19 травня 2010 р. № 11/109-08
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Мамонтової О.М.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний банк комунікацій” на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2010р. у справі № 11/109-08 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” в особі Харківської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний банк комунікацій”, Приватного виробничого підприємства “Квадро” про стягнення заборгованості,
за участю представників:
Позивача: не з'явився,
Відповідача 1: не з'явився,
Відповідача 2: не з'явився.
Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк “Укргазбанк” в особі Харківської філії (з 29.05.2009р. змінено назву на Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “Укргазбанк”, далі -ПАТ АБ “Укргазбанк”, Позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний банк комунікацій” (далі -ТОВ “Міжнародний банк комунікацій”, Відповідач 1), Приватного виробничого підприємства “Квадро” (далі -ПВП “Квадро”, Відповідач 2) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 75-О від 23.05.2007р., з урахуванням уточнень до позовних вимог, на загальну суму 6 184 799,61 грн.
У свою чергу, ТОВ “Міжнародний банк комунікацій” подало до суду зустрічний позов до ПАТ АБ “Укргазбанк” про визнання недійсними протоколу зборів засновників ТОВ “Міжнародний банк комунікацій” № 2 від 25.04.2007р. та договору про овердрафтне обслуговування № 75-О від 23.05.2007р., який ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2009р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2010р., було повернуто без розгляду, на підставі пунктів 1, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
У поданій касаційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду у даній справі.
Позивач, у своєму відзиві на касаційну скаргу Відповідача 1, просить залишити таку без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином -суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
При цьому, пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, а згідно пункту 3-1 ч. 1 цієї ж статті Закону -ще й сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В той же час, згідно п.п. “б” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (далі -Декрет), ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В даному випадку, як видно з матеріалів справи, предметом спору за зустрічним позовом є вимоги про визнання недійсним протоколу зборів засновників ТОВ “Міжнародний банк комунікацій” № 2 від 25.04.2007р. та визнання недійсним договору про овердрафтне обслуговування № 75-О від 23.05.2007р., тобто, Відповідачем 1 було заявлено дві окремі вимоги немайнового характеру, які, згідно вимог згаданого вище Декрету, повинні були оплачуватись самостійно, що в даному випадку зроблено не було.
При цьому, на доданому до зустрічної позовної заяви платіжному дорученні про оплату державного мита, в порушення Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, відсутня також відмітка про зарахування даного платежу банком.
Крім того, при подачі зустрічного позову ТОВ “Міжнародний банк комунікацій”, всупереч п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви не було додано доказів і про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а сама заява була підписана особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, а згідно п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 цього ж Кодексу -у випадках, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, або якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У зв'язку із цим, суд апеляційної інстанції, встановивши викладені вище обставини і, зокрема те, що ТОВ “Міжнародний банк комунікацій”, звертаючись до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою державне мито сплатив не у встановленому порядку та розмірі, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу взагалі не сплатив, в той час, як сама зустрічна позовна заява була підписана особою, посадове становище якої не вказано, дійшов висновку про те, що ухвалу господарського суду Харківської області від 02.12.2009р., якою зустрічний позов було повернено без розгляду, слід залишити без змін.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, не вбачається.
Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний банк комунікацій” залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2010р. у справі №11/109-08 -без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Малетич М.М.
Судді Мамонтова О.М.
Самусенко С.С.