26 травня 2010 р. № 18/107
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Владимиренко С.В.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Авіакомпанія Сірін" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 січня 2010 року у справі № 18/107 Господарського суду Кіровоградської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіаційно-транспортне агентство "Крунк", м. Київ, до Приватного підприємства "Авіакомпанія Сірін", м. Кіровоград, про стягнення 55 378,32 грн., та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Авіакомпанія Сірін", м. Кіровоград, до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіаційно-транспортне агентство "Крунк", м. Київ, про визнання договору недійсним,
за участю представників сторін:
позивача -Геєць Т.О., Зайченко Е.В. (дов. від 18.01.10);
відповідача -не з'явився,
У червні 2009 року позивач -ТОВ Авіаційно-транспортне агентство "Крунк" пред'явив у господарському суді позов до відповідача -ПП "Авіакомпанія Сірін" про стягнення 55 378,32 грн.
Вказував, що 30.07.07 між ним та відповідачем було укладено договір підряду № 33/07-2007, згідно умов якого він (виконавець) зобов'язався виконати для замовника (відповідача) авіаційні роботи згідно отриманих від нього заявок, а замовник -здійснити оплату виконаних ним робіт на умовах, передбачених договором.
Зазначав, що виконання ним договірних зобов'язань підтверджується наданими актами приймання-передачі № ОУ-0000049 від 01.11.08; № ОУ-0000051 від 01.12.08; № ОУ-0000001 від 01.01.09 та № ОУ-0000002 від 15.01.09.
Посилаючись на порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині оплати отриманих послуг, позивач, згідно заяви про збільшення позовних вимог від 03.08.09, просив стягнути з відповідача на його користь 50 984,56 грн. боргу, 488,61 грн. інфляційних, 3 905,15 грн. пені та судові витрати.
У липні 2009 року ПП "Авіакомпанія Сірін" звернувся до господарського суду з зустрічним позовом до ТОВ Авіаційно-транспортне агентство "Крунк" та посилаючись на невідповідність договору підряду № 33/07-2007 від 30.07.07 вимогам діючого законодавства щодо визначення таких істотних умов договору, як предмет та ціна робіт, позивач просив визнати вказаний договір недійсним.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21 серпня 2009 року (суддя Тимошевська В.В.), первісний позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ПП "Авіакомпанія Сірін" на користь ТОВ Авіаційно-транспортне агентство "Крунк" 25 276,20 грн. боргу, 2 243,23 грн. інфляційних, 306,79 грн. річних та судові витрати.
В іншій частині вимог за первісним позовом відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення в частині задоволення позовних вимог мотивоване порушенням відповідачем зобов'язання в частині оплати отриманих авіаційних послуг в жовтні-листопаді 2008 року, що є підставою для покладення на нього обв'язку по сплаті боргу, інфляційних втрат та річних.
Рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог мотивоване недоведеністю позивачем надання відповідачу авіаційних послуг в грудні 2008 року -січні 2009 року.
Рішення в частині відмови в задоволенні вимог про відшкодування витрат на послуги адвоката в сумі 6 000 грн., мотивоване тим, що вказані грошові кошти сплачені юридичній особі, яка не є адвокатським об'єднанням.
Рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову мотивоване відповідністю спірного договору вимогам діючого законодавства.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 січня 2010 року (колегія суддів у складі: Верхогляд Т.А. -головуючого, Кузнецової І.Л., Сизько І.А.), рішення змінено.
Постановлено стягнути ПП "Авіакомпанія Сірін" на користь ТОВ Авіаційно-транспортне агентство "Крунк" 25 276,20 грн. боргу, 2 243,23 грн. інфляційних, 306,79 грн. річних, 278,26 грн. державного мита, 157,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
В решті рішення залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що позивачем витрати на послуги адвоката сплачено особі, яка є адвокатом, тому підлягають відшкодуванню виходячи з розміру задоволених вимог.
У касаційній скарзі ПП "Авіакомпанія Сірін", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 653 ЦК України та ст. 44 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення про відмову в первісному позові та задоволення зустрічного позову.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідає.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30.07.07 між сторонами у справі було укладено договір підряду № 33/07-2007, згідно умов якого виконавець (позивач) зобов'язався виконати для замовника (відповідача) авіаційні роботи згідно отриманих від нього заявок, а замовник -здійснити оплату виконаних виконавцем робіт на умовах, передбачених договором.
30.07.07 сторонами договору було підписано додаток № 1 до договору, яким сторони дійшли згоди про те, що винагорода виконавця становить 2 000 у.о. в гривнях по курсу НБУ на день оплати, в тому числі ПДВ, за кожен місяць дії договору.
Згідно п. 3.2 договору факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт.
Строк дії договору сторони пунктом 7.1 договору визначили до 31.12.10.
Водночас судами встановлено, що 05.09.08 сторонами укладено додаток № 2 до договору, яким останні погодили розірвання договору підряду № 33/07-2007 від 30.07.07 з 10.10.08.
Таким чином, вказаний договір припинив свою дію з 10.10.08, тому розглядаючи даний спір суди правильно виходили лише з актів № ОУ-0000049 від 01.11.08; № ОУ-0000051 від 01.12.08; № ОУ-0000001 від 01.01.09 та № ОУ-0000002 від 15.01.09, якими позивач обґрунтовував свої вимоги.
Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно акту № ОУ-0000049 від 01.11.208 року позивач надав відповідачу авіаційні послуги за жовтень 2008 року на суму 11 520,80 грн., а згідно акту № ОУ-0000051 від 01.12.08 -за листопад 2008 року на суму 13 755,40 грн., а всього на 25 276,20 грн.
Вказані акти підписані сторонами без зауважень та застережень.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведено надання відповідачу авіаційних послуг в жовтні-листопаді 2008 року, а відповідачем не доведено їх оплату, то висновки судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем господарського зобов'язання, що є підставою для покладення на нього обв'язку по сплаті боргу, інфляційних втрат та річних, є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства та ґрунтуються на матеріалах справи.
Крім того, відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення пені, суди правильно встановили та виходили з того, що пеня підлягає стягненню лише у разі погодження її розміру сторонами, тому оскільки сторонами не встановлено такого виду відповідальності, як сплата пені, остання не підлягає стягненню.
Надані позивачем акти № ОУ-0000001 від 01.01.09 та № ОУ-0000002 від 15.01.09 підписані лише ТОВ Авіаційно-транспортне агентство "Крунк", тому не можуть бути належними доказами надання авіаційних послуг позивачем відповідачу в грудні 2008 року -січні 2009 року на суму 22 354,84 грн., з чого правильно виходили суди відмовляючи в задоволенні позовних вимог в означеній частині.
Відповідно до п. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відмовляючи в зустрічному позові про визнання договору підряду № 33/07-2007 від 30.07.07 недійсним, суди попередніх інстанцій надали правильну юридичну оцінку його умовам та дійшли обґрунтованого висновку про те, що останній відповідає вимогам діючого законодавства.
Статтею 44 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Визначення особи, яка є адвокатом наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" згідно якої, адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.05.09 між ТОВ Авіаційно-транспортне агентство "Крунк" (замовник) та ТОВ "ЮК "Салюс" (виконавець) було укладено договір про надання адвокатських послуг № 35/05/09, згідно умов якого виконавець зобов'язався представляти інтереси замовника у справі за позовом до ПП "Авіакомпанія Сірін", а замовник -сплатити вартість послуг, наданих виконавцем.
03.08.09 ПП "Авіакомпанія Сірін" платіжним дорученням № 339 перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "ЮК "Салюс" 6 000 грн. з призначенням платежу -оплата послуг адвоката згідно договору № 35/05/09 від 15.05.09.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правильно встановив та виходив з того, що юридичні послуги позивачу надані саме особою, яка є адвокатом, тому підлягають відшкодуванню виходячи з розміру задоволених вимог, що стало обґрунтованою підставою для зміни рішення місцевого суду в означеній частині.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Посилання касаційної скарги на неправильне застосування судами положень ст. 653 ЦК України, згідно якої у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються та на помилковість підписання актів приймання-передачі за жовтень - листопад 2008 року, не заслуговують на увагу суду, оскільки у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість послуг не на підставі договору, а на підставі актів приймання-передачі № ОУ-0000049 від 01.11.08 та № ОУ-0000051 від 01.12.08, підписаних сторонами без зауважень та застережень.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.10 Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Авіакомпанія Сірін" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 січня 2010 року у справі № 18/107 залишити без змін.
3. Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: С.В. Владимиренко
Н.І. Мележик