26 травня 2010 р. № В1/2632-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:Мирошниченка С.В. (доповідач),
Суддів : Барицької Т.Л.,
Жукової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду
від 09.12.2009 року
у справі№ В1/2632-09 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_4
доВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"
провизнання незаконним рішення комісії по розгляду актів порушення споживачами Правил користування електричною енергією
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_5,
відповідача Не з'явилися,
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2009 р. (суддя: Юзіков С.Г.) у прийнятті позовної заяви відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 р. (судді: Чимбар Л.О., Тищик І.В., Чоха Л.В.) вказана ухвала залишена без змін.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою у даній справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм права та передати справу на новий розгляд.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування господарськими судами норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконним рішення комісії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Криворізького району електричних мереж від 28.10.2009р. щодо розгляду акта № 000235 від 22.10.2008р. про порушення споживачем правил користування електричною енергією (Протокол № 304).
Вищий господарський суд України не може погодитись із висновком господарських судів про те, що даний спір не підлягає вирішенню господарським судом, зважаючи на наступне.
Статтею 124 Конституції України проголошено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно із ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Аналогічне положення міститься у ст. 21 ЦК України, відповідно до якої права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Абзацом 5 п. 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28 передбачено право споживача оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. № 8 "Про незалежність судової влади" суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховуючи, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб.
Згідно з вимогами ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Відтак, суб'єктний склад сторін даного господарського спору та характер спірних правовідносин відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, чим спростовується висновок господарських судів про його непідвідомчість господарським судам.
Висновок господарських судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване рішення не має обов'язкового характеру, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковим, з огляду на таке.
Згідно із п.п. 6.41, 6.42 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків
Отже, оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією, за своєю правовою природою є актом ненормативного характеру, який має обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недоврахованої електричної енергії.
Окрім того, суди не звернули уваги на те, що п. 6.42 Правил доповнено абзацом п'ятим згідно з Постановою НКРЕ №1497 від 22.11.2006, відповідно до якого споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
Враховуючи викладене, оскаржувані ухвала та постанова господарських судів підлягає скасуванню, а справа направленню до місцевого господарського суду для розгляду по суті.
Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 задовольнити. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 р. у справі № В1/2632-09 скасувати, а справу направити до місцевого господарського суду для розгляду.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий С. Мирошниченко
СуддіТ. Барицька
Л. Жукова