20 травня 2010 р. № 58/55-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів :Грека Б.М.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу АК "Харківобленерго"
на постановуХарківського апеляційного
господарського суду
від 02.02.2010 р.
за скаргоюАК "Харківобленерго"
на діїПідрозділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Харківській
області
у справі№ 58/55-08
за позовом АК "Харківобленерго"
доПервомайського ДП "Хімпром"
простягнення 801 736,14 грн.
за участю представників:
від позивача- Крюк М.В.
від відповідача- не з'явилися
від ДВС- не з'явилися
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2008 р. позовні вимоги АК "Харківобленерго" до Первомайського ДП "Хімпром" задоволено: стягнуто з Первомайського ДП "Хімпром" на користь АК "Харківобленерго" 801 736,14 грн. боргу, 8 017, 36 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Для виконання даного рішення господарським судом Харківської області видано наказ № 58/55-08 від 15.08.2008 р.
14.10.2008 р. ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом.
21.10.2008 р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
Постанова мотивована тим, що 24.05.2005 р. господарським судом Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство боржника, 11.09.2007 р. введена процедура санації, 02.04.2008 р. господарським судом затверджено план санації.
Не погоджуючись з постановою про зупинення виконавчого провадження, 30.09.2009 р. стягувач звернувся до суду в порядку ст. 1212 ГПК України зі скаргою на дії ДВС, в якій просив суд:
- визнати незаконною постанову ДВС від 21.10.2008 р. про зупинення виконавчого провадження;
- визнати факти порушення ДВС, при примусовому виконанні рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2008 р., вимог ч. 2 ст. 19 та ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4-5, 115 ГПК України, ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст. ст. 1, 5, 7, 34 Закону України "Про виконавче провадження", Закону України від 14.05.1992 р. № 2342 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- зобов'язати ДВС скасувати постанову від 21.10.2008 р. про зупинення виконавчого провадження та провести усі виконавчі дії з примусового виконання відповідного рішення.
ДВС проти задоволення вимог Підприємства заперечувало, посилаючись на їх безпідставність.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2009 р. (суддя Присяжнюк О.О.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 р. (судді: Фомін В.О., Гончар Т.В., Кравець Т.В.), скаргу АК "Харківобленерго" на дії ДВС відхилено.
Не погоджуючись із ухвалою та постановою, АК "Харківобленерго" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення її скарги на дії ДВС, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Приймаючи оскаржувані акти суди попередніх інстанцій посилались на те, що ДВС правомірно зупинив виконавче провадження по виконанню наказу № 58/55-08 від 15.08.2008 р., оскільки виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Суди стверджували, що в силу положень п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" та абз. 1 ч. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадку порушення судом справи про банкрутство боржника правило щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження не стосується лише тих вимог стягувачів, на які дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, а саме: вимог з виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.
Проте, дані висновки судів попередніх інстанцій є неправомірними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі -Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.
Виходячи з системного аналізу положень Закону, мораторій поширює свою дію на зобов'язання боржника, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Тобто, мораторій підлягає застосуванню до конкурсної заборгованості та не поширюється на поточну заборгованість боржника перед кредиторами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, грошові зобов'язання Первомайського ДП "Хімпром" перед АК "Харківобленерго" виникли після прийняття господарським судом Харківської області ухвали від 24.05.2005 р. про порушення провадження у справі про банкрутство Первомайського ДП "Хімпром" та введення мораторію на задоволення вимог його кредиторів.
З огляду на викладене, дана заборгованість Первомайського ДП "Хімпром" перед АК "Харківобленерго" є поточною і дія мораторію на неї не розповсюджується.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що стягувачем пропущено визначений ст. 1212 ГПК України десятиденний строк для подання скарги на дії ДВС, оскільки постанову про зупинення виконавчого провадження винесено 21.10.2008 р., а скаржник звернувся до господарського суду лише 30.09.2009 р., то колегія суддів зазначає, що судом не було належним чином встановлено, чи направлялась ДВС дана постанова на адресу стягувача та чи отримував він її і коли.
Посилання суду першої інстанції на копію заяви представника АК "Харківобленерго" Калініної О.О. від 17.02.2009 р. про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а також на те, що представник АК "Харківобленерго" Крюк М.В. отримав копії запитаних ним процесуальних документів по даній заяві, то колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що вказані доводи не є доказом отримання стягувачем оскаржуваної ним постанови ДВС про зупинення виконавчого провадження від 21.10.2008 р.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що вимоги стягувача про визнання з боку ДВС факту порушення вимог чинного законодавства, а також про зобов'язання ДВС скасувати свою постанову та провести всі виконавчі дії з примусового виконання рішення, не можуть бути предметом розгляду господарським судом на підставі ст. 1212 ГПК України, проте зазначає, що це не є підставою для відхилення скарги в повному обсязі.
З урахуванням викладеного, ухвалу господарського суду Харківської області від 22.12.2009 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 р. не можна визнати законними та обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі до господарського суду першої інстанції для розгляду скарги АК "Харківобленерго" на дії ДВС.
Місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанови (ухвали) Вищого господарського суду касаційному оскарженню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112, 1212 ГПК України, суд
Касаційну скаргу АК "Харківобленерго" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 р. ухвалу господарського суду Харківської області від 22.12.2009 р. у справі № 58/55-08 скасувати.
Справу передати господарському суду Харківської області для розгляду скарги АК "Харківобленерго" на дії Підрозділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Харківській області.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя В. Дерепа
С у д д і Б. Грек
О. Подоляк