26 травня 2010 р. № 21/229-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Владимиренко С.В.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Україна" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09 березня 2010 року у справі № 21/229-09 Господарського суду Київської області за позовом Закритого акціонерного товариства "Аеросвіт", Київська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Україна", Київська область, про стягнення 103 287,02 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -Данилюк Д.В. (дов. № 77-2010 від 07.05.10);
відповідача -Нетреба С.О. (дов. від 01.05.10),
У вересні 2009 року позивач -ЗАТ "Аеросвіт" пред'явив у господарському суді позов до відповідача -ТОВ "Авто-Україна" про стягнення 103 287,02 грн.
Вказував, що 01.09.03 між ним (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки № 08-126, згідно умов якого він зобов'язався передати орендарю в тимчасове платне користування частину земельної ділянки загальною площею 15 кв.м., яка розташована на Привокзальній площі в місті Бориспіль, Київській області, аеропорт, а орендар -своєчасно сплачувати орендну плату та інші платежі на умовах, передбачених договором.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати за земельну ділянку, позивач, згідно останньої заяви про зміну позовних вимог від 17.11.09, просив стягнути з відповідача на його користь 100 702,12 грн. боргу, 827,38 грн. пені, 10 819,09 грн. інфляційних, 1 603,92 грн. річних та судові витрати.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18 листопада 2009 року (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09 березня 2010 року (колегія суддів у складі: Мазур Л.М. -головуючого, Фаловської І.М., Чорногуза М.Г.), позов задоволено.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 100 702,12 грн. боргу, 827,38 грн. пені, 10 819,09 грн. інфляційних, 1 603,92 грн. річних, 1 032,87 грн. державного мита та 118,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати за земельну ділянку, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, пені, інфляційних та річних.
У касаційній скарзі ТОВ "Авто-Україна", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, ст.ст. 525, 526, 654, 792 ЦК України, ст.ст. 15, 18 Закону України «Про оренду землі»та ст.ст. 32, 33, 36 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідають.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.09.03 між сторонами у справі було укладено договір оренди земельної ділянки № 08-126, згідно умов якого орендодавець (позивач) зобов'язався передати орендарю (відповідачу) в тимчасове платне користування частину земельної ділянки загальною площею 15 кв.м., яка розташована на Привокзальній площі в місті Бориспіль, Київській області, аеропорт, а орендар -своєчасно сплачувати орендну плату та інші платежі на умовах, передбачених договором.
Договір вступає в силу після його підписання сторонами, з дати державної реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Державного реєстру земель України за місцем знаходження земельної ділянки і діє та залишається чинним протягом одного місяця з дати початку користування (п. 4.1 договору).
При цьому, п. 4.3 договору сторони погодили, що дія договору автоматично продовжується на наступний місяць якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про свій намір не продовжувати його дію за 15 календарних днів до дати закінчення дії договору.
Згідно п.п. 6.1, 6.4 договору розмір місячної орендної плати за користування земельною ділянкою дорівнює гривневому еквіваленту 27 доларів США (без ПДВ), який визначається за курсом НБУ на день здійснення орендарем розрахунків та підлягає сплаті останнім щомісячно авансом протягом п'яти календарних днів до початку календарного місяця за який орендна плата підлягає сплаті.
30.06.08 було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.03, якою сторони погодили зміну площі орендованої земельної ділянки з 15 кв.м. на 17,8 кв.м. та розмір місячної орендної плати з 27 доларів США (без ПДВ) на 55 доларів США (з ПДВ) за 1 кв.м. земельної ділянки.
Судами встановлено, що позивачем виставлялись відповідачу рахунки на сплату орендної плати за користування земельною ділянкою на загальну суму 102 511,65 грн., які сплачені відповідачем частково в сумі 1 809,53 грн.
Неповна оплата відповідачем виставлених позивачем рахунків стала підставою для задоволення судами позовних вимог.
Проте погодитись з такими висновками судів не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.98 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком.
Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.
У разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації.
Перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.
В порушення зазначеному, задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій не встановили проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.03 та додаткової угоди № 1 від 30.06.08 до вказаного договору та дійшли передчасних висновків про наявність підстав до покладення на відповідача обов'язку по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, оскільки зобов'язання сторін можуть виникати лише на підставі укладеного правочину.
За таких обставин, коли судами попередніх інстанцій в порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом не було належним чином з'ясовано дійсні обставини справи та правовідносини сторін, що вплинуло на їх правильну юридичну оцінку та застосування норм матеріального права, а передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, встановити проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.03 та додаткової угоди № 1 від 30.06.08 до вказаного договору, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.10 Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Україна" задовольнити частково.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09 березня 2010 року та рішення Господарського суду Київської області від 18 листопада 2009 року у справі № 21/229-09 скасувати.
3. Справу № 21/229-09 направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області в іншому складі суду.
4. Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: С.В. Владимиренко
Н.І. Мележик