18 травня 2010 р. № 7/531-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивачаКлименко О.А. -довіреність від 14.01.2010 р.
відповідачане з'явилися ( про час та місце судового засідання повідомлено належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
на постановувід 30.07.2009 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі№ 7/531-08 господарського суду Київської області
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
доПриватного підприємства "Агрофірма "Данилівська"
про стягнення заборгованості з урахуванням пені за договором найму (оренди) 1 598, 21 грн. та зобов'язання звільнити орендоване майно
РВ ФДМ України по Київській області звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ПП "Агрофірма "Данилівська" про стягнення з відповідача на користь держави орендну плату, яка становить 1264,57 грн. та пені в сумі 333,64 грн., а також зобов'язання відповідача звільнити орендоване майно, посилаючись на приписи статей 18, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтю 549 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.05.2005 р. до позивача звернувся трудовий колектив відповідача з клопотанням взяти в оренду комунальний комплекс (адміністративний корпус, баня, робітнича їдальня та дитячий садок), що розташований по вул. Леніна в с. Варовичі Васильківського району Київської області.
11.07.2005 р. між РВ ФДМ України по Київській області та ПП "Агрофірма "Данилівська" було укладено договір оренди, відповідно до умов якого дитячий садок по вул. Леніна в с. Варовичі перейшов до відповідача в оплатне користування строком на 364 дні.
Термін дії договору, відповідно до пункту 10.6 договору продовжувався двічі, проте, 15.07.2008 р. орендодавець листом повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати строк оренди, проте державне майно відповідачем повернуто не було, чим порушено пункт 5.6 договору та приписи статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Крім того, позивач зазначав, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору, зокрема, пунктів 3.1, 3.3, 3.5, 5.2, 5.8 договору, відповідач не сплачував орендну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість та нараховані штрафні санкції.
У відзиві на позовну заяву ПП "Агрофірма "Данилівська"просило суд відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що відповідач не вступив в строкове платне користування вказаним у пункті 1.1 договору майном, оскільки відповідно до пункту 7.1 договору орендодавець зобов'язувався передати майно згідно з цим договором. Відповідно до пункту 2.5 договору обов'язок по складанню акта приймання -передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні, проте, такий акт сторонами не складався та не підписувався.
Крім того, відповідач зазначав, що відповідно до пункту 2.4 договору, у разі припинення цього договору майно повертається орендарями балансоутримувачу і вважається поверненим з моменту підписання акта приймання -передачі, у зв'язку з чим відповідач вважає, що у РВ ФДМ України по Київській області відсутнє право вимоги щодо повернення майна та порушення його прав.
Рішенням господарського суду Київської області від 19.03.2009 р. (судді: Антонова В.М., Бабкіна В.М., Маляренко А.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, щодо відсутності доказів направлення позивачем відповідачу листа про припинення договору оренди приміщення дитячого садка, а тому, згідно з пунктом 10.6 договору оренди вказаний договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах до 10.07.2009 р. включно.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати та пені суд першої інстанції зазначив, що орендна плата має вноситися за користування об'єктом оренди переданим орендарю у встановлено законом та договором порядку, проте, доказів передання об'єкту оренди відповідачу, а саме акта приймання -передачі, позивачем надано не було.
За апеляційною скаргою РВ ФДМ України по Київській області Київський міжобласний апеляційний господарський суд (судді: Федорчук Р.В., Ткаченко Б.О., Лобань О.І.) переглянувши рішення господарського суду Київської області від 19.03.2009 р. в апеляційному порядку, постановою від 30.07.2009 р. залишив його без змін.
РВ ФДМ України по Київській області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а також неповним з'ясуванням судами всіх обставин справи.
Скаржник зазначає, що судами було зазначено, що строк дії договору починається з моменту підписання договору та акта приймання -передачі, а в разі відсутності такого акта, оренда не існує взагалі. При цьому, судами не було враховано, що обов'язок по складанню акта приймання -передачі покладений на балансоутримувача, яким є відповідач, що підтверджується пунктом 2.1 договору.
Заявник касаційної скарги також зазначив, щодо безпідставності посилання судів на приписи статті 762 Цивільного кодексу України, якою встановлено звільнення наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає, та залишено поза увагою, що орендоване відповідачем з 2005 року не використовується тільки останній рік у зв'язку з проведенням ремонтних робіт, що було підтверджено і самим відповідачем.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 11.07.2005 р. між РВ ФДМ України по Київській області (Орендодавець) та ПП "Агрофірма "Данилівська" (Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, за умовами якого Орендодавець зобов'язувався передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно -одноповерхове приміщення дитячого садка площею 431, 6 кв.м. який знаходиться за адресою: с. Воровичі Васильківського району Київської області.
Відповідно до пункту 10.1 договору строк дії договору оренди становить 364 дні, з 11.07.2005 року до 10.07.2006 року включно.
Пунктом 7.1 договору оренди визначено обов'язок орендодавця передати орендарю майно згідно з цим договором.
Згідно пункту 2.1 договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання -передачі майна від балансоутримувача.
Пунктом 2.5 спірного договору передбачено, що обов'язок по складанню акта приймання -передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.
Під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанції посилаючись на приписи статей 765, 795 Цивільного кодексу України, а також на умови пунктів 2.1, 2.5 договору дійшли висновку, що позивачем не були надані докази передачі відповідачу в орендне користування приміщення дитячого садка за договором оренди від 11.07.2005 року, акт приймання -передачі відсутній і позивач свої зобов'язання передбачені пунктом 2.5. договору щодо складання акту приймання -передачі не виконав, що підтверджує той факт, що позивачем не передане, а відповідачем не прийняте в користування приміщення дитячого садка відповідно до умов визначених договором оренди приміщення від 11.07.2005 року.
Крім того, судами було зазначено, що з акта перевірки виконання умов договору оренди № 195 від 11.07.2005 року та акта обстеження об'єктів державної власності, які під час приватизації не ввійшли до статутного фонду КСП "Данилівське" від 10.08.2008 року, з яких вбачається, що дитячий садок не працює, приміщення дитячого садка не використовується відповідачем, приміщення відключене від електропостачання, територія знаходиться в незадовільному стані.
Суди дійшли висновку, що з огляду на відсутність доказів передачі відповідачеві приміщення згідно укладеного між сторонами договору оренди від 11.07.2005 року, а також наявності факту невикористання відповідачем спірного приміщення, на підставі частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, відсутні підстави для оплати відповідачем за користування приміщенням дитячого садка.
Проте, колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога РВ ФДМ України по Київській області про зобов'язання ПП "Агрофірма "Данилівська" звільнити орендоване за договором оренди від 11.07.2005 р. майно -дитячий садок по вул. Леніна в с. Варовичі Васильківського району Київської області, з огляду на відсутність у орендодавця продовжувати строк дії спірного договору та вимога про стягнення з відповідача на користь держави орендну плату, яка становить 1264,57 грн. та пені в сумі 333,64 грн.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Пунктом 1 статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
За приписами статей 284 та 291 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. Договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 6 статті 283 вказаного Кодексу передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами пункту 1 статті 763 вказаного кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
За приписами частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Порядок пролонгації дії договору оренди комунального майна визначений в пункті 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", відповідно до вимог якої, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.
Суди першої та апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшли висновку, що позивачем не були надані докази передачі відповідачу в орендне користування приміщення дитячого садка за договором оренди від 11.07.2005 року, акт приймання -передачі відсутній і позивач свої зобов'язання передбачені пунктом 2.5. договору щодо складання акту приймання -передачі не виконав, що підтверджує той факт, що позивачем не передане, а відповідачем не прийняте в користування приміщення дитячого садка відповідно до умов визначених договором оренди приміщення від 11.07.2005 року, з наданих акта перевірки виконання умов договору оренди № 195 від 11.07.2005 року та акта обстеження об'єктів державної власності, які під час приватизації не ввійшли до статутного фонду КСП "Данилівське" від 10.08.2008 року, вбачається, що приміщення дитячого садка не використовується відповідачем, приміщення відключене від електропостачання, територія знаходиться в незадовільному стані.
Проте, здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовувались питання, зокрема, щодо:
- на підставі чого ПП "Агрофірма "Данилівська" набуло статусу балансоутримувача спірного приміщення дитячого садка та чи приймалося рішення про передачу спірного державного майна на баланс відповідачу;
- на кого покладено обов'язок по складанню акта приймання -передачі спірного майна, з огляду на умови пункту 2.5 договору та чи саме на позивача покладено такий обов'язок;
- чи фактично бува здійснена передача майна та ким саме воно використовувалось з моменту підписання договору -11.07.2005 р. до моменту подачі позову.
Судам необхідно надати оцінку акту перевірки виконання умов договору оренди № 195 від 11.07.2005 року, у якому міститься посилання на невиконання ПП "Агрофірма "Данилівська" умов договору щодо здійснення перерахунку орендної плати, який підписаний, зокрема, директором ПП "Агрофірма "Данилівська" без будь -яких зауважень, проте, зі змісту якого не вбачається дата його складання та період проведення перевірки (а.с. 12).
А також надати належну оцінку акту, на який посилались суди, щодо створення робочої групи з вивчення питань щодо ефективності управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, з якого не вбачається а ні дата складання цього акта, а ні прізвищ осіб якими вказаний акт підписаний, їх посадове становище, та не зазначено на балансі якого саме товариства і яке саме майно знаходиться (а.с. 52).
Крім того, судами залишено поза увагою доводи позивача стосовно направлення ним листа ПП "Агрофірма "Данилівська" від 15.07.2008 р. з повідомленням про відсутність наміру продовження орендних правовідносин та з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати, з відповідною відміткою (а.с. 44).
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За приписами процесуального законодавства, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та правильно витлумачив ці норми права.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Київської області.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.07.2009 р. у справі № 7/531 та рішення господарського суду Київської області від 19.03.2009 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття та відповідно до статей 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач