутрішні 4428 кв.м та на огорожу з/б 38 м.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.05.2003 відбулися збори учасників товариства ТОВ "Автосервіс", на яких було вирішено провести реорганізацію ТОВ "Автосервіс" шляхом виділення трьох юридичних осіб - ТОВ "Автопром", ТОВ "Фірма "Троянда" та ТОВ "Миколаїв-Автодом", та наділити їх статутними фондами і відповідними активами згідно роздільного балансу станом на 01.01.2003.
Так, за роздільним балансом ТОВ "Автопром" при виділені з ТОВ "Автосервіс" отримало частину споруди "дороги внутрішні" на суму 44581,48 грн., у ТОВ "Автосервіс" залишилось ці споруди на суму 17714,18 грн.
Посилаючись на ту обставину, що у роздільному балансі допущено помилку і по позиції "дороги внутрішні" вказано лише вартість, а фактична площа доріг відображена в позиції "орогожа з/б", позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи, що розподіл майна і визначення ідеальних часток відбулись з врахуванням цієї помилки, що призвело до незаконного набуття відповідачами права власності на частину майна і позбавлення позивача цього права, зокрема, на частину замощення-1 (доріг внутрішніх) і ворота № 2.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на приписи ст. ст. 16, 328, 392 Цивільного кодексу України.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність, необґрунтованість і недоведеність позовних вимог, з чим слід погодитись, огляду на таке.
05.07.2004 представником КП "Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації" за участю уповноважених осіб ТОВ "Автосервіс", ТОВ "Автопром" та ТОВ "Фірма-Троянда" проведено обстеження майна, належного позивачеві та відповідачам, за результатами якого складено сумісний акт від 05.07.2004, з якого вбачається, що замощення-1 знаходилось у користуванні як позивача, так і відповідачів.
За актами від 06.07.2004 приймання - передачі основних засобів (порівняльна відомість результатів інвентаризації нерухомості по узгодженому акту КП "МБТІ" від 05.07.2004) визначено розмір часток, фактично прийнятих відповідачами від позивача, зокрема, дороги внутрішні, що були передані від ТОВ "Автосервіс", прийняті ТОВ "Автопром" площею 3511кв.м залишковою балансовою вартістю 44600 грн., а ТОВ "Фірма "Троянда" -площею 490кв.м вартістю 2600 грн.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1501 від 27.08.2004 "Про встановлення ідеальних часток у домоволодіннях та видачу свідоцтв про право власності юридичним та фізичним особам" були встановлені ідеальні частки в праві спільної часткової власності кожного з новоутворених підприємств, а саме: ТОВ "Автосервіс" - 30/100, ТОВ "Автопром" - 55/100, ТОВ "Троянда" - 15/100.
В матеріалах справи міститься також зведений розрахунок ідеальних часток в праві спільної власності домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 242, складений та підписаний головним бухгалтером ТОВ "Автосервіс", з якого вбачається, що ТОВ "Автопром" належить 55/100 на суму 585417 грн., в т.ч. частина замощення-1 - 3511кв.м; ТОВ "Фірма Троянда" -15/100 на суму 164518 грн., в т.ч. частина замощення-1 - 490кв.м; ТОВ "Автосервіс" - 30/100 на суму 316431 грн., в т.ч. частина замощення-1 - 418кв.м.
На підставі рішення виконкому № 1501 від 27.08.2004 сторонам у справі видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності лише у випадках та у порядку встановленому законом.
Перелік підстав припинення права власності наведений у ст. 346 ЦК України. Зокрема, такими підставами можуть бути: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток історії та культури; 6) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю; 7) викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом
Позивач, вимагаючи припинення за відповідачами права власності на спірне майно, у визначений законом спосіб не обґрунтував підстав для припинення права власності і за допомогою належних і допустимих доказів не довів наявності таких підстав, відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що такі вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, у відповідності до ст. 392 ЦК України із позовом про визнання права власності до суду може звернутись тільки власник у тих випадках, коли його право власності не визнається або оспорюється іншою особою, а також у випадку втрати документів.
Враховуючи, що позивач не є власником ні майна, належного відповідачам на праві власності, ані майна, яке вимагається до визнання за ним на праві власності - частини замощення-1 площею 1259кв.м, адже, не довів цього права за допомогою належних і допустимих доказів, при цьому, в матеріалах справи відсутні докази придбання позивачем за договором від 03.09.1993 № КП-142 купівлі-продажу державного майна, укладеним з Фондом державного майна України, конкретного майна, не яке він посилається в позовній заяві - дороги внутрішні 4428 кв.м та огорожа з/б 38 м, судова колегія також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності будь-яких правових підстав для задоволення позову і в цій частині.
При цьому, судова колегія зазначає, що рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1501 від 27.08.2004 "Про встановлення ідеальних часток у домоволодіннях та видачу свідоцтв про право власності юридичним та фізичним особам" у судовому порядку незаконним не визнавалось, є дійсним і обов'язковим до виконання на відповідній території, отже, вимоги позивача про будь-який інший розподіл часток, ніж встановлений даний рішенням, є безпідставними.
Щодо вимог ТОВ "Автосервіс" про припинення права власності ТОВ "Автопром" на ворота № 2 та визнання цього права за ТОВ "Автосервіс", колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні ворота не були об'єктом розподілу за роздільним балансом станом на 01.01.2003, а наразі є новоствореним майном і належать ТОВ "Автопром" на праві власності, яке останній набув у встановлений законом спосіб, що підтверджено належними і допустимими доказами, зокрема, актами від 28.11.2005, складеними представником Миколаївського МБТІ сумісно з представником ТОВ "Автосервіс" та з представниками ТОВ "Автопром" і ТОА "Фірма "Троянда", витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22679593 від 08.05.2009, виданим Миколаївським МБТІ товариству "Атопром".
Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене майно набувається особою, що створила майно з моменту завершення створення (будівництва) та державної реєстрації.
Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, вірно застосувавши приписи ст. ст. 321, 346, 392 ЦК України, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для припинення права власності ТОВ "Автопром" на ворота № 2 та визнання цього права за ТОВ "Автосервіс".
Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи, що зміст касаційної скарги фактично повністю повторює доводи позивача, які були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій, а доказам, поданим позивачем судами була надана ретельна та належна правова оцінка, скаржник не зазначає яких конкретно порушень законодавства припустилися суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових актів, колегія суддів дійшла висновку про повноту встановлення обставин справи і правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції при розгляді даної справи норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх скасування не вбачає.
Колегія суддів доводить до відома сторін, що згідно рішення Конституційного суду України від 11.03.2010 № 8-рп/2010 визначення у ч. 3 ст. 125 Конституції України вищих судів як вищих судових органів спеціалізованих судів означає, що вищі суди здійснюють на підставах і в межах, встановлених законами про судочинство, повноваження суду касаційної інстанції стосовно рішень відповідних спеціалізованих судів, а визначення у ч. 2 цієї норми Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції означає, що конституційний статус Верховного Суду України не передбачає наділення його законодавцем повноваженнями суду касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізованих судів, які реалізують повноваження касаційної інстанції.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що правомірним може бути лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішень судів.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду України від 19.01.2010 у справі № 6/194/09 господарського суду Миколаївської області залишити без змін.
Головуючий суддя К.В.Грейц
Судді С.В. Бакуліна
О.І.Глос