27 травня 2010 р. № 37/642
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий суддя
Судді:Борденюк Є.М.,
Могил С.К. (доповідач),
Самусенко С.С.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2010 року
у справі№ 37/642 господарського суду міста Києва
за позовомдочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
додержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
третя особа:державне підприємство "Калузька теплоелектроцентраль"
простягнення 22 871, 17 грн.,
за участю представників
позивача:Тозлован Є.В.,
відповідача:Кушнір Л.Я.,
Рішенням господарського суду міста Києва від 16 листопада 2009 року дочірній компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відмовлено в задоволенні позову про стягнення з державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 21 283,37 грн. інфляційних нарахувань та 1 574,96 грн. 3% річних.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2010 року апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на вказане рішення повернуто без розгляду.
Позивач повторно надіслав апеляційну скаргу на рішення місцевого суду, проте, оскарженою ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2010 року апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" повернуто без розгляду у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження судових рішень.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати та передати справу для розгляду апеляційної скарги по суті.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу, колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, досліджуючи обставини, якими скаржник обґрунтовував неможливість вчасного оскарження рішення місцевого суду та вирішуючи питання щодо поважності причини пропуску встановленого процесуального строку, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відновлення строку з огляду на відсутність жодних доказів на підтвердження існування істотних перешкод для своєчасного подання належно оформленої скарги.
Водночас апеляційним судом не прийнято до уваги посилання позивача на передбачене ч. 4 ст. 97 ГПК України права на повторну подачу апеляційної скарги після усунення обставин, що зумовили її повернення, з огляду на те, що недотримання вимог процесуального законодавства не свідчить про поважність причин пропуску строку в розумінні ст. 53 ГПК України.
Колегія суддів з наведеним висновком апеляційного суду погоджується, а щодо доводів скаржника вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 4 ст. 97 ГПК України дійсно передбачено право сторони у справі повторно подати апеляційну скаргу після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті в загальному порядку.
Проте,враховуючи, що наведеною нормою не передбачено строку, в межах якого сторона може реалізувати вказане право, господарський суд, вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку в порядку ст. 43 ГПК України досліджує надані скаржником докази існування обставин, що унеможливлювали вчасне оскарження судового акту, а у разі повторного звернення, оцінює докази оперативного усунення допущених недоліків та вчинення всіх необхідних дій, направлених на недопущення затягування розгляду справи та зловживання процесуальними правами.
В даному випадку, звертаючись з другою апеляційною скаргою на рішення від 16 листопада 2009 року лише 5 січня 2010 року, скаржником достатніми та належними доказами не доведено поважності причин значного пропуску десятиденного терміну на оскарження рішення суду першої інстанції.
При цьому, як вірно зазначив апеляційний суд в оскарженій ухвалі, власна недбалість скаржника, що виявились в необізнаності норм ГПК України та тривалий строк усунення допущених недоліків, в сукупності свідчать про відсутність підстав для відновлення пропущеного строку.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2010 року.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2010 року у справі № 37/642 -без змін.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2010 року № 8-рп/2010 рішення господарських судів не підлягають перегляду в порядку повторного касаційного провадження.
Головуючий суддяБорденюк Є.М.
Судді :Могил С.К.
Самусенко С.С.