25 травня 2010 р. № 14/385пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Жукової Л.В.,
розглянувши
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг"
на ухвалугосподарського суду Донецької області від 12.01.2010
у справі№ 14/385пд
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг"
доПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі Регіонального відділення у м. Донецьку
про визнання договору недійсним
До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг" (надалі скаржник) від 06.04.2010 б/н (вхідний ВГС України №9579 від 19.05.2010) на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.01.2010 про відмову у вжитті заходів до забезпечення позову.
Подана скаржником касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ст. 22 ГПК України (права та обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.
В силу статті 11113 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Отже, вказана норма не містить виключного переліку ухвал, які можуть бути предметом касаційного оскарження, однак обмежує такий перелік ухвалами, оскарження яких прямо передбачено ГПК України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 ГПК України встановлено, що ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Права сторін на оскарження ухвали про відмову у забезпеченні позову дана норма не передбачає.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2010, винесеною на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України, відмовлено у задоволенні клопотання позивача вжити заходи до забезпечення позову.
Статті 66 та 67 ГПК України, на підставі яких приймалась ухвала суду першої інстанції не містять вказівки про можливість оскарження ухвали про відмову у вжитті заходів до забезпечення позову .
Частиною другою статті 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Оскільки права сторін на оскарження такої ухвали норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають, то у суду касаційної інстанції не має правових підстав для порушення касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу суду першої інстанції від 12.01.2010 у справі №14/385пд про відмову у вжитті заходів до забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".
Враховуючи наведене, касаційна скарга скаржника на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.01.2010 у справі № 14/385пд про відмову у вжитті заходів до забезпечення позову не приймається до розгляду та повертається скаржнику.
Керуючись ст. ст. 86, 111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг" у прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.01.2010 у справі № 14/385пд про відмову у вжитті заходів до забезпечення позову.
Касаційну скаргу з доданими документами повернути скаржнику.
Матеріали справи №14/385пд повернути до господарського суду Донецької області.
Головуючий С.В. Мирошниченко
Судді: Т.Л. Барицька
Л.В. Жукова