Справа №1- 14 2010р.
27 квітня 2010р. м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді - Калиновського М.М.
секретаря - Равлюк М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України;
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, пенсіонера, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України;
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки та жительки с. Тростянець Снятинського районну Івано-Франківської області, українки, громадянки України, освіта середня, пенсіонерки, не судимої,
у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України;
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки та жительки с. Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, українки, громадянки України, освіта середня, інваліда третьої групи, має на утриманні малолітню дитину, не судимої,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 умисно спричинили ОСОБА_4 легке тілесне ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.
ОСОБА_3 умисно нанесла удар ОСОБА_4 гойдалкою по голові, чим завдала останній фізичного болю і не спричинила тілесних ушкоджень.
ОСОБА_2 умисно завдав побої ОСОБА_5, які завдали останній фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень .
ОСОБА_3 умисно спричинила ОСОБА_5 легке тілесне ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.
ОСОБА_4 умисно заподіяла ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.
Злочини скоєно за наступних обставин.
3 липня 2009 року близько 13.00 години у господарстві АДРЕСА_3 між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які перебувають у неприязних стосунках, виник конфлікт, що переріс у бійку.
Під час бійки ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців правої руки, а ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 удари палицею по нозі, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синців правого стегна.
Внаслідок неправомірних умисних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_3 умисно нанесла ОСОБА_4 удар гойдалкою по голові, який завдав останній фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
ОСОБА_2 умисно наніс удари палицею по спині та нозі ОСОБА_5, які завдали їй фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
ОСОБА_3 нанесла удар по обличчю ОСОБА_5 спричинивши при цьому, умисне легке тілесне ушкодження у вигляді саден обох щік.
ОСОБА_4, внаслідок умисно нанесених ударів, заподіяла ОСОБА_3 умисні легкі тілесні ушкодження, у вигляді синця п'ятого пальця правої китиці.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе не визнав та пояснив, що 03.07.2009 року, прийшов до себе до дому та побачив там ОСОБА_4 і ОСОБА_5.
ОСОБА_4, на той час являлася його дружиною, однак вони не проживали разом. Між ними виникла суперечка з приводу того, що робить остання у належному йому господарстві. Також у суперечці між ними приймали участь його батьки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка являється матір'ю ОСОБА_4
В результаті суперечки ОСОБА_4 почала шарпати ОСОБА_3 за одяг та вдарила її по руці.
Зазначив, що ніхто ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ударів не наносив.
ОСОБА_2 вину у вчиненому злочині не визнав та пояснив, що прийшовши 03.07.2010 року, разом з дружиною та сином, у господарство, яке належить останньому, побачив там колишню його дружину ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які поралися на городі.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла суперечка, оскільки остання на його думку, не мала права знаходитися у вищезазначеному господарстві. Пізніше у суперечку вступили він, ОСОБА_3 та ОСОБА_5.
Зазначив, що нікого він палицею не бив.
ОСОБА_3 винною себе у вчиненому злочині не визнала. У судовому засіданні пояснила, що прийшовши з чоловіком та сином у господарство, яке належить останньому, побачила там колишню його дружину - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які поралися на городі.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла суперечка, оскільки остання, на його думку, не мала права знаходитися у вищезазначеному господарстві. Пізніше у суперечку вступили вона, ОСОБА_2 та ОСОБА_5.
Зазначила, що вона нікому не завдавала ударів, а її саму ударила ОСОБА_4 по руці.
ОСОБА_4 зазначила, що 03.07.2009 року вона разом з своєю донькою та матір'ю, прийшла у господарство де була зареєстрована, щоб зібрати урожай часнику, який вона садила.
Вказала, що на той час вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_1
Близько 13.00 години додому повернувся ОСОБА_1, який був на базарі, разом з своїми батьками - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та ОСОБА_6
ОСОБА_1 відразу розпочав з нею суперечку з приводу того, чого вона знаходиться у належному йому господарстві. Вона відповіла, що по даній адресі зареєстрована і має право там знаходитися. Після цих слів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали її обзивати нецензурною лайкою.
Пізніше, внаслідок суперечки, ОСОБА_3 вдарила її гойдалкою по голові, ОСОБА_1 наніс удар кулаком по її руці, а ОСОБА_2 завдав удар палицею по нозі.
Крім того ОСОБА_3 нанесла удари по обличчю, а ОСОБА_2 наніс удари по спині та нозі її матері - ОСОБА_5.
Свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнає, оскільки вона не завдавала ударів ОСОБА_3, а боронилася від ударів, які завдавалися їй.
Потерпіла ОСОБА_5 вказала, що 03.07.2009 року знаходилася у господарстві де зареєстрована її донька та внучка. Вона прийшла до них щоб допомогти своїй доньці - ОСОБА_4 зібрати урожай часнику та виконати іншу роботу.
В цей час в господарство прийшли ОСОБА_1, який на той час являвся чоловіком ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Між ОСОБА_1 та її донькою зразу виникла суперечка у яку вступили інші підсудні по справі та вона.
Внаслідок суперечки ОСОБА_3 завдала їй ударів по обличчю, а ОСОБА_2 бив її палицею по спині та нозі.
Зазначила, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 також наносили удари ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_6 показав, що 03.07.2009 року у господарстві, яке належить ОСОБА_1, між останнім та ОСОБА_4 виникла суперечка, у якій пізніше приймали участь ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 билися між собою.
Пригадати чи брали участь у бійці інші особи не може. Однак, вказав, що у руках ОСОБА_2 була дерев'яна палиця.
Вина ОСОБА_1, ОСОБА_2 в умисному спричиненні ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, незважаючи на невизнання ними своєї вини, доводиться сукупністю даказів:
- показаннями ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нанесли їй умисні легкі тілесні ушкодження;
- актом судово-медичного обстеження № 208, згідно якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців правого плеча, правого стегна, що відносяться до легких тілесних ушкоджень;
- матеріалами зібраними Снятинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області по факту отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень;
- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 був конфлікт.
Вина ОСОБА_3 в умисному завдані удару гойдалкою по голові ОСОБА_4, незважаючи на невизнання нею своєї вини, доводиться сукупністю доказів:
- показаннями ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 нанесла їй удар гойдалкою по голові, яким завдала фізичного болю і не спричинила тілесних ушкоджень;
- матеріалами зібраними Снятинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області по факту отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень;
- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 був конфлікт.
Вина ОСОБА_2 в умисному завданні ударів ОСОБА_5 палицею по спині та нозі, незважаючи на невизнання ним своєї вини, доводиться сукупністю доказів:
- показаннями ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_2 наніс їй удари по спині та нозі, якими завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень;
- матеріалами зібраними Снятинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області по факту отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень;
- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 був конфлікт.
Вина ОСОБА_3 в умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження ОСОБА_5, незважаючи на невизнання нею своєї вини, доводиться сукупністю доказів:
- показаннями ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3 нанесла їй тілесні ушкодження;
- актом судово-медичного обстеження № 209, згідно якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден обох щік, що відносяться до легких тілесних ушкоджень ;
- матеріалами зібраними Снятинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області по факту отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень;
- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 був конфлікт.
Вина ОСОБА_4 в умисному спричиненні ОСОБА_3 легкого тілесного ушкодження, незважаючи на невизнання нею своєї вини, доводиться сукупністю доказів:
- показаннями ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 нанесла їй тілесні ушкодження;
- актом судово-медичного обстеження № 206, згідно якого у ОСОБА_3 виявлено тілесне ушкодження у вигляді синця п'ятого пальця правої китиці;
- матеріалами зібраними Снятинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області по факту отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень;
- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 був конфлікт.
Суд вважає, що заперечення підсудними своєї вини у вчиненні злочинів спрямована на ухилення їх від відповідальності.
Суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що ініціаторами бійки були ОСОБА_1 та ОСОБА_4, розпочата бійка переросла у взаємну між підсудними.
Оцінюючи зібрані та дослідженні у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудних у вчиненому повністю доведена, а їх неправомірні дії слід кваліфікувати:
- підсудного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він заподіяв ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження;
- підсудного ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він заподіяв ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження та за ч. 1 ст. 126 КК України, так як він умисно наніс побої ОСОБА_5, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень;
- підсудної ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки вона заподіяла ОСОБА_5 умисне легке тілесне ушкодження та за ч. 1 ст. 126 КК України, так як вона умисно нанесла удар ОСОБА_4, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень;
- підсудної ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки вона заподіяла ОСОБА_3 умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні підсудним покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особи винних, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання судом не встановлено.
Суд вважає можливим застосувати до підсудних міру покарання у виді штрафу, так як вказане покарання буде необхідним і достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів.
Вимоги підсудних про стягнення в їх користь завданої моральної шкоди слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Статтею 28 КПК України передбачено, що особа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину, вправі при провадженні у кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Як слідує з матеріалів даної кримінальної справи цивільні позова ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не пред'являлися.
Вимога ОСОБА_4 у скарзі приватного обвинувачення про стягнення 2 000 грн. з ОСОБА_1, та її вимоги і ОСОБА_5 про стягнення по 2 000 грн. з ОСОБА_2, ОСОБА_3 у користь кожної із них та вимога ОСОБА_3 у скарзі приватного обвинувачення про стягнення 5 000 грн. з ОСОБА_4 не можуть бути розцінені пред'явленими у відповідності до вимог закону цивільними позовами.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України штраф у розмірі 850 гривень;
- за ч. 1 ст. 126 КК України штраф у розмірі 700 гривень.
На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КК України та призначити їй покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України штраф у розмірі 850 гривень;
- за ч. 1 ст. 126 КК України штраф у розмірі 700 гривень.
На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
Вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Снятинський районний суд.
Головуючий: підпис
Суддя Снятинського районного суду М.М.Калиновський