Справа № 2-а-845
2010 рік
„14” квітня 2010 року М елітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Ніколовой І.С.
при секретарі - Бєлінськой А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, відкриту за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району Шаніна Андрія Сергійовича на дії начальника відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району Шаніна Андрія Сергійовича при винесенні постанови серії АР 163462 від 09.12.2009р. про застосування фінансової санкції в сумі 340 гривень,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №163462 від 09.12.2009р.; поновити пропущений процесуальний строк для подання адміністративного позову, та зазначає, що постановою начальника відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району Шаніна Андрія Сергійовича по справі про адміністративне правопорушення він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.1 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення в розмірі 340 гривень. Підставою для складання протоколу та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, як вказує позивач, було те, що 30.10.2009р., приблизно о 16.30год, він по ул.Б.Шпак керував автомобілем ІВЕКО, державний номерний знак НОМЕР_1, що переобладнаний в вантажопасажирський на 9 місць без отримання відповідного дозволу ДАІ, чим порушив вимоги п.31.3а правил Дорожнього руху.
Вважає що при накладення стягнення не враховано характер здійснення правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майнове становище, обставини які пом'якшують або обтяжують відповідальність.
А також вважає, що зазначений автомобіль є вантажним, вантажопасажирським, відповідно до свідоцтва про його реєстрацію. На час складання протоколу про адміністративне правопорушення автомобіль мав вантажний відсік та 9 місць в салоні, на підтвердження чого надав суду фотографії.
Крім того, зазначає, що у відповідності до ст. 254 КУпАП, має бути складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому на підставі ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Вважає, що при винесенні постанови його було позбавлено належних йому прав.
Обґрунтовуючи вимоги щодо поновлення процесуального строку для звернення до суду, позивач зазначає, що постанову про накладення адміністративного стягнення стосовно нього було складено 09.12.2009р., ним отримано поштою 17.12.2009р., однак після цього буз змушений поїхати за межі міста, внаслідок чого пропустив встановлений 10-денний строк з поважних підстав.
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявку суд не сповістив, заяви про розгляд справи в його відсутність не надав.
Суд, ураховуючи доводи позивача, що викладені в позовній заяві, дослідивши інші матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 2 статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.
У відповідності до вимог ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з вимогами ч. 2 зазначеної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постановою начальника відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району Шаніна Андрія Сергійовича серії АР 163462 від 09.12.2009р. про застосування фінансової санкції в сумі 340 гривень , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч.1 ст.121 КУпАП, за те, що 30.10.2009р., приблизно о 16.30год, він по ул.Б.Шпак керував автомобілем ІВЕКО, державний номерний знак НОМЕР_1, що переобладнаний в вантажопасажирський на 9 місць без отримання відповідного дозволу ДАІ, чим порушив вимоги п.31.3а правил Дорожнього руху (а.с.8).
Ч.1 ст.121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водіями транспортними засобами, що переобладнані з порушенням відповідних правил, норм або стандартів.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення, згідно зі ст. 33 КУпАП враховується характер здійснених правопорушень, особу правопорушника, ступень його вини, майнове становище, обставини пом'якшуючи і обтяжуючи відповідальність.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), яка винесла постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, з'ясованих під час розгляду справи; зазначення нормативно-правового акту, яким передбачена відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
При винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності пом'якшуючи його вину обставини не з'ясовувались та не враховувались.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Таким чином, як встановлено в судовому засіданні постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена за його відсутності, з порушенням ст. 268 КУпАП, згідно якої, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, заявляти клопотання, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є данні про своєчасне його повідомлення про місце та час розгляду справи и якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, а саме, постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або до районного, міського районного в місті, міського або міськрайонного суду, в порядку, визначеному КУпАП, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компенсації (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган, (посадова особа), при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови та може змінити міру стягнення в рамках, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але, щоб стягнення не було посилене.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності скоєного адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись умовним зауваженням.
Як встановлено в судовому засіданні позивач має на утриманні малолітню дитину, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, скоєне ним правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків, тому суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Розглядаючи вимоги позивача в частині поновлення процесуального строку для звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесена 09.12.2009 року.
Згідно наданої до матеріалів справи копії конверту, відправлена зазначена постанова позивачу була 17.12.2009 року, він її отримав, після чого поїхав за межі міста.
Тому пропущений ним строк на оскарження постанови слід поновити.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним скасувати оскаржувану постанову; ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності передбаченої ст.121 ч.1 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 69, 71, 162 283, 293 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.ст. 33, 99, 122 ч. 1, 286, 289, 293 КУпАП,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району Шаніна Андрія Сергійовича на дії начальника відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Мелітополя та Мелітопольського району Шаніна Андрія Сергійовича при винесенні постанови серії АР 163462 від 09.12.2009р. про застосування фінансової санкції в сумі 340 гривень - задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР 163462 від 09.12.2009р., постановлену відносно ОСОБА_1.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності передбаченої ст.121 ч.1 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови або з дня складання її у повному обсязі.