1Справа № 335/1897/20 2/335/153/2021
30 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя:
у складі головуючого судді Макарова В.О.,
за участю секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача 1 Заєзжай А.В.,
представника відповідача 2 Прохода І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів,
02.03.2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 12.06.2018 року, на підставі Типового договору постачання природного газу побутовим споживачем та Типового договору розподілу природного газу (для побутового споживача), вона є споживачем газу.
22.11.2019 року в квартирі АДРЕСА_1 , власником якої вона є на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2018 року, було припинено (обмежено) розподіл природного газу.
Проте, до відключення від системи газопостачання ОСОБА_2 не отримувала жодного повідомлення про припинення газопостачання. Більш того їй так і не відомо які самі норми Кодексу газорозподільних систем нею порушені. На момент відключення природного газу заборгованість зі сплати у позивача була відсутня.
Дізнавшись про відсутність газу в квартирі, її представник за довіреністю ОСОБА_1 , неодноразово звертався до головного інженера з проханням повідомити підстави припинення природного газу та надати документи на підставі яких здійснені заходи з припинення газопостачання споживачу. Головний інженер повідомив, що все зроблено по закону, при цьому не повідомив, які обставини слугували припиненню газу, та порадив звернутися до майстра ділянки № 1 ОСОБА_3 робоче місце, якого знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 145В . Звернувшись до ОСОБА_3 з проханням повідомити підстави припинення природного газу та надати документи, на підставі яких здійснені заходи з припинення газопостачання споживачу, останній повідомив що представники «Запоріжгаз» діяли за розпорядженням вищого керівництва, якого саме керівництва відповідь представнику ОСОБА_1 надана не була. Також не отримано жодного документу, повідомлення, акту про припинення газу.
17.12.2019 року ОСОБА_2 було подано листа до АТ «Запоріжгаз» вх. № ЗГ-14326-69001-1219, в якому вона просила повідомити про підстави припинення природного газу та надати документи, на підставі яких здійснені заходи з припинення газопостачання споживачу. Однак відповіді на звернення не отримано.
09.01.2020 року позивачем було вдруге направлено звернення за вх. № ЗГ-156-69001-0120, по факту відключення від систем газопостачання, з проханням відновити газопостачання в квартирі та надати документи на підставі яких здійснено припинення газу. Але і вдруге відповіді отримано не було.
Таким чином, позивач зазначає, що відповідач по надуманим обставинам безпідставно позбавив її в праві користуватись газом, а потім ухилився від відновлення газопостачання в п'ятиденний термін, передбачений законом. До теперішнього часу ПАТ «Запоріжгаз» газопостачання в квартирі АДРЕСА_1 не відновлено.
Крім того, у зв'язку з незаконними діями відповідача, вчиненими з грубим порушенням умов законодавства, позивачеві ОСОБА_2 було спричинено моральну шкоду, яка полягає у порушенні звичайного укладу життя. Відсутність газопостачання не дає можливості реалізувати елементарні побутові потреби. Вона понесла витрати на покупку індукційної поверхні та спеціального посуду для приготування їжі. Відповідач позбавив її благ цивілізації. Вона психологічно переживала у зв'язку з відсутністю газу в зимній період на Новорічні свята, коли вона та її сім'я була позбавлена можливості вдома готувати їжу та зустрічати гостей. Тому вимушена була змінювати привичні устої свого життя, що вимагає від неї додаткових зусиль для налагодження свого сталого життя, в результаті чого їй спричиняються моральні страждання.
Зазначені обставини, ухиляння відповідача від вирішення спірних питань в позасудовому порядку, необхідність звернення до адвоката за правовою допомогою, пристосування жити без газових приладів тривалий час, потребують від неї додаткових зусиль, тому виходячи із розумності та справедливості, позивач вважає, що буде достатньою компенсація за спричинену моральну шкоду в сумі 10 000 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на її користь.
Окрім того, у зв'язку з позбавленням відповідачем благ цивілізації, крім моральної шкоди, позивачем ОСОБА_2 були понесені матеріальні витрати. Вона була змушена купувати індукційну варочну поверхню та спеціальний посуд на загальну суму 11 820,98 гривень, які також на її думку підлягають стягненню з відповідача на її користь.
За таких обставин, позивач просить визнати дії Товариства з обмеженою відповідальності «Запоріжгаз збут» та Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» при проведенні відключення споживача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , від газопостачання та ухилення від відновлення газопостачання - незаконними. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» та Публічне акціонерне товариство «Запоріжгаз» відновити газопостачання, за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 11 820,98 гривень, моральну шкоду в сумі 10 000,00 гривень, та судові витрати, які складаються із витрат судового збору та витрат на правничу правничу допомогу згідно квитанцій та розрахунку.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжі від 01.04.2021 року, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
07.05.2021 року на адресу суду від представника відповідача АТ «Запоріжгаз» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник Прохода І.В. просить в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі, пославшись на таке.
З 01.07.2015 року АТ «Запоріжгаз» на підставі ліцензії з розподілу природного , нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу серії АЕ № 624479 здійснює виключно діяльність розподілу природного газу газорозподільною системою, яка заходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Відповідно за вказаним, в розумінні Закону України «Про ринок природного газу» АТ «Запоріжгаз» серед суб'єктів ринку природного газу, кваліфікується як Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРП).
У відповідності до статті 38 Закону та права Оператора ГРМ, визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексу газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів та обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі ринку природного газу визначено Кодексом газорозподільних систем, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.11.2015 року за № 1379/27824 (надалі - ГРМ).
Згідно з пункту 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на постачальників.
Абзацом 2 пункту 1 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРМ визначено, що споживачі, у тому побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРС та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
У відповідності до пункту 3 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п. 4 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРМ).
Пунктом 5 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об'єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для норми споживання природного газу у розрізі 12 календарних місяців (норма застосовується щодо побутових споживачів без лічильника газу).
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 7 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРМ).
Згідно з вимогами цього пункту здійснюється приєднання до договору розподілу природного газу споживачів-замовників, які отримують технічний доступ до ГРМ.
На виконання вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», працівниками АТ «Запоріжгаз» починаючи з жовтня 2019 року були проведені заплановані роботи з встановлення побутових лічильників природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , про що мешканці будинку були попереджені належним чином.
Норми Правил безпеки систем газопостачання, затверджені Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 285 від 15.05.2015 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 року за № 674/27119 (надалі - Правила) становлять систему законодавства України.
Пунктом 1.2. Правил визначено, що ці Правила встановлюють вимоги безпеки до систем газопостачання для забезпечення природним газом з надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а також зрідженим вуглеводневим газом з надлишковим тиском не більше 1,6 МПа.
Згідно до п. 7.41 розділу VІІ Правил, роботи, пов'язані з розгерметизацією зовнішніх і внутрішніх газопроводів, обладнання (заміна арматури, фільтрів, лічильників тощо), необхідно проводити на відключеній ділянці газопроводу. Після вимикаючих пристроїв у напрямку руху газу необхідно встановити інвентарні заглушки.
Відповідно до пункту 7.17 розділу VІІ Правил, всі об'єкти системи газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресуванню повітрям. Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресування не допускається.
В процесі виконання робіт послугу газопостачання/розподілу природного газу за вказаною адресою було припинено.
Після завершення зазначених робіт та виконання організаційної-технічних заходів спрямованих на безаварійну роботу систем газопостачання, працівниками АТ «Запоріжгаз» було відновлено газопостачання /розподілу природного газу за вказаною адресою, крім газового стояка квартири № 41 .
Не відновлення газопостачання на газовий стояк зазначеної квартири, після виконання зазначених робіт, обумовлено було відсутністю доступу до квартири та падінням тиску.
Крім того, відповідно до п 5.7. глави 5 ПБСГ, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови наявності витоків газу.
22.11.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено виток газу, у зв'язку з чим було проведена обрізка через квартиру 36 та складено акт.
Відповідач звертає увагу суду, що всі свої роботи АТ «Запоріжгаз» виконує з огляду на безпеку газопостачання, суворо дотримуючись вимог правил, що є запорукою безпеки життя споживачів природного газу та недопущення матеріальних збитків.
Згідно до п. 6 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ, відновлення газопостачання здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості після усунень порушень (за їх наявності) і відшкодування витрат на припинення та відновлення газопостачання.
У зв'язку з ненаданням доступу для зовнішнього огляду і опресовуванню повітрям газового обладнання та наявності витоків газу підключення квартири № 41 до газопостачання не відбулося.
Таким чином, позивач сам створював перешкоди щодо підключення його до газопостачання шляхом не надання доступу до помешкання з метою його огляду.
Як передбачено п. 8.4 Типового договору розподілу природного газу, що затверджений постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року (зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 06.07.2015 року за № 1384/27829, у разі якщо дії однієї зі сторін призвели до завдання матеріальної та/або моральної шкоди іншій стороні (шкода заподіяна майну чи життю або здоров'ю людини), відшкодування здійснюється в добровільному порядку згідно з вимогами чинного законодавства у разі, якщо не досягнуто згоди, - за рішенням суду.
Представник звертає увагу суду, що у матеріалах справи відсутні докази заподіяння відповідачами шкоди життю чи здороваю, майнової шкоди позивачу по справі, як споживачем у правовідносинах із газопостачанням.
Окрім того, звертає увагу суду на те, що у даному випадку позивач вважає шкодою витрати, які вона понесла у зв'язку із придбанням індукційної варочної поверхні та спеціального посуду. Проте, такі посилання позивача не узгоджуються із змістом статті 22 Цивільного кодексу України, якою визначено відшкодування збитків та інші спроби відшкодування майнової шкоди. Тому, у даному випадку відсутні підстави розглядати витрати на придбання індукційної варочної поверхні та посуду.
Враховуючи зазначене, витрати здійснені позивачем з метою придбання варочної поверхні та спеціального посуду не є майновою шкодою. Внаслідок здійснених витрат позивачем були набуті у власність матеріальні цінності для задоволення власних потреб, які з моменту придбання залишаються в її власності. Вказані витрати не можна віднести до витрат, здійснених на відновлення порушеного права на отримання природного газу від відповідачів, а тому вони не є збитками.
Також, позивач не довела причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідачів та понесеними позивачем витрат. За своєю правовою природою майновою шкодою є збитки (псування, погіршення або знищення цінності), завдані майну фізичної або юридичної особи в наслідок пошкодження, необхідність провести затрати на відновлення майна чи інших цінностей, необхідних здійснення зайвих витрат з метою відновлення порушеного права.
За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_2 в частині відшкодування майнової шкоди такими що не підлягають задоволенню.
Щодо стягнення моральної шкоди, то відповідач вважає що вказані позовні вимоги також задоволенню не підлягають, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи та правомірності відключення від газопостачання квартири позивача.
Відповідач наголошує, що після відключення квартири позивача, остання не надавала доступ для зовнішнього огляду і опресування повітрям газового обладнання, а тому з метою відновлення розподілу природного газу до інших квартир під'їзду, було і здійснено обріз газопроводу розташованого у квартирі № 36 , який йде до квартири № 41 .
Отже зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається відсутність доказів на підтвердження завданої позивачу моральної та матеріальної шкоди, що суперечить вимогам ст. 81 ЦПК України.
Таким чином, посилаючись на вищевикладене, АТ «Запоріжгаз» вважає позовні вимоги ОСОБА_2 безпідставними, та такими, що не гуртуються на приписах законодавства та не відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим просить у позові відмовити у повному обсязі.
19.06.2021 року на адресу суду від відповідача ТОВ «Запоріжгаз Збут» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник Заєзжай А.Ю. просив у позові ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
Як зазначив представник у відзиві, на виконання вимог ст. 16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» № 2467-VІ від 08.07.2010 року (який був чинний до 01.10.2015 року) з 01 липня 2015 р. виконано відокремлення функцій транспортування, розподілу та постачання природного газу.
В зв'язку з цим, з 01.07.2015 року АТ «Запоріжгаз» виконує функцію з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу відповідно до отриманої Ліцензії Серії АЕ № 642479 та є оператором газорозподільної системи.
Та також на виконання Закону України № 329-VШ від 09.04.2015 року НКРЕКП своєю Постановою від 03.09.2015 року № 2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1379/27824.
Цей кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення:
2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу.
Пункт 2 глави 1 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем визначає, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу).
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається (пункт 1 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем).
Згідно пункту 3 та 4 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Пункт 5.2 Типового договору розподілу природного газу зазначає, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.
З 01.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» отримало Ліценцію (дата прийняття рішення про переоформлення № 2247 від 01.09.2015 року), на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району) усім категоріям споживачів, крім підприємств теплоенергетики.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своєю Постановою від 30.09.2015 року № 2496 затвердила Правила постачання природного газу, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827. Правила постачання природного газ у регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.
Як встановлено п. 13 розділу ІІІ Правил постачання природного газу розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалюваний та міжопалюваний періоди.
Таким чином, на підставі вищенаведеного ТОВ «Запоріжгаз Збут», як постачальник природного газу, здійснює лише розрахунок оплати вартості послуг з газопостачання.
Відповідач зазначає, що позивачем у позовній заяві не наведено жодного факту порушення чинного законодавства зі сторони ТОВ «Запоріжгаз Збут». Зі змісту позовної заяви змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається відсутність доказів на підтвердження завданої позивачу моральної та матеріальної шкоди, що суперечить вимогам ст. 81 ЦПК України. Тому, враховуючи вищевикладене, ТОВ «Запоріжгаз Збут» вважає позовні вимоги ОСОБА_2 безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим просить у позові відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 06.07.2021 року, закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У вступному слові представники позивача ОСОБА_1 та адвокат Кляшторний В.С. позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні. 13.08.2021 року представником позивача адвокатом Кляшторним В.С. подано до суду заяву, відповідно до якої представник зазначив, що позов підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні представником відповідача ПАТ «Запоріжгаз» не було надано доказів правомірності відключення позивача від постачання газу. До відключення від системи газопостачання позивач не отримувала жодного повідомлення про припинення газопостачання. Належних доказів порушення позивачем Правил безпеки систем газопостачання суду не надано, надані відповідачами акти про припинення газопостачання складалися без участі позивача, без огляду її квартири, підписані тільки представником АТ «Запоріжгаз». Факт відмови власника помешкання від встановлення лічильника газу в суді підтверджено не було, доказів цією обставини суду не надано. Пояснення свідків з боку відповідачів підтверджують тільки факт відключення помешкання позивача від газопостачання, але не свідчать про відмову її від встановлення лічильника газу. Жодного акту про відмову позивача від встановлення лічильника не складалося та суду не надано.
Представники відповідачів 1 та 2 в задоволенні позову просили відмовити з підстав викладених у відзиві.
Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, вважає, що вимоги позивача не засновані на законі, не є обґрунтованими, тому у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач у справі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 .
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, їй належить на праві приватної власності трикімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується і договором купівлі-продажу квартири, укладеного 24.04.2018 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2
12.06.2018 року між ОСОБА_2 як споживачем та ТОВ «Запоріжгаз Збут» укладено договір розподілу природного газу на умовах Типового договору розподілу природного газу, що є однаковим для всіх споживачів України, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору.
Згідно до пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженим Постановою НРЕКП № 2494 від 30.09.2015 року, Оператор ГМР в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року № 285 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 року за № 674/27119 (надалі - ПБСГ) та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадках, зокрема, визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
Згідно до п. 7.41 розділу VІІ ПБСГ, роботи, пов'язані з розгерметизацією зовнішніх і внутрішніх газопроводів, обладнання (заміна арматури, фільтрів, лічильників тощо), необхідно проводити на відключеній ділянці газопроводу. Після вимикаючих пристроїв у напрямку руху газу необхідно встановити інвентарні заглушки.
Відповідно до пункту 7.17 розділу VІІ ПБСГ, всі об'єкти системи газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресуванню повітрям. Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресування не допускається.
На виконання вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16.06.2011 року № 3533-VІ, працівниками АТ «Запоріжгаз» починаючи з жовтня місяця 2019 року були заплановані роботи по встановленню побутових лічильників природного газу за адресою: АДРЕСА_1 про що мешканці зазначеного будинку були попереджені належним чином.
В процесі виконання робіт послугу газопостачання/розподілу природного газу за вказаною адресою було припинено.
Після завершення зазначених робіт та виконання організаційно-технічних заходів спрямованих на безаварійну роботу систем газопостачання, працівниками АТ «Запоріжгаз» було відновлено газопостачання/розподіл природного газу за вказаною адресою, крім газового стояка квартири 41 , яка належить позивачу ОСОБА_2 .
Однак не відновлення газопостачання на газовий стояк зазначеної квартири, після виконання зазначених робіт, було обумовлено відстуністю доступу до квартири та падінням тиску.
22.11.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено виток газу, у зв'язку з чим, відповідачем припинено розподіл газу шляхом механічного від'єднання від діючого газопроводу (обрізка через квартиру 36 ) в зв'язку з відсутністю доступу до помешкання та падінням тиску, про що працівниками АТ «Запоріжгаз» складено відповідний акт про припинення (обмеження) розподілу природного газу від 22.11.2019 року, що підтверджується зазначеним актом.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є працівникам АТ «Запоріжгаз», суду пояснили, що під час виконання запланованих робіт із встановленням побутових лічильників природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , був виявлений виток газу по стояку. Враховуючи те, що доступу до приміщення квартири № 41 ними отримано не було, проведено обрізку газу квартири № 41 через квартиру № 36 , та припинено газопостачання у квартиру № 41 , внаслідок чого складено акт про припинення (обмеження) розподілу природного газу від 22.11.2019 року.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав- це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав, розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушення.
Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Ст. 16 ЦК України визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів. Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. Зазначений спосіб захисту за загальним правилом не пов'язаний з безпосереднім порушенням права особи. Проте цей позов також може поєднуватися з іншими позовами, наприклад, щодо вимог про захист права власності з віндикаційним, негаторним позовом або з позовом про виключення майна з опису або звільнення з-під арешту.
Згідно пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:
1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;
2) відсутність споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачем) письмової заяви про припинення газопостачання;
4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;
5) розірвання договору розподілу природного газу;
6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;
7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;
8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварії, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлюваних робіт;
9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;
10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим);
11) відмова представникам ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/аюбо комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання;
12) в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 5.7 глави 5 ПБСГ, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглшуки за умови наявності витоків газу.
Обставини щодо наявності витоку газу у житловому будинку не оспорювалися позивачем та підтверджені показаннями допитаних свідків.
Пункт 6 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем зазначає, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).
За таких обставин, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач дійсно не надала доступу до своєї квартири, в період часу, коли в будинку встановлювались побутові лічильники природного газу, та стався виток газу, та кожний власник квартири у під'їзді повинен був надати доступ представникам АТ «Запоріжгаз», для перевірки на безпеку, порушення, витоків газу, однак відповідачі не змогли потрапити у квартиру ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу, що газопроводи та споруди на них є об'єктом підвищеного ризику, а тому ігнорування вимог Правил безпеки є неприпустимим, а виконання Правил безпеки є певною гарантією надійності функціонування системи газопостачання, безпеки життя та здоров'я населення.
З урахуванням того, що позивач після відключення газопостачання не надала доступ для зовнішнього огляду і опресування повітрям газового обладнання, та наявності витоків газу, суд вважає, що відключення відповідачами газопостачання 22.11.2019 року в квартирі № 41 було законним.
З огляду на викладене, суд вважає, що AT «Запоріжгаз» правомірно було припинено розподіл природного газу до квартири позивача, а тому дії при проведенні відключення споживача ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , від газопостачання є законними.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання АТ «Запоріжгаз» відновити газопостачання квартири споживача, суд зазначає наступне.
Відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу та після усунення порушень (за їх наявності) відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання, відповідно до Кодексу газорозподільних систем.
Натомість, позивачем не надано суду доказів усунення порушень та відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання, що передбачено відповідно до Кодексу газорозподільних систем.
Таким чином, наразі відсутні підстави для відновлення позивачу газопостачання, через що позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Надаючи оцінку твердженням позивачки та її представників стосовно відшкодування матеріальної та моральної шкоди, то вказані позовні вимоги на думку суду також задоволенню не підлягають, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи та правомірності відключення від газопостачання квартири позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як передбачено п. 8.4 Типового договору розподілу природного газу, що затверджений постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року (зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 06.07.2015 року за № 1384/27829, у разі якщо дії однієї зі сторін призвели до завдання матеріальної та/або моральної шкоди іншій стороні (шкода заподіяна майну чи життю або здоров'ю людини), відшкодування здійснюється в добровільному порядку згідно з вимогами чинного законодавства у разі, якщо не досягнуто згоди, - за рішенням суду.
Як вбачається із матеріалів справи, в них відсутні докази заподіяння відповідачами шкоди життю чи здороваю, майнової шкоди позивачу по справі, як споживачем у правовідносинах із газопостачанням.
Окрім того, звертає увагу суду на те, що у даному випадку позивач вважає шкодою витрати, які вона понесла у зв'язку із придбанням індукційної варочної поверхні та спеціального посуду. Проте, такі посилання позивача не узгоджуються із змістом статті 22 Цивільного кодексу України, якою визначено відшкодування збитків та інші спроби відшкодування майнової шкоди. Тому, у даному випадку відсутні підстави розглядати витрати на придбання індукційної варочної поверхні та посуду.
Враховуючи зазначене, витрати здійснені позивачем з метою придбання варочної поверхні та спеціального посуду не є майновою шкодою. Внаслідок здійснених витрат позивачем були набуті у власність матеріальні цінності для задоволення власних потреб, які з моменту придбання залишаються в її власності. Вказані витрати не можна віднести до витрат, здійснених на відновлення порушеного права на отримання природного газу від відповідачів, а тому вони не є збитками.
Таким чином, позивач не довела причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідачів та понесеними нею витрат.
За своєю правовою природою майновою шкодою є збитки (псування, погіршення або знищення цінності), завдані майну фізичної або юридичної особи в наслідок пошкодження, необхідність провести затрати на відновлення майна чи інших цінностей, необхідних здійснення зайвих витрат з метою відновлення порушеного права.
Через те, що факту незаконних дій відповідачів в судовому засіданні встановлено не було, вимоги позивачки про стягнення матеріальної шкоди за придбання індукційної варочної продукції та спеціального посуду та відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки є похідними та недоведеними.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 09.11.2016 року у справі № 6-1575цс16, спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Однак зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, пояснень представника відповідача та свідків, вбачається відсутність доказів на підтвердження завданої позивачу моральної шкоди, представниками АТ «Запоріжгаз» не було завдано моральної шкоди позивачеві, оскільки їх дії з припинення газопостачання були законними, тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, які є похідними від основних вимог, не підлягають теж задоволенню.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у ній докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову за його недоведеністю.
Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати суд відносить на рахунок позивачки, які відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 25, 259, 265, 268 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30.08.2021 року.
Повний текст судового рішення складений 10.09.2021 року.
Суддя В.О. Макаров