17 травня 2010 р. № 2-6/4111-2009
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Чабана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скаргиФізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м.Ялта
напостанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2010р.
у справігосподарського суду Автономної Республіки Крим №2-6/4111-2009
за позовомДержавної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків -пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, м.Ялта
до
третя особаФізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м.Ялта
Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель АРК
про зобов'язання вчинити дії
представники сторін не з'явилися.
30.07.2009р. Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків -пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення звернулися до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про зобов'язання фізичну особу -підприємця ОСОБА_4 усунути перешкоди у використанні території Лівадійського парка -пам'ятки садово-паркового мистецтва шляхом знесення за свій рахунок торгівельного павільйону (ролєту), що знаходиться зліва від доріжки від Північних воріт Лівадійського парку до Лівадійського палацу-музею на куртині №40 під порядковим №12 відповідно до доданої схеми їх розміщення. Позов мотивовано самовільним зайняттям підприємцем земельної ділянки природно-заповідного фонду на якому розміщено торгівельний павільйон без правовстановлюючих документів.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність доводів позивача про самовільне зайняття земельної ділянки на якій було розміщено торгівельний павільйон з дозволу керівника Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
10.11.2009р. рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.), залишеним без змін 19.01.2010р. постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (судді: Антонова І.В. -головуючий, Котлярова О.Л., Ткаченко М.І.) позов задоволено у повному обсязі, мотивуючи законністю та обґрунтованістю його вимог.
У касаційній скарзі фізична особа -підприємець ОСОБА_4 посилався на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального й процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які просив скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів справи та установлено попередніми судовими інстанціями, перевіркою, проведеною державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим 20.01.09р., установлено факт самовільного зайняття СПД ОСОБА_4 земельної ділянки орієнтовною площею 4,0 кв. м., розташованої на території Лівадійського парку біля Лівадійського палацу шляхом зведення торгівельного павільйону (ролету). На момент проведення перевірки, правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку у підприємця були відсутні, про що на підставі ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.ст. 125, 211 Земельного кодексу України складено протокол від 20.01.09 про адміністративне правопорушення та видано припис №000341 про усунення порушення земельного законодавства до 20.02.09.
Постановами державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим від 26.01.09 та від 19.03.09 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу.
Постанови про притягнення підприємця до адміністративної відповідальності не оскаржувались, висновки не спростовані.
Доказів щодо наявності у ОСОБА_4 договору оренди на спірну земельну ділянку або іншої підстави набуття прав на цю ділянку, що передбачені законодавством України, суду не надавалось, як і доказів звільнення земельної ділянки та усунення виявлених порушень.
Судами мотивовано відхилено доводи відповідача про наявність дозволу від 22.04.08 за №067 на розміщення ролету, згідно з яким Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення не заперечувала проти встановлення замість палаток торгівельних павільйонів із легких конструкцій (без фундаменту), як такі, що не мають правового значення, оскільки виконані відповідачем на земельній ділянці роботи суперечили вимогам Наукового обґрунтування лімітів на використання природних ресурсів на території парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський" від 16.12.05, Інструкції про застосування порядку та установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення від 24.01.08 № 27.
А саме, суди установили, що об'єкти, серед яких є і торговельний павільйон (ролєт) №12 СПД ОСОБА_4:
розміщені не між куртинами 33 і 39, 40 по дублюючій доріжці вздовж основного проходу до будівлі Лівадійського палацу з північної сторони (основного) в'їзду в парк довжиною 50 м., як це передбачено схемою дислокації об'єктів виносної торгівлі Наукового обґрунтування лімітів, а встановлені на куртинах 33, 40 загальною кількістю 22 павільйони у два ряди вздовж доріжки;
не є збірними, легкими металоконструкціями розміром 2x2 м. кожний, як це передбачено лімітами, а збудовані як стаціонарні металічні конструкції, розділені на відсіки розміром 2,50x2,20 м. кожний на бетонній основі, вилитій єдиним масивом на куртині парку, що підтверджується актом контрольного обміру тимчасового використання території парку;
їх зовнішній вигляд не відповідає зображенню тимчасових об'єктів на малюнку 2.5 Наукового обґрунтування лімітів, об'єкти не мають санітарних та декоративних розривів.
Держадміністрація парків не давала СПД ОСОБА_4 погодження на встановлення торговельного павільйону (ролєту) № 12 на бетонній основі на куртині стаціонарного зразку, та не має з відповідачем договірних відносин на використання природних ресурсів на території парку-там'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський” у визначених лімітах на 2009 р.
Тому, виходячи з того, що відповідачем не було спростовано належними доказами факт використання земельної ділянки без відповідних правових підстав, та вимог ст.212 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", попередні судові інстанції правомірно задоволили позовні вимоги.
Беручи до уваги, що при ухваленні рішень суди обох інстанцій здійснили всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надали належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.
Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються мотивованими висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи та вимогах закону.
Стосовно доводів касаційної скарги, спрямованих на переоцінку доказів, пов'язаних з вирішенням спору, то виходячи з приписів ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2010р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2009р. у справі №2-6/4111-2009 -без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань
СуддяЛ.В. Ковтонюк
СуддяВ.В. Чабан