26 травня 2010 р. № 44/150пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЧернова Є.В.,
суддів:Уліцького А.М.,
Цвігун В.Л.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарочка"
на постановувід 16.02.10 Донецького апеляційного господарського суду
та на рішеннявід 09.12.09
у справі№44/150пд
господарського судуДонецької області
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарочка"
пророзірвання договору купівлі-продажу, повернення майна
та за позовомШахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Шахтарської міської ради
до1. Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарочка"
третя особаДержавна компанія "Луганськлегінвест"
провизнання права власності
за участю представників сторін
від позивача:у засідання не прибули
від відповідача:Устенко В.А. -директор
від ГПУ:Рудак О.В., посв.
від ради:Швидка Є.Ю., дов.
від третьої особи:Мілоградський О.О., дов.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарочка" про розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору №4157 від 26.11.02 купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва "Вузол зв'язку на 5000 номерів" у м. Шахтарськ, вул. Берегового, а також повернення вказаного об'єкту до державної власності в особі позивача.
Також до господарського суду звернувся Шахтарський міжрайонний прокурор з позовом в інтересах держави в особі Шахтарської міської ради до Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарочка" про визнання за територіальною громадою м. Шахтарська в особі Шахтарської міської ради права власності на новий збудований об'єкт -комплекс будівель промислового значення, розташованих за адресою: м. Шахтарськ, вул. Берегового, 7а.
Рішенням 09.12.09 господарського суду Донецької області (колегія суддів у складі: Мєзєнцева Є.І. -головуючого, Лейби М.О., Сгари Е.В.), яке залишено без змін постановою від 16.02.10 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суду у складі: Волкова Р.В. -головуючого, Запорощенка М.Д., Новікова Р.Г.), позов Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області задоволено в повному обсязі, а в позові прокурора відмовлено.
Ухвалою від 23.04.10 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування судових рішень в справі з направленням її на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 26.11.02 між позивачем та відповідачем укладено договір №4157 купівлі-продажу державного майна -об'єкту незавершеного будівництва "Вузол зв'язку на 5000 номерів" (далі - Вузол), розташованого за адресою: м. Шахтарськ, вул. Берегового.
За умовами розділів 1 та 2 Договору позивач зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) відповідне державне майно, а відповідач -прийняти цей майновий об'єкт і сплатити за нього грошову суму 9699,88 грн.
Пунктом 5.2 Договору встановлено обов'язок відповідача завершити будівництво Вузлу та ввести цей об'єкт в експлуатацію протягом двох років після нотаріального посвідчення Договору, тобто не пізніше 26.11.04.
У подальшому сторони вносили зміни до п. 5.2 Договору щодо граничного строку введення Вузлу в експлуатацію. Зокрема, додатковою угодою до Договору від 13.08.08 відповідач взяв на себе зобов'язання завершити будівництво та ввести Вузол у експлуатацію не пізніше 31.12.08.
Пунктом 3 ст. 7 і п. 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.
Згідно з відомостями акту від 09.04.09 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу №4157 від 26.11.02 умови цього договору не виконуються, чим порушено його істотні умови.
Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України позивач листом №11-12-03430 від 02.04.09 повідомив відповідача про намір розірвати Договір. Лист позивача відповідачем залишено без відповіді, що стало підставою для звернення до суду з позовом про розірвання угоди.
Одночасно з вказаним позовом суди першої та апеляційної інстанцій розглянули вимоги, викладені у позові Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Шахтарської міської ради до Регіонального відділення Фонду державного май на України в Донецькій області та ТОВ "Шахтарочка" про визнання права комунальної власності на Комплекс.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилався на наступні договори: контракт №8/6 від 10.12.01 між виконавчим комітетом Шахтарської міської ради та Державною компанією "Луганськлегінвест" про забезпечення впровадження інвестиційного проекту щодо створення 356 нових робочих місць на Шахтарському швейно-трикотажному підприємстві "Шахтарочка"; договору про співробітництво №1/22 від 20.08.02 між державною компанією "Луганськлегінвест" та відповідачем стосовно реалізації інвестиційного проекту "Реконструкція виробництва та випуск швейно-трикотажних виробів"; а також договору про створення нових робочих місць №01 від 08.01.04 між Державною компанією "Луганськлегінвест", відповідачем та виконавчим комітетом міської ради.
Задовольняючи вимоги позивача та відмовляючи в позові прокурора, суди визначили, що надані Шахтарською міською радою документи на підтвердження витрат Державної компанії "Луганськлегінвест" та місцевого бюджету на реконструкцію Вузлу, а також акт робочої комісії державної компанії "Луганськлегінвест" від 20.12.04 про визнання завершеними будівельних робіт першої черги робочого проекту "Створення швейно-трикотажного підприємства "Шахтарочка" не є переконливими доказами в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України належного виконання договірного зобов'язання щодо введення Вузлу в експлуатацію, оскільки доказом введення нерухомості в експлуатацію згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ №1243 від 22.09.04, є акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, підготовлений державною приймальною комісією, який свідчить про готовність до експлуатації об'єктів нового будівництва та їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог і вихідних даних на проектування.
За умовами ж п.п. 2.1.3, 2.1.4 та 2.2.4 договору про співробітництво №1/22 від 20.08.02 між ДК "Луганськлегінвест" та відповідачем передбачено можливість отримання Шахтарською міською радою не права власності на споруджену нерухомість, а корпоративних прав у підприємстві, створеному внаслідок реалізації інвестиційного проекту "Реконструкція виробництва та випуск швейно-трикотажних виробів", пропорційних внеску територіальної громади у будівництво.
Разом з тим, висновок про невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним з позивачем договором купівлі-продажу слід визнати передчасним за відсутності встановлення усіх обставин, передбачених правовими нормами, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна -це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Обставини здійснення відповідачем та залученими інвесторами підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України у спірних право відносинах при розгляді справи не одержали.
Зокрема, не встановлена черговість поетапного введення об'єкта в експлуатацію за умовами приватизаційного договору в якості вузлу зв'язку, підстави зміни цільового призначення незавершеного будівництва вузлу зв'язку на об'єкт легкої промисловості, строк будівництва об'єкту з новим призначенням, належних власників -учасників будівництва спірних у справі об'єктів та інженерних інфраструктур як майново-виробничого комплексу та наявність чи відсутність у діях відповідача мети щодо підвищення соціально-економічної ефективності виробництва.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що суди не дотримались вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, ст.ст. 6, 8, 125, 129, 150 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.96 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.10, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.10 та рішення господарського суду Донецької області від 09.12.09 у справі №44/150пд скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.Чернов
Судді А.Уліцький
В.Цвігун