Справа № 523/10510/17
Провадження №2/523/770/21
"15" вересня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
при секретарі - Дзюба Г.І.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Звєзділіної-Полішко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до АТ «Райффайзен Банк» про визнання недійсним кредитного та іпотечного договору,-
ОСОБА_3 звернувся з позовом до АТ «Райффайзен Банк» про визнання недійсним кредитного та іпотечного договору. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. В 2012 року позивачеві ОСОБА_3 стало відомо про існування кредитного договору №014/83361/82/86775 від 11 грудня 2007 року, укладеного з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в якому позивач вказаний як позичальник кредитних коштів. Відповідно до умов даного договору ОСОБА_3 бере на себе зобов'язання повернути грошові кошти (суму кредиту) у розмірі 60 996 (шістдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) доларів США, а також сплатити проценти, комісію та тарифи кредитора за користування кредитними коштами. Про факт укладення кредитного договору №014/83361/82/86775 та існування заборгованості за нібито здійснене позивачем користування кредитними коштами, позивач, який постійно не проживає на території України, у зв'язку з роз'їзним характером роботи (є моряком та працює на суднах, які здійснюють плавання за межами виключної (морської) економічної зони України) довідався через п'ять років після укладення відповідачем та представником за довіреністю позивача вказаного договору.
Позивач вважає, що факт укладення та сам Кредитний договір №014/83361/82/86775 від 11 грудня 2007 року є таким, що суперечить приписам законодавства та є проявом зловмисної домовленості представника позивача та відповідача, здійсненого з метою неправомірної наживи та завдання матеріальної шкоди позивачу.
Так позивачем ОСОБА_3 22 вересня 2007 року була видана Довіреність (посвідчена приватним нотаріусом Єсіною Л.М. за реєстровим номером 4692), якою останній уповноважив свою дружину ОСОБА_4 розпоряджатись усім його майном. Вказана Довіреність була видана позивачем з метою здійснення приватизації нерухомого майна (житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 ) на час його перебування у рейсі. У 2012 році ОСОБА_4 померла та з отриманих повісток, які надходили на адресу житлової квартири, позивач довідався про існування кредитного договору №014/83361/82/86775 від 11 грудня 2007 року, укладеного з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від його імені та на його користь.
В судовому засіданні за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 встановив, що має заборгованість за користування кредитом у вигляді суми кредиту, процентів та тарифів банку у розмірі 1 607 774, 24 гривні.
Таким чином, позивач довідався, що під час перебування у рейсі за межами України, представник за Довіреністю (від 22 вересня 2007 року) ОСОБА_4 уклала 11 грудня 2007 року Кредитний договір № 014/83361/82/86775, виконання зобов'язання за яким було забезпечено договором поруки та договором іпотеки (предметом іпотеки, у свою чергу, була визначена житлова квартира де постійно проживав позивач за адресою: АДРЕСА_1 ).
Для укладання кредитного договору ОСОБА_4 5 грудня 2007 року була надана заява №15-75/65/1091 від імені позивача, зі змісту якої вбачається, що позивач звертається до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з проханням надати кредит в сумі 61 000 (шістдесят одна тисяча) доларів США для споживчих потреб. Дана заява була прийнята співробітником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_5 під особистий підпис та приєднана до документів кредитної справи. Таким чином, на підставі заяви №15-75/65/1091 та довіреності на користь ОСОБА_4 , останньою був укладений кредитний договір на вищевказану суму, позичальником в якому був визначений ОСОБА_3 .
Довідавшись про існування кредитного договору №014/83361/82/86775 від 11 грудня 2007 року, оформленого на підставі заяви №15-75/65/1091, нібито поданої від його імені та на якій стоїть його підпис, ОСОБА_3 звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення до Начальника Суворовського РВ ОГУ ГУМВС України в Одеській області. Вимогу провести досудове розслідування позивач мотивував тим, що під час складання даної заяви та оформлення кредитного договору перебував у рейсі, відповідно підписувати заяву про надання кредиту у цей час не міг, жодного разу до 2012 року заяву №15-75/65/1091 від 5 грудня 2007 року не бачив, тим паче почерк заяви йому не належить. Крім того, про існування самого кредиту він не знав, тим паче про кошти у розмірі 61 000 доларів США, які від його імені ОСОБА_4 позичили у банківської установи.
В межах кримінального провадження постановою Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області була призначена судова почеркознавча експертиза, за наслідками якої провідний судовий експерт Науково-дослідного експертно- криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області встановив, що підписи на ксерокопіях документів та заяві №15-75/65/1091, наданих ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» для надання кредиту виконані не позивачем, а іншою особою з наслідуванням підпису позивача. Таким чином, в рамках кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_3 до банківської структури не звертався, документи для оформлення кредитного договору не подавав, заяви на адресу банку не підписував та про існування кредитного договору №014/83361/82/86775 від 11 грудня 2007р. довідався тільки після смерті ОСОБА_4 . Отже, за результатами проведення слідчих дій правоохоронними органами встановлено наявність складу злочину у діях ОСОБА_4 , передбачених ч. 4 ст. 190 Кримінального Кодексу України, однак, з підстави смерті підозрюваної кримінальне провадження було закрито.
Позивач також стверджує, що під час судового розгляду справи за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, останній неодноразово звертався до суду з проханням відновити справедливість та відмовити банку у задоволенні позову у зв'язку з незаконністю вимог. Так, ОСОБА_3 неодноразово наголошував, що кредитний договір №014/83361/82/86775 був укладений без його відома, житло в якому він проживав було передано в іпотеку для забезпечення виконання зобов'язання за кредитною угодою без його дозволу та жодних документів, які б підтверджували намір ОСОБА_3 вступити у договірні зобов'язання з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не існує. Однак, суд не прийняв до уваги вказані доводи та, незважаючи на існування експертного висновку та документів кримінального провадження з яких вбачається злочинний характер дій ОСОБА_4 , ухвалив рішення на користь банку.
Враховуючи тривале перебування за межами території України у зв'язку з роз'їзним характером роботи, а саме з: 23.10.2012p. пo 14.02.2013р.; 23.11.2013р. по 24.05.2014р.; 13.05.2015р. по 17.10.2015р.; 22.04.2016р. по 28.08.2016р.; 31.12.2016р. по 20.06.2017р.,з підстав незалежних від волі позивача, строк позовної давності для подачі позовної заяви для відновлення своїх порушених прав і свобод був пропущений.
Однак, позивач просить поновити йому строки позовної давності, оскільки у зв'язку з характером роботи, наявністю кримінального провадження не мав можливості звернутись до суду. Окрім того, він розрахував, що за наслідками розслідування кримінального провадження його права будуть відновлені.
На підставі викладеного, позивач первісно просив:
1.Визнати недійсним кредитний договір №014/83361/82/86775 від 11 грудня 2007 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 ;
2.Визнати недійсним Договір іпотеки нерухомого майна від 11 грудня 2007 року та Договір поруки від 11 грудня 2007 року, укладених для забезпечення виконання кредитного договору №014/83361/82/86775 від 11 грудня 2007 року;
3.Стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень;
4.Стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 судові витрати. (Т.1, а.с. 2-8)
В процесі розгляду справи позивачем були уточнені позовні вимоги та відповідно до поданої заяви 02.07.2020р. позивач просив:
1. Визнати недійсним кредитний договір №014/83361/82/86775 від 11.12.2007 року, укладений між ОСОБА_3 , в інтересах якого діяла ОСОБА_4 , та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
2. Визнати недійсним договір іпотеки від 11.12.2007 року та договір поруки від 11.12.2007 року, укладені на забезпечення виконання кредитного договору №014/83361/82/86775 від 11.12.2007 року щодо квартири АДРЕСА_1 .
3. Скасувати обтяження за реєстраційним номером №626204702 від 11.12.2007 року, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, підстава обтяження: договір іпотеки №4434 від 11.12.2007 року, об'єкт обтяження: квартира АДРЕСА_1 .
4. Скасувати обтяження за реєстраційним номером №6203910 від 11.12.2007 року, тип обтяження: іпотека, підстава обтяження: договір іпотеки №4434 від 11.12.2007 року, об'єкт обтяження: квартира АДРЕСА_1 . (Т.1, а.с. 210-215)
Окрім того, відповідно до заяви представника позивача раніше заявлені позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 гривень, та стягнення судових витрат були виключені з позовних вимог. (Т.1, а.с. 231)
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, а також підтвердила обставини, які були викладені в позовні заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала у повному обсязі, а також просила застосувати строки позовної давності, оскільки відповідач їх пропустив без поважних причин.
Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.
Так судом встановлено, що 11 грудня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» («Кредитор») та ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ), яка діяла на підставі довіреності, виданої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єсіної Л.М. 22 вересня 2007р., у реєстрі №4692 від імені ОСОБА_3 «Позичальник» був укладений кредитний договір №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р., відповідно до якого Кредитор надає Позичальнику кредит у розмірі 60996 доларів США. (Т.1, а.с. 14-19)
В забезпечення виконання умов кредитного договору, 11 грудня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» («Кредитор») та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р., відповідно до якого вона виступила поручителем за кредитним договором №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р..(Т.1, а.с. 27-28)
Окрім того, 11 грудня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» («Кредитор») та ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_2 ) («Боржник»), ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ) («Іпотекодавцями») був укладений договір іпотеки, відповідно до якого, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р була передана в іпотеку - квартира АДРЕСА_2 , який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Пепеляшковою А.О., у реєстрі №4434. (Т.1, а.с. 25-27)
Судом також встановлено, що 22 вересня 2007р. ОСОБА_3 була видана довіреність, відповідно до якої він уповноважив ОСОБА_4 розпоряджатись всім своїм майном, з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилось, укладати все передбачені законом угоди щодо керування та розпорядження майном (крім дарування): купувати, здавати, приймати в дар, обмінювати, здавати в оренду, закладати та приймати під заставу нерухоме та інше майно, проводити розрахунки за укладеними угодами, подавати заяви (в тому числі на придбання нерухомості) в органи ВПР та МР про згоду на виїзд дітей за кордон та видачу їм проїздного документу, на приватизацію житла, земельної ділянки, постановку та зняття з реєстраційного обліку, та в будь-які інші установи, організації, представляти його інтереси в органах РАЦСу, МРЕВ, бюро технічної інвентаризації з будь-яких питань, з питання оформлення спадщини, одержувати належне йому майно, гроші (внески), цінні папери, а також документи від усіх осіб, установ, підприємств, організацій, банків України, ощадних банків, кредитних та фінансових спілок та усіх іноземних держав, відділень зв'язку і телеграфу на всіх підставах; розпоряджатись рахунками в зазначених банках; кредитних та фінансових спілках, отримувати поштову, телеграфну та іншу кореспонденцію, в тому числі грошову і посилкову, вести від його імені справи в усіх установах, кооперативах і громадських організаціях, а також вести справи в усіх судових установах із усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення суду, подачі виконавчого листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей.
Для чого надав право одержувати та подавати необхідні довідки та документи заяви, в т.ч, про належність майна на праві особистої приватної власності, розписуватися за нього, одержувати гроші та виконувати всі інші дії, пов'язані з цим дорученням.
Вищевказана довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єсіною Л.М.. (Т.1, а.с. 29)
Правова оцінка судом правовідносинам, які виникли між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦК України, представництво здійснюється на підставі довіреності.
Відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
Відповідно до положень статей 1003, 1004 та 1006 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності чітко визначаються юридичні дії, які належить вчинити повіреному, що є його обов'язком. Також до обов'язків повіреного відноситься: повідомлення довірителя на його вимогу всіх відомостей про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання повірений зобов'язаний негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої, не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З аналізу змісту довіреності від 22.09.2007р., відповідно до ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_4 бути її представником не вбачається, що він її уповноважив укладати від його імені кредитні договори, а також отримувати кошти в кредит.
Вищевказана обставина також була встановлена в ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 17.01.2013р. по справі №22-ц/785/754/13.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України міст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно ч. 3 даної статті волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Судом також встановлено, що в матеріалах справи дійсно наявна копія заяви від імені ОСОБА_3 на отримання кредиту в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 05.12.2007р. (Т.1, а.с.30)
В матеріалах справи є копія висновку Одеського Науково-дослідного експертного криміналістичного центру №98-п від 18.04.2014р. в межах кримінального провадження №12013170490003988 від 27.06.2013р., яка була проведена на підставі постанови слідчого Жеребного О.В. від 17.03.2014р.. Згідно вищевказаного висновку досліджувані підписи від імені ОСОБА_3 , виконані на ксерокопії посвідчення особи моряка серії НОМЕР_3 на імья ОСОБА_3 , ксерокопії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_3 , у графах позичальника у заяві-анкеті на отримання кредиту від заставу від імені ОСОБА_3 від 04.12.2007р., у графі «Підпис» заяви №15-75/65/1091 від 05.12.2007р. від імені ОСОБА_3 , у графах «Підпис» умов кредитування про програмі «Кредит під заставу нерухомості» від 05.12.2007р. виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою. (Т.1, а.с. 174-152)
В матеріалах справи є також копія постанови про закриття кримінального провадження від 30.05.2014р. слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Жеребного О.В., в якій міститься відомостями, що ОСОБА_4 підробила заяву від імені ОСОБА_3 на отримання кредиту. Однак кримінальне провадження було закрито у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 (Т.1, а.с. 41-42)
Судом під час розгляду справи, за клопотанням представника позивача, було витребувано кримінальне провадження №12013170490003988 від 27.06.2013р.. (Т.1, а.с. 134, 151,154)
Під час огляду вищевказаного провадження було встановлено, що останнім процесуальним документом була постанова про закриття кримінального провадження від 13.12.2013р., однак постанови слідчого Жеребного О.В. від 17.03.2014р. про призначення судової почеркознавчої експертизи, а також постанови про закриття кримінального провадження від 30.05.2014р. матеріали кримінального провадження не містять.
В зв'язку з чим, суд направив запит до Суворовського ВП ГУНП України в Одеській області щодо роз'яснення даної ситуації. (Т.1, а.с. 163)
Суворовський ВП ГУНП України в Одеській області листом від 10.04.2020р. №39/383 було повідомлено, згідно даних Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №12013170490003988 від 27.06.2013р. закрито 13.12.2013р. (Т.1, а.с. 183)
Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 28.02.2020р. була скасована постанова слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Жеребного О.В. від 13.12.2013р. по закриття кримінального провадження 12013170490003988 від 27.06.2013р. (Т1, а.с. 194)
В процесі розгляду справи представником позивача було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. (Т.1, а.с. 11-12)
Ухвалою суду від 01.12.2020р. по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу з предмету встановлення ідентичності підпису ОСОБА_3 у заяві на отримання кредиту в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 05.12.2007р., а також в анкеті заяві на отримання кредиту під заставу від 04.12.2017р. (Т1., а.с. 16-17)
Окрім того, судом з метою проведення експертизи було витребувано оригінал кредитної справи №014/83361/82/ 86755 з АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Однак отримані від АТ «Райффайзен Банк Аваль» документи кредитної справи №014/83361/82/86755 не містили оригіналів заяви на отримання кредиту в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 05.12.2007р., а також в анкеті-заяви на отримання кредиту під заставу від 04.12.2017р..
В процесі розгляду справи представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» визнала той факт, що підпис від імені ОСОБА_3 заяві на отримання кредиту в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 05.12.2007р., а також в анкеті-заяви на отримання кредиту під заставу від 04.12.2017р. був виконаний саме ОСОБА_4 на підставі довіреності від 02.09.2007р..
В зв'язку з чим, суд ухвалою суду від 27.07.2021р. скасував ухвалу про призначення судової почеркознавчої експертизи, а також визнав вищевказаний факт встановленим.
На підставі викладеного, суд вважає, що укладений 11 грудня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» («Кредитор») та ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ), яка діяла на підставі довіреності, виданої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єсіної Л.М. 22 вересня 2007р., у реєстрі №4692 від імені ОСОБА_3 «Позичальник» кредитний договір №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р., відповідно до якого Кредитор надає Позичальнику кредит у розмірі 60996 доларів США був вчинений ОСОБА_4 в порушення вимог ч. 2, ч. 3 ст. 238 ЦК України, а також не відповідав волевиявленню ОСОБА_3 , який не уповноважував на вчинення відповідного правочину, а також не виявляв бажання його укладати.
На підставі викладеного, суд вважає, що на підставі ч.1,3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, необхідно визнати недійсним кредитний договір №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р., який був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» («Кредитор») та ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ), яка діяла на підставі довіреності, виданої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єсіної Л.М. 22 вересня 2007р., у реєстрі №4692 від імені ОСОБА_3 «Позичальник», відповідно до якого Кредитор надає Позичальнику кредит у розмірі 60996 доларів США.
В той же час, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання недійсним договору поруки №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р., який був укладений 11 грудня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» («Кредитор») та ОСОБА_4 , відповідно до якого вона виступила поручителем за кредитним договором №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р..
В даному випадку відсутні ознаки недійсності, які встановлені ст. 203 ЦК України, оскільки укладення даного договору було особистим волевиявленням ОСОБА_4 ..
В судовому засіданні також було встановлено, що 11 грудня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» («Кредитор») та ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_2 ) («Боржник»), ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ) («Іпотекодавцями») був укладений договір іпотеки, відповідно до якого, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р була передана в іпотеку - квартира АДРЕСА_2 , який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Пепеляшковою А.О., у реєстрі №4434..
Суд вважає, що вищевказаний договір повинний бути визнаний недійсним виходячи з наступного.
Так в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі з 27 квітня 1984р..
Станом на 11 грудня 2007р. сторони перебували у шлюбі, отже між ними існували правовідносини спільної сумісної власності подружжя.
Правовідносини спільної сумісної власності подружжя регулюються наступними нормами Сімейного Кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ч. 2 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Згідно ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
З наданих представником позивача документів вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_6 від 28.03.2007р., яке було видано Виконавчим комітетом Одеської міської Ради.
Свідоцтво про право власності НОМЕР_6 від 28.03.2007р., яке було видано Виконавчим комітетом Одеської міської Ради було видано на підставі довідки ЖБК «Молодіжний-4»
Отже, квартира АДРЕСА_2 в силу положень ст. 60 СК України була спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..
Таким чином, для укладення договору іпотеки, в силу положень ч. 3 ст. 65 СК України необхідно було б отримати письмову згоду подружжя на його укладення.
Однак фактично такої згоди не було отримано, оскільки договір іпотеки був підписаний ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ), яка діяла на підставі довіреності, виданої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єсіної Л.М. 22 вересня 2007р., у реєстрі №4692 від імені ОСОБА_3 .
Суд вважає, що даний договір був укладений ОСОБА_4 в порушення вимог ч. 2, ч. 3 ст. 238 ЦК України, ч. 3 ст. 65 СК України, оскільки він не відповідав волевиявленню ОСОБА_3 , він не уповноважував на вчинення відповідного правочину, а також не виявляв бажання його укладати, а тому повинний бути визнаний недійсним на підставі ч.1,3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.
В зв'язку з тим, що суд визнає недійсним договір іпотеки, то підлягають задоволенню похідні позовні вимоги позивача щодо зняття заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_2 , яка булі накладені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Пепеляшковою А.О. 11 грудня 2007р. у реєстрі №106, , реєстраційні номера №626204702 від 11.12.2007р., №6203910 від 11.12.2007р..
З питання застосування наслідків недійсності правочину.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 216 ЦК України уразі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_3 не укладав кредитний договір №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р. з Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».
Окрім того, з пояснень представників сторін вбачається, що кошти у розмірі 60996 доларів США, відповідно до умов кредитного договору №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р. ОСОБА_3 не отримував, а дані кошти отримала безпосередньо ОСОБА_4 .
Доказів того, що кошти у розмірі 60996 доларів США, які були отримані ОСОБА_4 , відповідно до умов кредитного договору №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р.. були використані в інтереси сім'ї матеріали справи на місять.
Отже, відповідно до положень п. 1 ч.1 ст. 216 ЦК України суд не може зобов'язати ОСОБА_3 повернути АТ «Райффайзен Банк» кошти у розмірі 60996 доларів США, відповідно до умов кредитного договору №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р..
В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 5313 від 31.05.2012рр. зареєстрований Відділом ДРАЦС у м.Одесі Одеського міського управління юстиції.
Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко М.О. було відкрита спадкова справа №5/2012, у спадковому реєстрі №53072436.
Судом також встановлено, що ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем після померлої ОСОБА_4 , як її чоловік, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03.12.2012р., яке було видано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко М.О.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.
Відповідно до ч. 4 ст. 1231 ЦК України майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.
Частиною 1 ст. 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
На підставі викладеного, суд вважає АТ «Райффайзен Банк» з метою відшкодування збитків, які пов'язані з недійсністю кредитного договору та договору іпотеки має можливість звертись з відповідними вимогами до ОСОБА_3 , який є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 ..
З питання поновлення строку позовної давності.
Так відповідно до ч.1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч.5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Європейський суд з прав людини в одній із справ наголосив, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
У п. 6.20 Постанова Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №909/1165/19 встановлено, що чинне законодавство не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
При цьому аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що подання позову з іншими матеріально-правовими підставами не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.
Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 не укладав, а також не надав згоди на укладення кредитного договору №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р. та договору поруки та іпотеки від 11 грудня 2007р…
Відомостей про те, що ОСОБА_3 особисто сплачував платежі відповідно до умов кредитного договору матеріали справи не містять, а також такі докази не надавали представники відповідача.
В заяві про застосування строків позовної давності, яка була подана представником відповідача є посилання на те, що ОСОБА_3 дізнався імовірне порушення свого права 26.09.2012р., коли прибув в судове засідання.
Судом в судовому засіданні були вивчені матеріали цивільної справи №1527/2-6716/11 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
З матеріалів справи вбачається, що позов був поданий банком 26.06.2009р., однак перший раз ОСОБА_3 з'явився в судове засідання по даній справі 23.07.2012р., та надав пояснення, що дізнався про те, що його дружина взяла кредит лише на початку червня цього року (2012р.) (а..с. 123-124 справи №1527/2-6716/11).
Окрім того, з матеріалів справи №1527/2-6716/11 вбачається, що все листування щодо отриманого кредиту з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» вела безпосередньо ОСОБА_4 (а.с. 131-134 справи №1527/2-6716/11.
В процесі розгляду справи №1527/2-6716/11 ОСОБА_3 постійно надавав пояснення, що він кредит не отримував.
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 26.09.2012р. з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції заборгованість за кредитом на загальну суму 1607774,27 грн., та судові витрати в розмірі 3073 грн..
Вищевказане рішення було оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_3 та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.01.2013р. рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 26.09.2012р. було залишено без змін.
16 грудня 2014р. ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду за новоявленими обставинами.
Ухвалою суду від 27.01.2015р. заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення суду за новоявленими обставинами було залишено без задоволення.
Вищевказана ухвала була оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_3 та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02.04.2015р. ухвала Суворовського районного суду м.Одеси від 27.01.2015р. була залишена без змін.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 працює моряком, а починаючи з 2012р. по 2017р. постійно перебував за межами території України, а саме з: 23.10.2012p. пo 14.02.2013р.; 23.11.2013р. по 24.05.2014р.; 13.05.2015р. по 17.10.2015р.; 22.04.2016р. по 28.08.2016р.; 31.12.2016р. по 20.06.2017р…
Даний позов був поданий 27.07.2017р., тобто дійсно з пропущенням строку позовної давності.
Суд вважає можливим поновити позивачу строки позовної давності для пред'явлення позовних вимог, оскільки вважає, що вони були пропущені з поважних причин, а саме, що позивачу не було відомо про існування спірних договорів, він звертався до правоохоронних органів, розраховуя на можливість поновлення його прав у кримінальному провадженні, оскаржував судові рішення в апеляційному порядку, звертався із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Окрім того, позивач постійно наполягав на тому, що йому нічого не було відомо про існування спірних договорів, що він не погоджував їх укладення та ін.. Суд також враховує тривалі службові відрядження позивача.
На підставі викладеного, суд вважає, що існували об'єктивні обставини, які не дали можливості позивачу своєчасно звернутись до суду за захистом порушеного права.
Керуючись ст. ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_3 до АТ «Райффайзен Банк» про визнання недійсним кредитного та іпотечного договору - задовольнити частково.
2. Поновити ОСОБА_3 строк позовної давності щодо пред'явлення позовних вимог до АТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р. та договору поруки та іпотеки від 11 грудня 2007р..
3. Визнати недійсним кредитний договір №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р., який був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» («Кредитор») та ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ), яка діяла на підставі довіреності, виданої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єсіної Л.М. 22 вересня 2007р., у реєстрі №4692 від імені ОСОБА_3 «Позичальник», відповідно до якого Кредитор надає Позичальнику кредит у розмірі 60996 доларів США.
4. Позовні вимоги про визнання недійсним договору поруки №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р., який був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» («Кредитор») та ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення.
5. Визнати недійсним договір іпотеки від 11 грудня 2007р., який був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» код ЄДРПОУ 14305909 («Іпотекодержатель») та ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_2 ) («Боржник»), ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ) («Іпотекодавцями»), відповідно до якого, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №014/83361/82/86755 від 11 грудня 2007р була передана в іпотеку - квартира АДРЕСА_2 , який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Пепеляшковою А.О., у реєстрі №4434.
6. Зняти заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_2 , яка була накладена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Пепеляшковою А.О. 11 грудня 2007р. у реєстрі №106, , реєстраційні номера №626204702 від 11.12.2007р., №6203910 від 11.12.2007р..
7. Стягнути з АТ «Райффайзен Банк» ( код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 640 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня отримання копії повного тексту рішення.
Копію повного тексту рішення сторони можуть отримати у десятиденний строк з дати проголошення рішення.
Суддя:
Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2021