Справа № 265/2093/21
Провадження № 3/265/1100/21
10 вересня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Гноєвой Сергій Сергійович, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, яке надійшло з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, -
30 березня 2021 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшли адміністративні протоколи серії БД № 298437 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а також серії ДПР18 № 030398 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 298437 від 18 березня 2021 року вбачається, що 18 березня 2021 року о 23 годині 45 хвилин в місті Маріуполі у Лівобережному районі по вулиці Набережній, біля ЛЕП 275 водій, керуючи транспортним засобом був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну, здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, в наслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Renault Master державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 на закруглені дороги. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив вимоги п.11.4, 2.3б Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 030398 вбачається, що 17 березня 2021 року о 23 годині 45 хвилин в місті Маріуполі у Лівобережному районі по вулиці Набережній, біля ЛЕП 275 водій керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився з використанням технічного засобу «Drager Alcotest» ARHK0526, від проходження огляду на стан сп'яніння в комунальному некомерційному підприємстві «Медичний центр з профілактики та лікування залежностей м. Маріуполь», відмовився в присутності 2-х свідків у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 05 квітня 2021 року справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та справу про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП було об'єднано в одне провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день та час судового розгляду був повідомлений належним чином. Надав до суду свої пояснення, з яких вбачається, що 17 березня 2021 року, під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди він дійсно продував прилад Drager і він показав 0.9 проміле, однак він не погодився з результатами даного приладу. Коли працівники поліції надали йому акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, де було зазначено, що він згодний із результатами огляду, він категорично відмовився підписувати цей акт та попросив доставити його до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду, але йому було відмовлено, у зв'язку із тим, що вже було використано прилад Drager. Вважав, що працівниками поліції було грубо порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відеозаписи, долучені працівниками поліції не є безперервними і описані ним розмови та події були умисно видалені працівниками поліції з матеріалів справи. На підставі наведеного просив закрити провадження щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Попов В.М., який діє на підставі свідоцтва та договору про надання правничої допомоги, в судове засідання не з'явився, надавши заяву з проханням розглянути адміністративну справу за його відсутності. Крім того, до суду надійшли його письмові пояснення, в яких останній зазначив, що адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з огляду на грубі порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння, допущені працівниками поліції під час складання вказаного протоколу. Так, відповідно до ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Проте, на жодному з відеозаписів працівники поліції не пропонують ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, та відповідно ОСОБА_1 не відмовляється від огляду у медичному закладі, зважаючи на його незгоду з результатами приладу Drager. Вважав, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі не підтверджена об'єктивними доказами. Крім того, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в міському наркологічному диспансері відмовився у присутності 2 свідків в установленому законом порядку, чим порушив п.2.9.а ПДР України». Однак, ставлячи у провину ОСОБА_1 відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в міському наркологічному диспансері дії останнього, працівниками поліції, мали бути кваліфіковані як порушення п.2.5 ПДР України, а не порушення п.2.9а ПДР України. З огляду на викладене, зважаючи що діючий КУпАП не передбачає можливості суду перекваліфіковувати дії порушника у разі, якщо прийде висновку, що дії, вказані у протоколі порушник не здійснював, натомість здійснив інші дії, просив закрити провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оглянувши відеозапис, вважає, що вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП знайшла своє підтвердження, зібраними по справі доказами.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, відповідальність за ст. 124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У провину ОСОБА_1 ставиться порушення ним п.п. 11.4, 2.36 ПДР України.
Відповідно до вимог п. 2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно положень п. 11.4 ПДР України, на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Зокрема, вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення БД № 298437, планом-схемою місця ДТП, яка сталась 17 березня 2021 року о 23 годині 45 хвилин та таблиця ілюстрацій до неї, письмовими поясненнями правопорушника ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 надані останніми безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження та доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Разом із тим, правопорушення було вчинено 18 березня 2021 року, розгляд справи став можливим лише 10 вересня 2021 року.
На підставі ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі спливу на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Отже, враховуючи, що строки, передбачені ст. 38 КУпАП, станом на день вирішення справи спливли, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.. 124 КУпАП, підлягає закриттю.
Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження по справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.
За ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також ті особи, які відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів ст.. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Основним нормативно - правовим актом, який регулює порядок огляду водія на стан сп'яніння є наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до п. 7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
З долученого до протоколу акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та аналогічного наданого ОСОБА_1 вбачається, що в них відсутні підписи останнього, які б давали суду підстави вважати, що ОСОБА_1 був згодний із результатами огляду за допомогою приладу Drager.
В такому випадку, згідно вищевказаного порядку огляду водія на стан сп'яніння, після виявлення незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський мав запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі охорони здоров'я.
Проте, з оглянутих судом відеозаписів, долучених до адміністративного протоколу не вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у медичному закладі у зв'язку із його незгодою з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, та відповідно з відеозаписів не вбачається відмова ОСОБА_1 від огляду у медичному закладі.
Крім того, ОСОБА_1 , зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18№030398, ставиться в провину порушення вимог пункту 2.9а ПДД України, згідно з яким водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Однак, вказавши в протоколі про адміністративне правопорушення фабулу адміністративного правопорушення щодо відмови від проходження медичного огляду, співробітник поліції не вказав на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а вказав лише про порушення пункту 2.9а Правил дорожнього руху.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.
До того ж, з висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-А (адміністративне провадження №К/9901/21241/18), вбачається, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.
На підставі вищенаведеного, суддя вважає необхідним провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити через відсутність в його діях складу правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 124 130, 245, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП України закрити через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Гноєвой С.С.