27 травня 2010 р. № 7/260
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. -головуючого,
Студенця В.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скаргиСПД ОСОБА_4
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від 19 січня 2010 року
у справім. Києва
за позовомКомунального підприємства "Оренда"
доСПД ОСОБА_4
провиселення з приміщення
за участі представників сторін:
від позивача -ОСОБА_5,
від відповідача -Тавянікова О.О.,
У квітні 2009р. Комунальне підприємство "Оренда" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 про виселення з нежитлового приміщення будинку №63 (1-й поверх) по вул. Межигірській у місті Києві.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач порушив істотні умови договору оренди приміщення від 17.05.2000р. № 479 (надалі Договір) у частині внесення орендної плати та страхування орендного приміщення, у зв'язку з чим просив висилити відповідача з займаного приміщення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2009р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2010р., позовні вимоги КП "Оренда" задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, СПД ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 року та рішення господарського суду м. Києва від 02.07.2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, вищезазначені судові рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судами не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено права відповідача на всебічний і неупереджений розгляд справи, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом даного спору є виселення СПД ОСОБА_4 із нежилого приміщення загальною площею загальною площею 82,0 кв. м. за адресою: м Київ, вул. Межигірській, буд. 63, у зв'язку невиконанням зобов'язань за договором оренди комунальної власності від 17.05.2000р. № 479.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства тощо.
Згідно з приписами статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 782 ЦК України, передбачено право наймодавця відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Ухвалюючи рішення суди вірно дійшли висновку, що відповідач у порушення умов Договору оренди не сплачував орендну плату ні КП "Оренда", ні новому покупцю гр. Пелех Т.В., що призвело до заборгованості, на час звернення позивача до суду, за оренду приміщення в розмірі 58 281,05 грн.
Вказаний факт не оспорював і сам відповідач, мотивувавши, що заборгованість виникла із-за недобросовісних дій позивача, який перешкоджав сплаті та відмовлявся її приймати, проте, в порядку положень ст. 33 ГПК України жодного доказу в обґрунтування своєї позиції не надав.
Правомірність висновку судів підтверджується також матеріалами справи, зокрема, рішенням господарського суду міста Києва від 25.08.2009р. у справі 16/357, яким установлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди, у зв'язку з чим була утворена заборгованість перед позивачем у розмірі 68 625,71 грн. за період з 01.01.2008р. по 01.04.2009р., що у відповідності з положеннями ст. 35 ГПК України є преюдиційним і не підлягає повторному доказуванню.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, прийнятими при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.
Щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу судового рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 року та рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2009 року у справі № 7/260 залишити без змін.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010р № 8-рп/2010 постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Н.О.Кочерова
Судді В.І.Студенець
М.М.Черкащенко