27 травня 2010 р. № К7/139-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Студенця В.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши касаційну скаргуОСОБА_4
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 року
у справі господарського судуДніпропетровської області
за позовомОСОБА_4
доТОВ "КласикБанк"
провизнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства,
в засіданні взяли участь представники:
- позивача:не з"явився,
- відповідача:не з"явився,
У липні 2009 року ОСОБА_5 звернулася до господарського суду з позовом до ТОВ "КласикБанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "КласикБанк", про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "КласикБанк" від 27 липня 2002 року, оформленого протоколом № 11.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 року, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2009 року було залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 року і прийняти нове рішення, яким визнати рішення загальних зборів Публічного акціонерного товариства "КласикБанк" від 27.07.2002 року, оформлене протоколом № 11, недійсним.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23.06.1994 року фізичними та юридичними особами у загальній кількості 11 осіб укладений установчий договір про створення Комерційного банку "Класик".
06.10.1995 року Національним банком України зареєстрований статут КБ "Класик", реєстраційний номер 254. Серед засновників КБ "Класик", наведених в установчому договорі, та учасників банку, наведених в додатку 1 до статуту банку, ОСОБА_4 не значиться.
29.03.2000 року та 01.06.2001 року Дніпропетровським територіальним управлінням Національного банку України зареєстровані зміни до статуту КБ "Класик" затверджені загальними зборами учасників банку від 10.03.2000 року, протокол № 7, від 29.03.2000 року, протокол № 8 та від 10.11.2000 року, протокол № 9.
Відповідно до зазначених змін учасником КБ "Класик" є ОСОБА_4, якій належить частка у статутному капіталі 0,1299 %.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.06.2002 року ОСОБА_4 подала до загальних зборів учасників ТОВ "КласикБанк" заяву про виключення її з складу засновників, яка засвідчена нотаріально приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О..(а.с. 64, т. 1)
Заява була прийнята ТОВ "КласикБанк", про що свідчить відмітка банку датована 27.06.2002 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що одним з питань, що розглядалося 27.07.2002 року на загальних зборах ТОВ "КласикБанк", було питання про виключення ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ "КласикБанк".
Рішенням загальних зборів ТОВ "КласикБанк" від 27.07.2002 року, по питанню виходу ОСОБА_4 зі складу учасників товариства, було вирішено доручити правлінню провести письмове опитування всіх учасників Банку про наміри щодо купівлі частки, яка належить ОСОБА_7 Термін виконання один місяць.
Рішення на зборах було прийнято присутніми на зборах одностайно.
Відповідно до ст.ст. 126, 148 ЦК УРСР та ст.ст. 54, 71 Закону України "Про господарські товариства", які були чинні на той час, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Вихід зі складу учасників товариства не пов'язаний ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.
У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова є повною, законною та обґрунтованою, прийнятою при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування. Щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу судового рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2009 року у справі № К 7/139-09 залишити без змін.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010р № 8-рп/2010 постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.О.Кочерова
Судді В.І.Студенець
М.М. Черкащенко