20 травня 2010 р. № 6/1356-НМ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гоголь Т.Г. головуючого
суддів:Олійника В.Ф.
Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін
позивача не з'явилися ( повідомлені належним чином)
відповідачаШатило З.Б. -директор
третьої особи не з'явилися ( повідомлені належним чином)
матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн"
на рішеннягосподарського суду Житомирської області від 09.02.10
у справі№ 6/1356-НМ
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн"
доДочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії "CMC КонсептУкраїна"
проектно-будівельної фірми "Інтерагробуд"
(нова назва підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "БОН ТЕХ")
третя особаФірма "Z DIFFUSION"
провизнання права власності та спонукання до вчинення дій
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просило (з врахуванням зміни предмету позову) стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії "CMC Консепт Україна" проектно-будівельної фірми "Інтерагробуд" кошти, отримані від Фірми "Z DIFFUSION", як попередню оплату за виготовлення автоклаву в сумі 492000 грн. згідно з контрактом від 02.12.05 № 6365м, який був укладений між позивачем та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями компанії "CMC Консепт Україна" проектно-будівельної фірми "Інтерагробуд". Позов вмотивований тим, що відповідно до договору уступки права вимоги №1 від 10.08.07 Фірма "Z DIFFUSION" передала позивачу право вимоги за контрактом, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо виготовлення автоклаву, а кошти попередньої оплати отриманої від Фірми "Z DIFFUSION" за автоклав використав не за їх цільовим призначенням. Справа судами розглядалась неодноразово.
За наслідком нового розгляду, рішенням господарського суду Житомирської області від 09.02.10 (суддя Маріщенко Л.О) в позові відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідачем автоклав не виготовлявся, оскільки замовник Фірма "Z DIFFUSION" не надав необхідну технічну документацію для його виготовлення. Крім того, в рішенні суду зазначено, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 10.08.07 позивач набув права виконання зобов'язання в натурі, а не права вимоги повернення сплачених третьою особою коштів.
До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн", в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 09.02.10 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаргу вмотивовано тим, що змінюючи позовні вимоги про стягнення коштів, скаржник виходив з того, що на заяві позивача від 12.03.08, генеральний директор третьої особи Мішель Жильбер підтвердив, що за договором уступки права вимоги №1 від 10.08.07 ним передані права позивачу вимагати відшкодування вартості автоклаву. Скаржник вважає, що такий напис є тлумаченням змісту правочину стороною. Крім того, скаржник зазначає про те, що судом порушено статтю 11112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом першої інстанції не виконані вимоги зазначеної статті в частині обов'язкового виконання вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надавався.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційного подання та касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом вимог матеріального та процесуального законодавства, відзначає наступне.
Господарським судом Житомирської області встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.12.2005 року між Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями компанії "CMC Консепт Україна" та Фірмою "Z DIFFUSION" укладався договір № 6365м, за яким Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями компанії "CMC Консепт Україна" (виконавець) зобов'язувалося виготовити автоклав, в тому числі всі його комплектуючі, згідно погоджених схем, а Фірма "Z DIFFUSION" (замовник) взяла на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар ( пункту 1 договору).
Господарським судом також встановлено, що на виконання договору Фірма "Z DIFFUSION" перерахувала виконавцю суму попередньої оплати у розмірі 84046,20 євро, що в еквіваленті становить 492000грн., що не заперечував і відповідач. Між Фірмою "Z DIFFUSION" та товариством з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" 10.08.07 укладено договір уступки права вимоги №1 (цессії), згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" набуло право вимоги за договором № 6365м від 02.12.2005 року до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії "CMC Консепт Україна" щодо виконання цього договору з передання товарів ( автоклаву) в натурі.
В процесі розгляду справи позивач змінив позовні вимоги на стягнення коштів з посиланням на напис Мішеля Жильбера (генерального директора третьої особи) на заяві позивача від 12.03.08 ( про зміну позовних вимог), яким Мішель Жильбер підтвердив, що за договором уступки права вимоги (цесії) за №1 від 10.08.07 ним передавалось право позивачу вимагати відшкодування вартості автоклаву.
Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України.
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення визначені статтею 509 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, якою установлено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини. При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 510 цього ж Кодексу, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Відповідно до ч.І п.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги - цесія, являє собою договірну передачу вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію).
Відступлення права вимоги відбувається на підставі укладання договору між цедентом і цесіонарієм. Правочин щодо зміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 вказаного Кодексу). Статтею 514 Цивільного кодексу України унормовано обсяг прав, що переходить до нового кредитора у зобов'язанні. Так, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. У правочині щодо зміни кредитора сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора. Оскільки судом встановлено, що відповідно до пунктів 1.2.1 та 1.2.2 договору уступки права вимоги (цесії) від 10.08.07 позивач набув право вимоги виконання зобов'язання по передачі товару в натурі за контрактом № 6365М, вимоги про стягнення з відповідача на свою користь сплачених третьою особою коштів є безпідставними. Що ж до посилання позивача на напис Мішеля Жильбера (генерального директора третьої особи) на заяві позивача від 12.03.08 (про зміну позовних вимог), яким останній підтвердив, що за договором уступки права вимоги (цесії) за №1 від 10.08.07 ним передано право позивачу вимагати відшкодування вартості автоклаву, судова колегія касаційної інстанції виходила з того, що місцевим судом було надано оцінку цьому договору. В процесі розгляду справи суд встановив, що напис не є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, за умовами якої, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема договори та інші правочини. Окрім того, як зазначалося уступка вимоги відповідно до ст.513 Цивільного кодексу України повинна учинятися у тій самі формі, що і провочин, на підставі якого виникло зобов'язання .
З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду, оскільки спростовуються обставинами, встановленими господарським судом. Відтак, колегія суддів визнає, що господарським судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування переглянутого рішення відсутні. Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117 , 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Рішення господарського суду Житомирської області від 09.02.10 у справі № 6/1356-НМ - залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" - без задоволення.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття і не підлягає перегляду у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т. Гоголь
Судді В.Олійник
В. Швець