20 травня 2010 р. № 25/360
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів :Грека Б.М.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу ВАТ "КБ "Актив -банк"
на постановуКиївського апеляційного
господарського суду від 10.02.2010 р.
у справі№ 25/360
за позовом ВАТ "КБ "Актив -банк"
доВАТ "Державний ощадний банк України"
провизнання недійсним договору
за участю представників:
від позивача- не з'явилися
від відповідача- Йора Т.П.
У липні 2009 року ВАТ "КБ "Актив -банк" звернулось до суду з позовом до ВАТ "Державний ощадний банк України" про визнання недійсним договору про встановлення кореспондентських відносин з Банком-резидентом № 060707/KOR від 06.07.2007 р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що заступник Голови правління позивача Заруда І.В., який підписав спірний договір, не мав повноважень на підписання вказаного договору, оскільки довіреністю від 02.07.2007 р. його не було уповноважено на укладення та підписання договорів про встановлення кореспондентських відносин.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2009 р. (суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2010 р. (судді: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф., Синиця О.Ф.), в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, ВАТ "КБ "Актив -банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 06.07.2007 р. між ТОВ "Комерційний банк "Актив - Банк", правонаступником якого є позивач - ВАТ "КБ "Актив -банк", (надалі -Банк) та ВАТ "Державний ощадний банк України" (надалі -Кореспондент) укладено договір про встановлення кореспондентських відносин з Банком -Резидентом № 060707/КОR (надалі -Договір), предметом якого є відкриття Банком Кореспонденту мультивалютного кореспондентського рахунку типу "ЛОРО" в іноземних валютах та проведення за дорученням Кореспондентом операцій, дозволених чинним законодавством України, нормативними актами НБУ, а також внутрішніми нормативними документами/правилами Банку.
Судами встановлено, що з боку позивача Договір підписано заступником Голови правління позивача Зарудою І. В., який при його укладенні діяв на підставі довіреності від 02.07.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кальною К. О.
В силу п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Статтею 246 ЦК України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Судами встановлено, що довіреністю від 02.07.2007 р. Голові правління позивача Заруді І. В. надано повноваження від імені позивача, в тому числі, укладати (підписувати) кредитні договори, депозитні (банківського вкладу) договори, договори банківського рахунку, договори застави, іпотеки, поруки, гарантії та інші договори, що пов'язані з виконанням банківських операцій, господарські договори.
Позивач вважає, що спірний Договір є недійсним, оскільки підписаний з боку позивача не уповноваженою особою - заступником Голови правління Зарудою І. В.
Зазначена вище довіреність, на думку позивача, не надавала Заруді І. В. повноважень на укладення та підписання договорів про встановлення кореспондентських відносин від імені ВАТ "Державний ощадний банк України".
Пунктом 7.1.3 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" до банківських операцій віднесено, в тому числі і, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них.
З огляду на те, що предметом спірного договору є відкриття позивачем відповідачу мультивалютного кореспондентського рахунку типу "ЛОРО" в іноземних валютах, тобто Договір є таким, що пов'язаний з виконанням банківських операцій, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що Голова правління позивача Заруда І. В., який діяв від імені відповідача на підставі довіреності від 02.07.2007 року, мав достатній обсяг повноважень для його підписання.
Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не наведено інших, передбачених ст. 215 ЦК Украйни, підстав для визнання спірного договору недійсним, суди правомірно відмовили в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанови (ухвали) Вищого господарського суду касаційному оскарженню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ВАТ "КБ "Актив -банк" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2010 р. у справі № 25/360 залишити без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя В. Дерепа
С у д д і Б. Грек
О. Подоляк