ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
11 червня 2010 року 10 год. 33 хв. № 2а-7012/10/2670
За позовомОСОБА_1
до
третя особаДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сироєжко Я.В.,
Міністерство внутрішніх справ України
провизнання протиправною та скасування постанови від 05.04.2010 року
Суддя Маруліна Л.О.
Секретар судового засідання Миронець Р.
Представники:
від позивача:ОСОБА_3,
від відповідача:
від третьої особи-1:
від третьої особи-2:Сальник С.В.,
не з'явився,
Жиденко В.В.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 11.06.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 14.06.2010 року.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сироєжко Я.В., Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправною та скасування постанови від 05.04.2010 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-7012/10/2670.
Позивач позов підтримує в повному обсязі. Посилаючись на вимоги Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Кодексу законів про працю України, вважає, що державним виконавцем під час винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) не дотримано вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Тому винесена постанова є неправомірною і підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що діяв відповідно до законодавства України. Просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у зв'язку з пропущенням Позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Третя особа - Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сироєжко Я.В., у судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, заяви про слухання справи у її відсутність чи про відкладення справи до суду не надходило. Причини неявки у судове засідання суду не повідомила.
Третя особа - Міністерство внутрішніх справ України підтримав Відповідача і просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, у зв'язку з пропущенням Позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Дослідивши матеріали справи, суд -
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 -постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2008 року скасовано і постановлено по справі нове рішення, а саме скасовано накази від 18.02.2008 р. №75, №322о/с та змінено формулювання та причину звільнення підполковника міліції ОСОБА_1, заступника начальника з ресурсного забезпечення спеціального загону «Кобра»особливого призначення при МВС України (підпорядкованого Департаменту державної автомобільної інспекції) з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України на пп. «ж»п. 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням).
За заявою Позивача Окружним адміністративним судом міста Києва 15.12.2009 року видано виконавчий лист №1/62 про примусове виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 року в частині зміни формулювання та причину звільнення підполковника міліції ОСОБА_1, заступника начальника з ресурсного забезпечення спеціального загону «Кобра»особливого призначення при МВС України (підпорядкованого Департаменту державної автомобільної інспекції) з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України на пп. «ж»п. 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням).
З метою виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 року, Позивач 18.03.2010 року надіслав Відповідачу заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 15.12.2009 року та вчинення відповідних дій.
Постановою від 05.04.2010 року ВП №18583186 Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сироєжко Я.В. відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1/62 виданого 15.12.2009 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі Закон № 606-ХІV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 3 Закону № 606-ХІV, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, крім іншого, виконавчі листи.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАСУ адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 181 КАСУ, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідачем 05.04.2010 прийнято постанову, якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1/62, виданого 15.12.2009 року.
Як зазначає Позивач в позовній заяві від 03.05.2010 року в частині поновлення процесуальних строків, постанову ним отримано 22.04.2010 року, доказом чого слугує копія конверта, в якому надійшла постанова, тому останнім днем звернення до суду -01.05.2010 р., який припадає на святковий день. Тому, в перший неробочий день ним надіслано позовну заяву. З огляду на такі обставини, ним пропущено, вважає Позивач, строк звернення до суду з поважних причин.
Відповідно до абзаців першого та другого п. 73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.
Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.
До матеріалів справи Позивачем долучено копію конверта, із відбитку календарного штемпеля якого вбачається, що Відповідачем 16.04.2010 року надіслано Позивачу кореспонденцію.
Таким чином, даний доказ не доводить, що Позивачем отримано постанову, як ним зазначено, 22.04.2010 року.
Оскільки Позивач клопоче про поновлення пропущеного строку, однак довести дату отримання постанови не може, суд виходить з такого.
Частиною четвертою ст. 26 Закону № 606-ХІV встановлено, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до відповідного суду в 10-денний строк з моменту її одержання.
Частиною першою ст. 27 Закону № 606-ХІV передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Відповідно до п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку, від 12.12.2007, № 1149, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) становлять:
- місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
- у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1;
- між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2;
- між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Відповідно до вищезазначеного перебіг десятиденного строку, передбаченого п.1 ч. 2 ст. 181 КАСУ, щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Відповідача розпочався, з урахуванням вихідного дня, 19.04.2010 року.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою 03.05.2010 року.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач та третя особа -Міністерство внутрішніх справ України наполягають на відмові у задоволенні позовної заяви з підстав пропуску строку звернення до суду.
Однак, ні Відповідачем, ні третьою особою - Міністерством внутрішніх справ України, не доведено суду пропущення терміну звернення до суду Позивачем.
З огляду на вищевикладене та ураховуючи вимоги частини першої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу за наявних обставин.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 18 Закону № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Заходами примусового виконання рішення. Відповідно до ст. 4 Закону № 606-ХІV є:
1) звернення стягнення на майно боржника;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Пунктом 7 частини першої ст. 26 Закону № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, у пред'явленому до виконання виконавчому документі судом встановлено юридичний факт, проте не вказано будь-яких заходів примусового виконання винесеного ним рішення. З огляду на таке, зазначені обставини виключають здійснення виконавчого провадження.
Посилання Позивача на те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 року у справі №1/62 в частині зміни формулювання та причини звільнення підполковника ОСОБА_1 є виконаною лише у випадку видання Міністерством внутрішніх справ України відповідного наказу, визнання недійсним попереднього запису у трудовій книжці та внесенні нового згідно з новим наказом МВС України, суд не приймає до уваги з огляду на таке.
Як зазначалось вище, відповідно до пункту 1 частини першої ст. 18 Закону № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача. Як вбачається зі змісту виконавчого документа, пред'явленого до виконання, в ньому відсутнє посилання на прийняте рішення судом щодо визнання недійсним попереднього запису у трудовій книжці, а також не містить обов'язку Міністерства внутрішніх справ України внесення нового запису згідно з новим наказом. Натомість, встановлено тільки зміну формулювання та причину звільнення підполковника ОСОБА_1 на пп. «ж»пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням).
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії Відповідача щодо винесення постанови про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1/62 виданого 15.12.2009 року ґрунтувалися на вимогах діючого законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
У задоволені адміністративного позову відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.О. Маруліна