Справа № 219/8622/21
Провадження № 2/219/3031/2021
22 вересня 2021 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Конопленко О.С.
за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Бахмут в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
17 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в якій просить: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса № 196078, вчинений 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 7 701,81 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 16 серпня 2021 року вона довідалась, що 26 липня 2021 року державним виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 66254075 про стягнення з позивача боргу на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у сумі 7 701,00 грн, а також стягнення виконавчого збору у сумі 770,18 грн. Отримавши у виконавчій службі копії документів, позивач дізналась, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 22 червня 2021 року, але позивач вважає, що вказаний виконавчий напис нотаріуса вчинений з грубим порушенням законодавства України з огляду на наступне. Так, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на стягнення кредитної заборгованості, оскільки така заборгованість не є безспірною. Крім того, виконавчий напис не містить відомостей про дату виникнення у кредитора права вимоги, що ускладнює визначення трирічного строку, вимога щодо встановлення якого покладена на нотаріуса відповідно до абзацу третього п.п. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 серпня 2021 року залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв'язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 09 годину 00 хвилин 22 вересня 2021 року та визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.
До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялась належним чином. 10 та 13 вересня 2021 на адресу суду позивач подала заяви, у яких зазначила, що позовні вимоги підтримує, справу просить розглядати без її участі.
Представник відповідача, який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином: у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України - шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, до судового засідання не з'явився. 07 вересня 2021 року на адресу суду від директора Яворського Р.І. надійшла заява про визнання позовних вимог, у зв'язку з чим він просить частково стягнути судові витрати.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином: у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України - шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному реєстрі нотаріусів, до судового засідання не з'явився за невідомих суду причин.
У зв'язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, за яким підлягає стягненню з ОСОБА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення права вимоги № 180621-ВП від 18 червня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення права вимоги № 17062021 від 17 червня 2021 року, якому в свою чергу ПАТ «Дельта Банк» на підставі Договору відступлення права вимоги № 2240/К від 07 травня 2020 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 003-04548-211210 від 21 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , за період з 06 травня 2020 року по 22 червня 2021 року суму у розмірі 7 701,81 гривень, яка складається з: 4 999,62 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2 652,19 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 50,00 гривень - плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 13).
При вчиненні вказаної нотаріальної дії нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі за текстом - Перелік).
Постановою державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сьоміною О.Я. від 26 липня 2021 року відкрито виконавче провадження № 66254075 з примусового виконання виконавчого напису № 196078, виданого 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у сумі 7 701,81 гривень (а.с. 16).
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі за текстом - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» є нотаріальною дією.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі за текстом - Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.
При цьому, цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.
З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного.
Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Із аналізу наданих доказів встановлено, що виконавчий напис нотаріуса, що оспорюється, вчинений 22 червня 2021 року щодо кредитного договору, який був вчинений в простій письмовій формі 21 грудня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем. При цьому у виконавчому написі не зазначено час настання права вимоги у кредитора.
Зазначені обставини свідчать про те, що при вчиненні нотаріусом оспорюваного виконавчого напису не було перевірено чи не сплив трирічний строк з моменту виникнення права пред'явлення вимоги, що є грубим порушенням вимоги ст. 88 Закону «Про нотаріат» та абзацу третього п.п. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 20212 року за № 282/20595.
Також ті обставини, що свідчать про неодноразову зміну сторони стягувача, оспорювання позивачем заборгованості та не повідомлення його про зміну кредитора та існуючу заборгованість свідчать про існування спору між сторонами щодо боргових зобов'язань, що виключає наявність умови про безспірність договору.
Недодержання нотаріусом вищезазначених умов при вчиненні виконавчого напису є підставою для визнання зазначеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку.
Висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17(провадження № 14-278гс18); від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс 19); аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018св 18), від 03 червня 2020 року у справі № 359/8181/18 (провадження № 61-22164св 19) від 09 вересня 2020 року у справі № 336/7754/18 (провадження № 61-8781 св 20).
Ураховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з визнанням позову відповідачем, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме: за подання даного позову в розмірі 454,00 гривень, а також судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову, в розмірі 227,00 гривень, а інші 50 відсотків підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 12, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса від 22 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 196078, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Парасковіївка Бахмутського району Донецької області, заборгованості за кредитним договором № 003-04548-211210 від 21 грудня 2010 року в розмірі 7 651 (сім тисяч шістсот п'ятдесят одна) гривня 81 копійка, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження за адресою: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346, а також витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 50 (п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження за адресою: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Парасковіївка Бахмутського району Донецької області, судові витрати, які складаються з: судового збору в сумі 681 (шістсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці села Парасковіївка Бахмутського району Донецької області, з державного бюджету судовий збір у сумі 681 (шістсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження за адресою: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місце перебування: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, РНОКПП невідомий.
Суддя О.С. Конопленко
22.09.2021