Справа N 2-399/2010 р.
05 травня 2010 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Струтинського Р.Р.,
секретаря Кожуховської О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,-
Позивачка подала позов до відповідачки про визнання права власності на земельну ділянку.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що відповідачка ОСОБА_2 є її сестрою, а відповідачка ОСОБА_3 -племінницею. Їі мати, ОСОБА_4 03.03.2000 року зробила заповіт, згідно якого все майно остання заповідає відповідачці ОСОБА_3 та земельну частку (пай) у розмірі 0,4 га заповіла їй. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилася спадщина. Спадкоємцями першої черги за законом є вона та відповідачка ОСОБА_2 Інших спадкоємців першої черги немає. Спадщину у відведений законом шестимісячний термін вона не прийняла, оскільки їй було відомо про існування заповіту, проте не було відомо, що у ньому йдеться мова і про неї. Про те, коли 02.02.2009 року відповідачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до неї про визнання права власності на спадкове майно, то лише тоді дізналася, що в заповіті є розпорядження щодо неї земельною часткою (паєм). А тому звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Рішенням Тисменицького районного суду від 10.09.2009 року її позов задоволено та надано строк - три місяці для прийняття спадщини. Після звернення нею в держнотконтору про прийняття спадщини їй було відмовлено, оскільки заповідач не вказала у заповіті, яку саме частку землі заповідає, крім того, згадані спадкові земельні паї є розпайовані з виділенням внатурі на місцевості, відповідно ОСОБА_4повинна би мати державний акт на право власності на земельну ділянку. Про те, що земельні паї розпайовані свідчить рішення загальних зборів пайовиків від 19.12.2007 року, але фактично розпаювання відбулося ще в 2003 році, після чого мати розділила цією землею її та відповідачку ОСОБА_2 і з того часу вони фактично користуються розпайованою землею. Згідно вищевказаного рішення пайовиків ОСОБА_4 було виділено 1,12 га земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Відповідно, коли остання вказала в заповіті, що заповідає їй 0,4 га землі, то мала наувазі вже розпайовані землі, однак ще не знала її точний розмір. Отже, її мати, ОСОБА_4, мала у власності 1,12 га землі для ведення ОСГ, з цієї площі їй по заповіту належить 0,4 га, і крім того 0,16 га, як фактично розділених та таких, що відступила відповідачка ОСОБА_3, а інших 0,56 га належить останній., так як у заповіті зазначено, що все інше майно заповідає останній. Просила позов задоволити.
Відповідачі позов визнали та не заперечували проти його задоволення.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що мати позивачки, ОСОБА_4, 03.03.2000 року зробила заповіт, який посвідчений Хом”яківським сільським головою та внесено до реєстру за № 5, згідно якого все майно остання заповідає відповідачці ОСОБА_3 та позивачці земельну частку (пай) у розмірі 0,4 га (а.с.5). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.02.2005 року. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно. Спадкоємцями за законом першої черги позивачка та відповідачка ОСОБА_2 Інших спадкоємців першої черги за хаконом немає. Спадщину у відведений законом шестимісячний термін позивачка не прийняла, оскільки їй не було відомо про те, що мати заповіла їй земельну ділянку (пай). Лише 02.02.2009 року, коли відповідачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до позивачки про визнання права власності на спадкове майно, їй стало відомо, що вона є також вказана у вищезазначеному заповіті. Рішенням Тисменицького районного суду від 10.09.2009 року позов останньої про продовження строку для прийняття спадщини задоволено та надано строк - три місяці для прийняття спадщини. Після звернення нею до Тисменицької держнотконтори про прийняття спадщини позивачці було відмовлено, оскільки заповідач не вказала у заповіті, яку саме частку землі заповідає, крім того, згадані спадкові земельні паї є розпайовані з виділенням внатурі на місцевості, відповідно ОСОБА_4повинна би мати державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с.10). Про те, що земельні паї розпайовані, свідчить рішення загальних зборів пайовиків від 19.12.2007 року, але фактично розпаювання відбулося ще в 2003 році, після чого ОСОБА_4 розділила дану земельну ділянку між позивачкою та відповідачою ОСОБА_2 і з того часу вони фактично користуються розпайованою землею. Згідно вищевказаного рішення пайовиків ОСОБА_4 було виділено 1,12 га земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Відповідно, коли остання вказала в заповіті, що заповідає їй 0,4 га землі, то мала наувазі вже розпайовані землі, однак ще не знала її точний розмір. Отже, її мати, ОСОБА_4, мала у власності 1,12 га землі сільськогосподарського призначення, з цієї площі позивачці по заповіту належить 0,4 га, і крім того 0,16 га, як фактично розділених та таких, що відступила відповідачка ОСОБА_3
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що вимоги позивачки є підставними та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 392, 1223, 1233, 1261 ЦК України, та керуючись ст. 213- 215, 218 ЦПК Укаїни, суд,-
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 0,56 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в урочищі „Гора” в с.Хом”яківка Тисменицького району Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Тисменицький районний суд.
Головуючий: Струтинський Р.Р.