27 травня 2010 р. № 24/107
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуючого,
Студенця В.І.,
Черкащенка М.М.
розглянувши матеріали касаційної скаргиОСОБА_4
на постанову
та рішенняЛьвівського апеляційного господарського суду від 20.01.2010 року
господарського суду Луганської області від 25.08.2009 року
у справі господарського судуЛуганської області
за позовомОСОБА_4
до
1. Спільного українського-польського підприємства ТзОВ "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро";
2. Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"
3-я особа
без самостійних вимог на предмет спору
на стороні позивачаТзОВ "Маріот-Львів"
провизнання недійсними договору про надання кредитної лінії від 28.08.2008 року та договору іпотеки від 29.08.2008 року
У засіданні взяли участь представники:
- позивача:не з"явився,
- відповідача1:
- відповідача2:
- скаржника:
- 3-ї особи:не з"явився,
ОСОБА_5, ОСОБА_6,
не з"явився,
не з"явився,
Доповідач: Черкащенко М.М.
У липні 2008 року ОСОБА_4 (надалі ОСОБА_4, позивач) звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро" (надалі Кінотеатр "Дніпро", відповідач_1) і до Акціонерно-комерційоного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (надалі АКБ "Укрсоцбанк", відповідач_2), 3-я особа ТзОВ "Маріот-Львів" про визнання недійсними договору про надання кредитної лінії №600/03.3-163 від 28.08.2008р. і договору іпотеки від 29.08.2008р., укладеного між Кінотеатром "Дніпро" та АКБ "Укрсоцбанк", з поверненням сторін у попередній стан.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є учасником ТзОВ "Маріот-Львів" із часткою у статутному фонді у розмірі 49%, у свою чергу, ТзОВ "Маріот-Львів" є учасником Кінотеатру "Дніпро" із часткою у статному фонді у розмірі 99%, у зв'язку з чим питання, пов'язані із діяльністю відповідача_1, що належать до компетенції зборів учасників вирішуються відповідно до положень Статуту відповідача_1, проте, позивач не приймав жодних рішень та не підписував відповідних протоколів загальних зборів про надання згоди відповідачу-1 на укладення оспорюваних Договорів.
Рішенням господарського суду Львівської області від 25.08.2009р. у справі №24/107, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2010р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено та не подано доказів порушення його корпоративного права, у зв'язку з укладенням відповідачами 28.08.2008р. кредитного договору та 29.08.2008р. договору іпотеки, а також не доведено, що вказані договори не відповідають вимогам с. 203 ЦК України.
У касаційній скарзі позивач посилався на неправильне застосування господарським судом Львівської області і Львівським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, тому просив їх скасувати, а справу направити до місцевого суду для нового розгляду.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер, тобто віднесені відповідно до ст. 12 ГПК України до підвідомчості господарських судів.
Відповідно до пункту четвертого частини першої с. 12 ГПК України господарському суду підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.
Відповідно ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права визначено як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Матеріальним змістом корпоративних відносин є дії їх учасників з приводу здійснення ними майнових та особистих немайнових прав.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є визнання недійсними господарських договорів, що були укладені між відповідачем_1 і відповідачем_2, тому спірні правовідносини не випливають з корпоративних відносин. В даному випадку, за приписами ст. 1 ГПК України позивач не відноситься до суб'єктів, що мають право на звернення до господарського суду.
Отже, суб'єктний склад сторін даного спору не відповідає приписам ст. 1 ГПК України, так як учасник спірних правовідносин є фізична особа, а також вимогам пункту четвертого частини першої ст. 12 ГПК України, оскільки предмет спору не підпадає під ознаки підвідомчих господарським судам спорів, що виникають з корпоративних відносин.
Вирішуючи даний спір по суті, суди попередніх інстанцій не встановили природу виникнення спірних правовідносин, не надали належної оцінки доказам у справі, а тому оскаржувані судові рішення не можна визнати законним, обґрунтованим і прийнятим у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, -припиненню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 -111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2010 року та рішення господарського суду Львівської області від 25.08.2009 року у справі №24/107 скасувати.
Провадження у справі № 24/107 припинити.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010р № 8-рп/2010 постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.О.Кочерова
Судді В.І.Студенець
М.М. Черкащенко