Справа 1-57/2010р.
14 червня 2010 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого - судді Данилюк М.П.
секретаря Фурманюк В.М.
з участю: прокурора Фістера О.М.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина кримінальну справу про обвинувачення:
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 освіта неповна-середня, не працює, неодруженого, військовозобов'язаного, депутатом не являється, раніше не судимого, за ч.3 ст.185, ст.304 КК України;
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 учня 11 класу Верхньоясенівської ЗОШ 1-3 ступенів, не працює, військовозобов'язаного, депутатом не являється, раніше не судимого, за ч.3 ст.185 КК України, суд, -
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили таємне викрадення чужого майна та ОСОБА_2втягнув неповнолітнього ОСОБА_3 у злочинну діяльність.
Злочини вчинили при наступних обставинах: ОСОБА_2 16.03.2010 року в період часу з 17.00 год. до 18.00 год. в прис. Зелена Яма АДРЕСА_1 спільно із неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, за попередньою змовою, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом відкриття вхідних дверей, які були зачинені ланцюгом та зафіксовані ножицями, проникли в житловий будинок, що належить ОСОБА_4, звідки таємно викрали бувші у використанні два металічні ліжка вартістю 480 гривень та металічний лом вартістю 65 гривень, чим завдали шкоди потерпілому ОСОБА_4
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2 спільно із неповнолітнім ОСОБА_3 16.03.2010 р. в період часу з 17.00 год. до 18.00 год. у прис. Зелена Яма АДРЕСА_1 за попередньою змовою, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом зриву дерев'яної дошки біля вхідних дверей проникли в житловий будинок, що належить ОСОБА_5, звідки таємно викрали бувші у використанні чавунні дверцята вартістю 90 гривень та дві чавунні плиті вартістю 160 гривень, що знаходилися вмонтовані на печі опалювання, а також біля підсобного приміщення цього ж господарства таємно викрали металічний швелер довжиною сім метрів вартістю 420 гривень, чим завдали шкоди потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 670 гривень.
Крім цього ОСОБА_2 втягнув у злочинну діяльність неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 до вчинення крадіжки з житлових будинків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Допитаний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненому злочині визнав повністю, суду пояснив, що він 16.03.2010 р. у приміщенні спортзалу школи с.Устеріки Верховинського району зустрівся із ОСОБА_3, учнем 11 класу з яким вони колись навчались разом у школі Устеріки а тепер ОСОБА_3 навчається в 11-му класі в с. Верхній Ясенів і запропонував йому піти з ним у прис.Зелена Яма с.Устеріки Верховинського району і біля нежилих будинків подивитися металобрухту, щоб здати його, та таким чином заробити грошей. На його пропозицію ОСОБА_3 зразу не погодився і пішов додому. Через 30 хв. коли ОСОБА_2 знаходився вдома йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 і сказавщо згідний піти шукати металобрухту біля закинутих будинків ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Тоді він взяв санки і вони з ОСОБА_3 пішли в с.Зелена Яма с.Устеріки та прийшли до господарства ОСОБА_4 так як знали, що в будинку ніхто не живе і їх ніхто не побачить. Оглянувши господарство, вони так і не знайшли металобрухту, однак на ганку будинку вони побачили металічне ліжко, розібрали його і поклали на сани, після чого вони вдвох порадившись, відчинили двері і зайшли всередину будинку, де в одній із кімнат побачили металічне ліжко і розібравши його поклали на сани, на ганку ще взяли металічний лом. Після чого зайшли до господарства ОСОБА_5, ОСОБА_3 відірвав одну дошку на стіні будинку та проліз всередину і звідти виніс дві металічні плитки та металічні дверцята від печі, які також поклав на сани. Весь металобрухт вони повезли вниз до с.Устеріки Верховинського району і здали його ОСОБА_6, який неодноразово приймав металобрухт, що бачили раніше, за що він заплатив їм 73 гривні, які вони розділили між собою порівну.
До таємного викрадення чужого майна залучив неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, знаючи, що він являється учнем 11-го класу, та знав що він є неповнолітним.
У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати і розглядати справу за спрощеною процедурою, в порядку ст.299 КПК України.
Допитаний неповнолітній ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненому злочині визнав повністю, суду надав аналогічні покази ОСОБА_2
У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати і розглядати справу за спрощеною процедурою, в порядку ст.299 КПК України.
Судом з'ясовано, чи правильно розуміють підсудні та інші учасники судового розгляду зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. При цьому судом постановлено ухвалу, якою дослідження доказів по справі обмежено допитом підсудних та дослідженням письмових доказів.
Суд, вважає за доведену вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 та ст. 304 Кримінального кодексу України, оскільки він діючи умисно, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднаного з проникненням в житло, та втягнув у злочинну діяльність неповнолітнього ОСОБА_3.
Суд, вважає за доведену вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 с.185 Кримінального кодексу України, оскільки він діючи умисно з корисливих мотивів ,вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в житло.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, що раніше не суджений, обставини пом'якшуючі, що у вчиненому щиро розкаявся, завдані збитки відшкодував, думку потерпілих які не бажають суворої міри покарання згідно поданих заяв і вважає, вважає, що йому слід призначити покарання за ч.3 ст. 185, 304 КК України не пов'язане з позбавленням волі із застосуванням ст. 75, п.2 ст.76 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, що раніше не суджений, обставини пом'якшуючі, що у вчиненому щиро розкаявся, завдані збитки відшкодував та вчинив злочин будучи неповнолітнім і вважає, що йому слід призначити покарання за ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України не пов'язане з позбавленням волі із застосуванням ст. 75, 104 КК України.
Керуючись ст.ст.299, 323, 324, 328 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_2 винним за ч.3 ст.185, 304 Кримінального кодексу України та призначити покарання:
за ч.3 ст.185 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.;
За ст. 304 КК України - два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити- 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Застосувати до засудженого ОСОБА_2 ст. 75 КК України і звільнити його від відбуття основного покарання з іспитовим строком на два роки.
Відповідно до ч.1 ст. 76 п.2, 4 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Визнати ОСОБА_3 винним за ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання -3 (три) роки позбавлення волі.
Застосувати до засудженого ст. 75 КК України і звільнити його від відбуття покарання з іспитовим строком на один рік.
На підставі ч. 4 ст.104 КК України покласти на ОСОБА_7 жительку с.Устеріки Верховинського району Івано-Франківської області обов'язок щодо нагляду за засудженим ОСОБА_3 та проведення з ним виховної роботи.
Запобіжний захід -засудженим .залишити до вступу вироку в законну силу попередній - підписка про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до Івано - Франківського Апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом 15 діб з моменту проголошення через Верховинський районний суд.
Головуючий: М.П.Данилюк
.