ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
01 червня 2010 року 10:19 № 2а-4922/10/2670
за позовомОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Головуючий суддя: Вовк П.В.
Судді: Арсірій Р.О., Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Голод В.С.
Представники
Позивача -ОСОБА_1
Від відповідача - Пантюхової Л.Р.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01.06.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 04.06.2010.
ОСОБА_1 (надалі Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (надалі Відповідач), про визнання протиправною бездіяльності Відповідача, яка полягає у невирішені по суті звернення позивача від 18.11.2009 року та зобов'язання відповідача розглянути та вирішити по суті звернення позивача від 18.11.2009 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4922/10/2670.
01.06.2010 року у судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку Позивача, Відповідач допустив протиправну бездіяльність не розглянувши звернення Позивача в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», а також не вирішивши по суті питання, підняті у зверненні.
Представник Відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях на позов, які долучено до матеріалів справи, а саме Відповідач зазначає, що при розгляді звернень Позивача, Відповідачем дотримано всі передбачені для такого розгляду норми закону.
Дослідивши матеріали справи, суд -
18.11.2009 року Позивач звернувся з письмовим зверненням до Відповідача, в особі начальника управління розгляду звернень та прийому громадян Міністерства юстиції України (вх. № 2603/2), у якому просив надати інформацію щодо посадової особи Відповідача, яка уповноважена, відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», приймати рішення про припинення розгляду повторних звернень від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
Також, позивач просив повідомити його, чи є такою особою Заступник директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та просив надати йому відповідь не відкладно.
Розглянувши звернення Позивача від 18.11.2009 року, листом від 18.12.2009 року № П-33251-25 Відповідач в особі першого заступника Міністра, повідомив Позивача, що листом від 13.06.2009 року № П-19369-25 його було повідомлено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян»письмові звернення не розглядаються одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а тому всі його наступні звернення з цього приводу будуть залишені без розгляду.
Крім того, у листі зазначено, що звернення позивача в частині надання роз'яснення, передано для подальшого розгляду до Управління розгляду звернень та прийому громадян Міністерства юстиції України.
Відповідно до части 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян»(далі Закон) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що заяви (клопотання) громадян, розглядаються і вирішуються по суті у місячний термін з наданням заявнику письмової відповіді про результати розгляду звернення.
Як вбачається з листа Відповідача від 18.12.2009 року № П-33251-25, Відповідач не надає відповіді Позивачеві на поставлені ним питання щодо посадових осіб до повноважень яких, відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», належить прийняття рішень про припинення розгляду повторних звернень від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а тому суд прийшов до висновку, що інформація, яка наведена у даному листі не доводить факту розгляду та вирішення Відповідачем по суті заяви Позивача, від 18.11.2009 року (вх. № 2603/2).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів розгляду та вирішення по сутті заяви Позивача від 18.11.2009 року та доказів того, що Позивач вже звертався до Відповідача з того ж питання, про яке йдеться у заяві Позивача від 18.11.2009 року.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доказано факту належного розгляду та надання відповіді по суті на звернення Позивача від 18.11.2009 року, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАСУ, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо не вирішення по суті поставлених у заяві ОСОБА_1 від 18.11.2009 року питань.
3. Зобов'язати Міністерства юстиції України вирішити по суті порушенні у заяві ОСОБА_1 від 18.11.2009 року питання.
4. Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України 03,40 грн. судових витрат.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.В. Вовк
Р.О.Арсірій
О.В. Кротюк