Справа № 226/2392/21
Справа №235/2392/21
Провадження № 2-а/226/15/2021
21 вересня 2021 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Петуніна І. В.,
за участю секретаря Карпенко Ю. С.,
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: Крайній О. В.
відповідач: ГУНП в Донецькій області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
І. Стислий виклад вимог позивача.
Постановою інспектора ВРПП Покровського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області серії БАА №906136 від 03.08.2021 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340,00 гривень. За змістом постанови позивач 03.08.2021 о 13.00 год керував автомобілем DAEWOO LANOS, д/н НОМЕР_1 по вул. Захисників України м. Покровськ Донецької області, перед поворотом завчасно не подав сигнал покажчика повороту, а саме ближче 50 м до здійснення маневру та не пройшов обов'язковий технічний контроль, надаючи послуги з перевезення пасажирів у режимі таксі, чим порушив п.п. 9.4, 31.3б ПДР України.
Вважає, що постанова прийнята з порушенням чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії поліцейського при винесенні постанови були незаконними та грубо порушили його права.
Так, 03.08.2021 близько о 13.00 год, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS, д/н НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Захисників України м. Покровськ Донецької області, був зупинений інспектором ВРПП Покровського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області з підстав неподання завчасно сигналу покажчиками повороту при здійсненні маневру. На відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який позивачу було надано для перегляду, не зафіксовано факт вчинення правопорушення, а саме, що він не вчасно подав сигнал покажчиками повороту. Щодо проходження обов'язкового технічного огляду автомобіля з підстав знаходження пасажирів в автомобілі, він пояснив, що підвозив пасажирів безоплатно, ПДР України не порушував, транспортний засіб не підпадає під перелік обов'язкового технічного огляду. Будь-яку діяльність щодо перевезення пасажирів не здійснює.
Відтак, просить скасувати постанову серії БАА №906136 від 03.08.2021.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представником позивача заявлене клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача.
Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, де зазначено, що ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, що також зафіксовано у п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затв. наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Порушення, на які вказує позивач, інспектором допущено не було. Факт вчинення правопорушення підтверджується постановою серії БАА №906136 від 03.08.2021. Відеозапис від 03.08.2021 направлено до Димитровського міського суду Донецької області. Не визнання позивачем вини у вчиненні адміністративного правопорушення розцінюють як спосіб уникнути відповідальності. У зв'язку з цим у задоволенні позову просять відмовити та розгляд справи провести без участі їх представника.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
16.08.2021 ухвалою судді відкрите спрощене позовне провадження у даній справі, розгляд справи по суті призначено на 26.08.2021, відповідачеві запропоновано надати відзив на позовну заяву, а позивачу - відповідь на відзив в разі потреби.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Інспектором СРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області було прийнято постанову серії БАА № 906136 від 03.08.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340,00 гривень.
За змістом постанови, ОСОБА_1 03.08.2021 о 13.00 год на вул. Захисників України, м. Покровськ Донецької області керував автомобілем DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом завчасно не подав сигнал покажчиком повороту, а саме подав ближче 50 м до здійснення маневру та не пройшов обов'язковий технічний контроль, надаючи послуги з перевезення пасажирів у режимі таксі, чим порушив п.п. 9.4, 31.3б ПДР України (а. с. 6).
V. Оцінка суду.
Щодо надання оцінки суті постанови в контексті підтвердження або спростування вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення суд зазначає таке.
Позивачу закидається вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання сигналу покажчиком повороту до початку маневру (менш ніж 50 м), що є порушення п. 9 4 Правил дорожнього руху України, затв. постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) та керування транспортним засобом в режимі таксі, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, є порушенням п.п. 31.3 б) ПДР України.
Згідно п. 9. 4 ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами МВС України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають, зокрема легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає КМУ.
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає КМУ.
Відповідно до п. 1 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2012 № 137, порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тон, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
За змістом п.п. 31.3 б) ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно абз. 59 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Жодних доказів щодо несвоєчасного увімкнення сигналу покажчиками повороту до здійснення маневру та керування автомобілем в режимі «таксі», суду не надано.
У своєму відзиві від 25.08.2021 відповідач зазначив, що відеозапис від 03.08.2021 направлено до Димитровського міського суду Донецької області, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 21.09.2021. Однак станом на 21.09.2021, відеозапис суду не надано.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Також, суд звертає увагу на те, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача. Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідачем у порушення ч. 2 ст. 77 КАС України, не було подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій з ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що поліцейський належним чином не зафіксував та не довів належними і допустимими доказами факту невиконання водієм вимог п. 9.4 ПДР України та керування автомобілем в режимі «таксі», суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Суд наголошує, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів Національної поліції, які зобов'язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Проаналізувавши всі докази у їх сукупності та обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог ст. 9 КАС України з метою повного захисту законних прав позивача наявна необхідність захистити порушене право ОСОБА_1 шляхом закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України).
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020, справа № 543/775/17, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 454 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 23, 121 ч. 3, 245, 251, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 132, 159, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ; місце мешкання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, місцезнаходження за адресою: вул. Нахімова, 86, м. Маріуполь Донецької області, 87517, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40109058 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Постанову серія БАА № 906136 від 03.08.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 340,00 гривень - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП України - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складено 24.09.2021.
Суддя: І. В. Петунін