18 травня 2010 р. № 10/165
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
прокурораСавицька О.В. -прокурор відділу Генеральної прокуратури України
позивачане з'явилися ( про час та місце судового засідання повідомлено належно)
відповідачане з'явилися ( про час та місце судового засідання повідомлено належно)
третьої особиОСОБА_5 -довіреність від 30.09.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання Заступника прокурора Рівненської області
на постановувід 01.02.2010 р. Львівського апеляційного господарського суду
у справі№ 10/165 господарського суду Рівненської області
за позовомЗаступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Вельбівненської сільської ради
доДержавного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Рівненської регіональної філії
третя особаПриватне підприємство "Юлія"
про визнання недійсним реєстрації державного акта на право власності на землю
Заступник прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Вельбівненської сільської ради звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ДП "Центр державного земельного кадастру" в особі Рівненської регіональної філії, за участю третьої особи - ПП "Юлія" про визнання недійсною державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ 039008, що належить ПП "Юлія" та знаходиться в с.Вельбівне Острозького району Рівненської області, посилаючись на те, що в державному акті на право власності на землю, виданому третій особі, в порушення вимог законодавства змінено цільове призначення земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.11.2009 р. (суддя Павлюк І.Ю.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано недійсною державну реєстрацію державного акта на земельну ділянку серії РВ 039008, що належить ПП "Юлія" та знаходиться в с. Вельбівне Острозького району Рівненської області, дійшовши висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.
За апеляційною скаргою ПП "Юлія" Львівський апеляційний господарський суд (судді: Мирутенко О.Л., Гнатюк Г.М., Скрипчук О.С.) переглянувши рішення від 10.11.2009 р. в апеляційному порядку, постановою від 01.02.2010 р. скасував його, провадження у справі припинив на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши, спір щодо державної реєстрації земельних ділянок або державного акта стосується виключно владних повноважень державних органів, є правовідносинами публічного характеру, а тому даний спір має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства адміністративним судом, тобто даний спір не підвідомчий господарським судам.
Заступник прокурора Рівненської області подав до Вищого господарського суду України касаційне подання, в якому просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційного подання неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Прокурор зазначив, зокрема, що рішенням органу місцевого самоврядування спірна земельна ділянка була виділена громадянину ОСОБА_6 з цільовим призначенням -для ведення особистого підсобного господарства. В подальшому, після відчуження земельної ділянки ПП "Юлія" за договором купівлі -продажу, підприємством було отримано державний акт на вказану ділянку від 10.03.2000 р. із зазначенням цільового призначення -для обслуговування виробничо -господарських будівель.
Проте, як зазначив прокурор, рішення органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки не було прийнято, що стало підставою для звернення до суду про визнання недійсною державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ 039008, що належить ПП "Юлія", що залишено поза увагою судом апеляційної інстанції.
У відзиві на касаційне подання ПП "Юлія" просило відмовити у його задоволенні та залишити без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2010 р.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора і представника третьої особи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, які справи підвідомчі господарським судам.
В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року.
Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функції на основі законодавства в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є вимога прокурора про визнання недійсною державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ 039008, що належить ПП "Юлія", тобто прокурором оспорюється не право власності підприємства на земельну ділянку, а сам факт державної реєстрації державного акта на право власності на цю земельну ділянку.
При цьому, відповідачем прокурор визначив ДП "Центр державного земельного кадастру" в особі Рівненської регіональної філії, яке здійснює владні повноваження по реєстрації прав власності та користування земельними ділянками.
Згідно з пунктом 1 Указу Президента України від 17.02.2003 р. № 134 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру (ДЗК)" функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі ДЗК покладено на Державний комітет України з земельних ресурсів.
З метою реалізації завдань, визначених вказаним Указом Президента України від 17 лютого 2003 р. № 134, постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 р. № 689 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" і його структурних підрозділів, встановлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що державна реєстрація земельних ділянок або державного акта стосується виключно владних повноважень державних органів, є правовідносинами публічного характеру, а тому даний спір має вирішуватися виключно в порядку адміністративного судочинства адміністративним судом, тобто даний спір не підвідомчий господарським судам, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції обґрунтовано припинено провадження у даній справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги викладене колегія суддів вважає постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2010 р. такою, що відповідає нормам процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, а доводи касаційного подання не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2010 р. у справі № 10/165 господарського суду Рівненської області залишити без змін, а касаційне подання -без задоволення.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття та відповідно до статей 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач