27 травня 2010 р. № 8/124-8/133
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий суддя
Судді:Борденюк Є.М.
Могил С.К.,
Самусенко С.С.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2009 року
у справі№ 8/124-8/133 господарського суду Чернігівської області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"
допублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"
ТОВ "Торговий дім "Бахмачконсервмолоко"
провизнання дії договору поруки припиненою,
за зустрічним позовомпублічного АТ "Дочірній банк Сбербанку Росії"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"
простягнення 45 877,84 грн.,
за участю у судовому засіданні представників
позивача :Мухінський В.О.,
відповідача 1 :Ткач А.В., Шестюк О.М.,
відповідача 2 :не з'явились,
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23 жовтня 2009 року товариству з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" відмовлено в первісному позові про визнання дії договору поруки припиненою, заявленого до публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмачконсервмолоко" про визнання дії договору поруки припиненою залишено без задоволення; частково задоволено зустрічний позов публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" 3 743,74 грн. інфляційних нарахувань, 25 952,29 грн. пені, 296,96 грн. державного мита та 76,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Оскарженою публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" в касаційному порядку постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2009 року рішення місцевого суду скасовано, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: "позов товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" задовольнити. Визнати таким, що припинив свою дію, укладений товариством з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" й публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" договір поруки від 21.09.2006. Визнати ТОВ "Торговий дім "Бахмачконсервмолоко" єдиним боржником за зобов'язаннями, що виникли відповідно до змісту Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ "Торговий дім "Бахмачконсервмолоко". Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" на користь ТОВ "СВАН-1" 85,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 315,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" відмовити."
В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого скасування законного рішення місцевого суду, тому просить Вищий господарський суд України за наслідком перегляду в касаційному порядку судових рішень в даній справі, скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення господарського суду Чернігівської області.
Переглянувши в касаційному порядку судові рішення у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи, згідно з Меморандумом про випуск іменних процентних облігацій товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бахмачконсервмолоко" (емітент) здійснено випуск іменних процентних облігацій серії А у бездокументарній формі в кількості 20 тис. штук номінальною вартістю 1 тис. грн. та загальною вартістю 20 млн. грн., про що 12 серпня 2005 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку внесено запис до Загального реєстру випуску цінних паперів за реєстраційним №209/2/05.
За умовами Меморандуму емітент прийняв зобов'язання перед власниками облігацій виплачувати процентний дохід по облігаціям в розмірі, строки та в порядку, встановлені Меморандумом; погасити облігації 26 серпня 2010 року; за бажанням власника облігацій здійснити достроковий викуп облігацій, тощо.
Згідно з п. 13.2 Меморандуму процентна ставка на перший-другий процентні періоди встановлюється в розмірі 16% річних у гривні. Процентна ставка на наступні пари процентних періодів, починаючи з третього, встановлюється виконавчим органом емітента, при цьому процентна ставка не може бути менша 2% річних у гривні. Рішення про встановлення процентної ставки на наступні пари процентних періодів, починаючи з третього, повинне бути прийняте в строки, визначені в п.13.2. Меморандуму щодо кожної пари процентних періодів; емітент зобов'язується оголосити нову процентну ставку або підтвердити незмінність попередніх ставок не пізніше як протягом трьох робочих днів після прийняття відповідного рішення. Оголошення ставки процентного доходу з третього по двадцятий процентний періоди здійснюється шляхом розсилки відповідного повідомлення емітентом кожній особі, яка буде власником цих облігацій відповідно до рішення емітента про випуск облігацій; також буде опублікована на сайті ЗАТ "Банк НРБ -Україна" та ТОВ "Cbonds-Україна". Дізнатися про процентну ставку, яка встановлена по відповідному процентному періоду, можна у Андеррайтера, надіславши запит рекомендованим листом або по факсу: ЗАТ "Банк НРБ-Україна", 01034, м.Київ, вул.Володимирська, 46; факс 247-43-23. Відповідь надається факсом або електронною поштою не пізніше двох робочих днів з дня отримання запиту.
На підставі договорів купівлі-продажу від 1 вересня 2005 року № 12102Т;89-09/05-Т та від 7 вересня 2005 року № 12114Т закрите акціонерне товариство "Комерційний банк НРБ -Україна" (покупець) придбало та стало власником 7 тис. штук простих іменних облігацій серії А, емітованих ТОВ "Торговий дім "Бахмачконсервмолоко".
В подальшому, 21 вересня 2006 року в забезпечення виконання емітентом зобов'язань, які випливають з Меморандуму, ЗАТ "Банк НРБ" (банк) та первісний позивач (поручитель) уклали договір поруки, яким на добровільних засадах прийняв зобов'язання емітента ТОВ "Торговий дім "Бахмачконсервмолоко", які виникають з умов випуску іменних процентних облігацій серії А, випущених 12 серпня 2005 року та придбаних банком на загальну суму 8 800 000 грн., у разі порушення зобов'язання емітентом.
Відповідно до розділу 2 названого договору порукою забезпечено зобов'язання емітента по виплаті процентного доходу за облігаціями відповідно до порядку виплати процентного доходу, який затверджений у зареєстрованому належним чином Меморандумі про випуск облігацій; з погашення облігацій відповідно до порядку погашення облігацій, який затверджений у зареєстрованому належним чином Меморандумі про випуск облігацій; по достроковому викупу облігацій, відповідно до Меморандуму про випуск облігацій та по здійсненню інших витрат, пов'язаних зі здійсненням забезпеченої порукою вимоги.
Судами встановлено, що під час укладення договору поруки розмір процентної ставки, встановленої на 5-6 купонний період, складав 16% річних.
Судами з'ясовано, що відкрите акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" є правонаступником закритого акціонерного товариства "Комерційний банк НРБ -Україна".
Повідомленням про невиконання зобов'язання № 3236/5/14-05 від 11 червня 2009 року ВАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" запропонував товариству з обмеженою відповідальністю "Сван-1" сплатити не пізніше трьох робочих днів неоплачений емітентом процентний дохід за облігаціями за 14-й купонний період в розмірі 340 340, 00 грн. Банк також зазначив про ініціювання процедури вчинення виконавчих написів та/або проваджень у компетентних органах (в т.ч. судових) по стягненню з первісного позивача та інших зобов'язаних осіб заборгованості, відшкодуванню інших витрат та збитків, у випадку невиконання первісним позивачем взятих на себе зобов'язань.
Звертаючись з первісним позовом про визнання договору поруки припиненим, позивач посилався на те, що ТОВ "Торговий дім "Бахмачконсервмолоко" не повідомило його про збільшення процентної ставки по облігаціям до 19,5% річних, натомість таке збільшення ставки має наслідком збільшення обсягу відповідальності поручителя, та, на думку позивача, свідчить про припинення дії договору поруки в порядку ст. 559 ЦК України.
Переглядаючи рішення місцевого суду про відмову в первісному позові, апеляційний суд не погодився з висновками, покладеними в його основу, про те, що погоджуючись на поручительство перед банком за виконання емітентом зобов'язань, які випливають з умов Меморандуму, позивач усвідомлював можливість збільшення емітентом процентної ставки за облігаціями та знав в які терміни відбувається зміна процентної ставки за облігаціями; крім того, про встановлення нової процентної ставки за облігаціями або про залишення її незмінною емітент зобов'язаний повідомити лише власників облігацій шляхом розсилки відповідного повідомлення, всі інші зацікавлені особи вправі ознайомитися з вказаною інформацією на сайті ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" або шляхом надсилання андеррайтеру відповідного запиту, доказів неможливості отримання інформації вказаними способами позивачем суду не надано.
Зокрема, посилаючись на положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, суд апеляційної інстанції зазначив, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Керуючись наведеною статтею та посилаючись на фактичні обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав вважати, що відповідач-1 втратив право вимоги від відповідача виконання зобов'язань за укладеним сторонами Договором поруки, оскільки має місце припинення обумовленої зазначеним договором поруки у зв'язку із тим, що відбулася зміна забезпеченого нею зобов'язання.
Відтак, апеляційний суд задовольнив у повному обсязі первісний позов: визнав таким, що припинив свою дію договір поруки від 21 вересня 2006 року, а також визнав ТОВ "Торговий дім "Бахмачконсервмолоко" єдиним боржником за зобов'язаннями, що виникли відповідно до змісту Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ "Торговий дім "Бахмачконсервмолоко".
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначив про необґрунтованість зустрічних позовних вимог про стягнення пені та коштів, нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення платежу, з огляду на те, що ч. 2 ст. 625 ЦК України можливість нарахування коштів внаслідок інфляції пов'язується із фактом наявності боргу, крім того, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України необхідною передумовою застосування штрафних санкцій та пені, зокрема, є порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, відтак, відмовив в їх задоволенні.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками апеляційного суду, зробленими за результатом розгляду справи по суті як первісних, так і зустрічних позовних вимог, а щодо рішення місцевого суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Зокрема, як правильно зазначив місцевий суд, відмовляючи в задоволенні первісного позову, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Зазначеними правовими нормами не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим або визнання особи єдиним боржником за зобов'язанням, і це свідчить про те, що вимога позивача не може бути самостійним предметом позову.
Крім того, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що вимога позивача за своєю суттю є вимогою встановити юридичні факти, які мають встановлюватись судом лише під час вирішення спору про право, а тому вимоги позивача не можуть виступати самостійним предметом спору і відповідно способом захисту, відтак рішення місцевого суду про відмову в первісному позові підлягає залишенню в силі. Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що серед матеріалів даної справи наявні докази наявності спору, який вирішується в межах розгляду іншої справи, в якій первісний позивач є одним з відповідачів за позовом про стягнення на користь банку боргу по сплаті процентного доходу за облігаціями. Наведене свідчить, що метою звернення до суду з відповідним позовом, є намір первісного позивача визнати встановленим в судовому порядку юридичні факти, які мають значення для розгляду цієї справи.
Проте, обґрунтовуючи протилежне та приймаючи рішення про задоволення первісного позову, тобто, про встановлення юридичних фактів, апеляційний суд не врахував, що позивач не позбавлений права заперечувати проти зазначеного позову шляхом доведення юридичного факту припинення договірних правовідносин, відтак, встановити зазначені юридичні факти має господарський суд за насідком дослідження питання щодо правових наслідків збільшення процентної ставки емітентом.
Крім того, до висновку про наявність правових підстав вважати договір поруки таким, що припинив свою дію у зв'язку із збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його згоди в порядку ч. 1 ст. 559 ЦК України, суд апеляційної інстанції дійшов без урахування доводів публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" про те, що у зв'язку із зменшенням у нього кількості облігацій, зобов'язання за якими прийняв на себе первісний позивач, обсяг відповідальності останнього зменшився.
Проте, зважаючи на те, що встановлення обставин, пов'язаних із зміною обсягу відповідальності первісного позивача не впливає на правильність висновку суду першої інстанції про те, що первісний позов не підлягає задоволенню у зв'язку з невідповідністю обраного позивачем способу захисту права шляхом визнання договору припиненим, судова колегія не вбачає підстав для передачі справи в цій частині на новий розгляд для з'ясування наведених обставин, та вважає, що наявні матеріали справи є достатніми для відмови товариству з обмеженою відповідальністю "Сван-1" в задоволенні позову. Відтак, постанова апеляційного суду в частині задоволення первісного позову підлягає скасуванню із залишенням в силі в цій частині рішення місцевого суду.
Водночас, з огляду на недослідження вказаних вище обставин справи, неможливо погодитись з передчасними висновками судів обох інстанцій, зроблених за результатом розгляду зустрічних вимог. Так, зі змісту оскарженої в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що висновок про безпідставність зустрічного позову про стягнення з відповідача (поручителя) пені та інфляційних втрат за прострочення сплати боргу мотивований фактом припинення зобов'язань відповідача за договором поруки, які виникли з умов випуску облігацій, тобто фактом відсутності правових підстав для притягнення відповідача до відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст. 230 ГК України та умовами договору. Проте, як зазначено вище, вказаний висновок апеляційного суду є передчасним, оскільки зроблений без належного з'ясування обставин щодо зміни обсягу відповідальності поручителя, а саме, вирішення питання про його збільшення або зменшення, та відповідно, настання правових наслідків, передбачених ст. 559 ЦК України. Вказані обставини місцевим судом також не досліджувались та не приймались до уваги під час прийняття рішення про часткове задоволення зустрічних вимог.
Проте, судова колегія вважає, що правильне вирішення спору в частині зустрічних позовних вимог залежить від належного з'ясування правових наслідків збільшення емітентом процентної ставки за облігаціями за урахуванням зменшення кількості облігацій, зобов'язання за якими були наявні у первісного позивача на момент подання позову, оскільки дослідження вказаних обставин має значення для встановлення або спростування факту припинення дії договору поруки, порушення якого стало підставою для зустрічного позову.
Враховуючи наведене, судові рішення обох інстанцій в частині зустрічного позову підлягають скасуванню, а справа в цій частині -передачі на новий розгляд до місцевого суду для встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2009 року в частині задоволення первісного позову скасувати, залишити в силі в цій частині рішення господарського суду Чернігівської області від 23 жовтня 2009 року у справі № 8/124-8/133.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2009 року та рішення господарського суду Чернігівської області від 23 жовтня 2009 року у справі № 8/124-8/133 в частині зустрічного позову скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2010 року № 8-рп/2010 рішення господарських судів не підлягають перегляду в порядку повторного касаційного провадження.
Головуючий суддяБорденюк Є.М.
Судді :Могил С.К.
Самусенко С.С.