25 травня 2010 р. № 18/32
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивачаПанамаренко Д.М.- дов. від 11.03.2010р.
Маланій М.В.- дов. від 25.01.2010р.
відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
третьої особи не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
розглянувши матеріали касаційної скаргиКонцерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Івано-Франківської філії Концерну РРТ
на постановувід 03.11.2009 р. Львівського апеляційного господарського суду
у справі№ 18/32 господарського суду Івано-Франківської області
за позовомКонцерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення м. Київ в особі Івано-Франківської філії
до Карпатського національного природного парку
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділ Держкомзему у м. Яремче
про зобов'язання погодити межі земельної ділянки по вул. Франка, 84 в м. Яремче для обслуговування ретранслятора
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Івано-Франківської філії звернулось до господарського суду Івано -Франківської області з позовом до Карпатського національного природного парку про зобов'язання відповідача погодити межі земельної ділянки по вул. Франка, 84 в місті Яремче для обслуговування ретранслятора.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що відповідно до Наказу від 20.07.2006 р. №751 "Про реорганізацію підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення " Івано-Франківський ОРТПЦ приєднано до Концерну РРТ.
Івано-Франківському ОРТПЦ надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,1887 га для розміщення та обслуговування радіорелейної станції "Яремче", яка розташована в м. Яремче по вул. Франка, 84.
Позивач зазначав, що на підставі вказаного Наказу він звернувся до Яремчанської міської ради з проханням надати дозвіл на виготовлення земельно-кадастрової документації земельної ділянки площею 1887 кв. м для розміщення та обслуговування радіорелейної станції "Яремче" по вул. Франка, 84 в м. Яремче.
Рішенням Яремчанської міської ради від 19.07.2007 р. №139-92007 надано дозвіл на виготовлення земельно-кадастрової документації на вказану земельну ділянку.
Івано-Франківським інститутом землеустрою розроблено технічну документацію, план погодження меж земельної ділянки в м. Яремче на вул. Франка, 84, яка надана в постійне користування і межує з Карпатським національним природним парком.
Відповідно до протоколу засідання узгоджувальної комісії від 16.11.2007 р. Карпатському національному природному парку рекомендовано погодити межу земельної ділянки позивача.
Між тим, позивач наголошував на тому, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням погодити межі цієї земельної ділянки, проте, ці звернення залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2009 р. (суддя Гриняка Б.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції встановив, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природоохоронного призначення, а відтак згідно з частиною 9 статті 149 Земельного кодексу України вона може бути вилучена із земель Карпатського національного природного парку та передана в постійне користування позивачеві тільки Кабінетом Міністрів України.
За апеляційною скаргою Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Івано-Франківської філії Львівський апеляційний господарський суд (судді: Краєвська М.В., Галушко Н.А., Орищин Г.В.) переглянувши рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2009 р. в апеляційному порядку, постановою від 03.11.2009 р. залишив його без змін.
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Івано-Франківської філії звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням обставин справи, необхідних для вирішення спору.
Скаржник, зокрема, вважає, що судами порушено приписи статей 38, 43 Господарського процесуального кодексу України та наголошує на тому, що його вимоги зводяться до погодження відповідачем меж спірної земельної ділянки, а не вилучення її у відповідача.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Івано-Франківської філії до Карпатського національного природного парку звернувся з позовом про зобов'язання відповідача погодити межі земельної ділянки по вул. Франка, 84 в місті Яремче для обслуговування ретранслятора.
Суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, розглянувши спір по суті, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цих вимог.
Проте, колегія суддів вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанції передчасним з наступних підстав.
Конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через приписи статті 1 Господарського процесуального Кодексу України згідно яких юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. При цьому має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи інтерес потребує захисту.
Лише в результаті розгляду спору по суті виявляється чи доведене таке порушення і за відсутності порушення суд відмовляє у позові.
Звертаючись до суду позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову.
Предмет позову - це певна матеріальна -правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права.
Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Лише після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок щодо відповідності заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охороняємого законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є вимога Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Івано-Франківської філії до Карпатського національного природного парку про зобов'язання відповідача погодити межі земельної ділянки по вул. Франка, 84 в місті Яремче для обслуговування ретранслятора.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.
Відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Приписами статті 20 Господарського кодексу України унормовано, що права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій на вказані приписи законодавства уваги не звернули і вирішуючи спір по суті не з'ясували в чому полягає порушене право позивача та чи відповідає обраний ним спосіб захисту права способам, визначеним законодавством.
За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Івано - Франківської області.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 р. у справі №18/32 та рішення господарського суду Івано -Франківської області від 04.08.2009 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Івано -Франківської області.
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття та відповідно до статей 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач