27 травня 2010 р. № 33/258-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Студенця В.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши касаційну скаргуПриватного науково-виробничого підприємства «ВАНЖИ»
на постанову
та
на рішенняДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2009 року
господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2009 року
у справі господарського судуДніпропетровської області
за позовомТОВ «Дніпроуніверсалбуд»
доПриватного науково-виробничого підприємства «ВАНЖИ»
простягнення 75829,70 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Шестіріков А.В.,
- відповідача:Пінчук Є.Г.,
У травні 2009 року ТОВ «Дніпроуніверсалбуд»звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного науково-виробничого підприємства «ВАНЖИ»про повернення передплати за договором на виконання робіт № 14 від 30.05.2008 року у розмірі 24500,00 грн., стягнення 31500,00 грн. неустойки, 3856,00 грн. інфляційних втрат, 543,70 грн. 3% річних, 15430,00 грн. збитків.
У червні 2009 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача передплату за договором на виконання робіт № 14 від 30.05.2008 року у розмірі 24500,00 грн., 4141,80 грн. неустойки, 3856,00 грн. інфляційних втрат, 543,70 грн. 3% річних, 42788,20 грн. збитків (а.с.63 т.1).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2009 року заяву про уточнення позовних вимог задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 4141,80 грн. неустойки, 3856,00 грн. інфляційних втрат, 543,70 грн. 3% річних, 42788,20 грн. збитків та 724,83 грн. судових витрат.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2009 року рішення місцевого господарського суду від 13.07.2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про повернення 24500,00 грн. передплати за договором скасовано. Резолютивну частину викладено в новій редакції, згідно з якою позов задоволено. Стягнуто на користь позивача передплату за договором на виконання робіт № 14 від 30.05.2008 року у розмірі 24500,00 грн., 4141,80 грн. неустойки, 3856,00 грн. інфляційних втрат, 543,70 грн. 3% річних, 42788,20 грн. збитків та 1070,79 грн. судових витрат.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Приватне науково-виробниче підприємство «ВАНЖИ»подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2009 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.05.2008 року між ТОВ «Дніпроуніверсалбуд»(замовник) та Приватне науково-виробниче підприємство «ВАНЖИ»(виконавець) було укладено договір на виконання робіт № 14, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується виконати за дорученням замовника наступну роботу: установку, монтаж та ввести в експлуатацію козловий кран ККТ-5г/5тн.
Згідно з умовами п.2.2 договору оплата проводиться в два етапи: перший етап -замовник перераховує виконавцю 70% від всієї вартості робіт за договором, що становить 24500,00 грн.; остаточний розрахунок - 30% від ціни договору, що становить 10500,00 грн. перераховується замовником виконавцю протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту приймання - передачі робіт.
Розділом 3 договору сторони погодили взаємні зобов'язання за договором. Так, зокрема, згідно з п.3.1 -п.3.3 договору, замовник зобов'язується протягом 5 робочих днів до початку виконання робіт передати виконавцю технічну документацію, яка необхідна для виконання робіт, призначити відповідального представника замовника для вирішення організаційних питань під час виконання робіт, а виконавець зобов'язується якісно та в строк виконати роботи відповідно до договору, дотримуватись правила техніки безпеки, пожежної безпеки та нести відповідальність за порушення цих правил.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язується виконати весь комплекс робіт протягом 30 робочих днів з моменту перерахування замовником авансу.
Згідно з п.4.2 договору, строк дії договору: початок -з моменту підписання договору; строк закінчення -до 15.11.2008 року.
Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору, замовник платіжним дорученням № 314 від 02.06.2008 року перерахував виконавцю 24500,00 грн. авансу по договору (а.с.20 т.1).
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір про повернення передплати за договором №14 від 30.05.2008 року, не надали належної юридичної оцінки умовам договору, не встановили його правову природу, а відповідно і не звернули уваги на права замовника, передбачені ст.849 ЦК України.
Крім того, суди, вирішуючи даний спір, повинні були встановити об'єм виконаних відповідачем робіт за договором, і у разі необхідності для встановлення даних обставин призначити відповідну судову експертизу.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення збитків, суди попередніх інстанцій повинні були встановити весь склад цивільного правопорушення, для цього судам необхідно було залучити до участі у справі ПП «АРТ-ГРУП-КОМПАНІ», перевірити чи були виготовлені позивачем будівельні матеріали за договором поставки №1/7-08 та можливість поставки покупцю товару іншим шляхом.
Враховуючи вище наведене, судова колегія вважає, що суди порушили вимоги ст.43 ГПК України, не встановили та не дослідили всі обставини справи, які мають істотне значення для вирішення даної справи, що в свою чергу призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, уточнити позовні вимоги, встановити правову природу договору № 14 від 30.05.2008 року, перевірити виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по договору, встановити обсяг та вартість виконаних відповідачем робіт, призначити відповідну судову експертизу, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку і в залежності від встановлених обставин прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2008 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2008 року у справі № 33/258-09 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010р № 8-рп/2010 постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Н.О. Кочерова
Судді В.І.Студенець
М.М.Черкащенко