Справа № 369/13372/21
Провадження №1-кс/369/2538/21
24.09.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні за №12021111050000918 від 22 травня 2021 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, -
24 вересня 2021 року слідчий СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні за №12021111050000918 від 22 травня 2021 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, погодженим начальником Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до Положення про відділення поштового зв'язку Загальці Центру поштового зв'язку №4 Київська міська дирекція ПАТ «Укрпошта», затвердженого 29 січня 2018 року директором Філії Київської міської дирекції ПАТ «Укрпошта» визначені основні завдання, функції, взаємозв'язки відділення поштового зв'язку з іншими структурними підрозділами, вимоги до керівника ВПЗ, його обов'язки, права, відповідальність, тощо.
Згідно вимог п.1.2 вказаного Положення відділення поштового зв'язку Загальці є виробничим структурним підрозділом Центру поштового зв'язку №4 Київської міської дирекції ПАТ «Укрпошта».
Відповідно до п. 1.7 Положення ВПЗ не є юридичною особою і здійснює свою діяльність від імені товариства в межах повноважень, наданих йому Філією і закріплених цим Положенням на території, визначеній Філією.
Відповідно до п. 3.1.5 Положення до однієї з функцій відділення поштового зв'язку належить виплата та доставка пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам, інших соціальних виплат на договірних засадах.
Пунктом 3.1.23 Положення передбачено, що облік грошових коштів, інших матеріальних цінностей, ведення касових операцій згідно з вимогами правил та інструкцій, надання звітності по вказаних операціях у встановлені строки, визначені розпорядчими документами товариства та діючими нормативно-правовими актами.
Пунктом 3.1.25 Положення передбачено збереження грошових коштів, цінностей, поштових відправлень та майна ВПЗ.
В п. 1.8 Положення зазначено, що ВПЗ очолює начальник, який призначається наказом Філії за погодженням із заступником директора Філії з розвитку мережі.
Відповідно до наказу Київської міської дирекції ПАТ «Укрпошта» №1868-п від 31 жовтня 2017 року ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділення поштового зв'язку Загальці ЦПЗ №4 та з того часу почала здійснювати керівництво господарською діяльністю даного відділення, маючи право підпису офіційних документів від імені ВПЗ Загальці ЦПЗ №4.
Відповідно до п. 4.4.1 Положення начальник відділення поштового зв'язку зобов'язується забезпечити виконання основних завдань та функцій ВПЗ, визначених цим положенням.
На начальника ВПЗ, відповідно до п.п. 4.6.3 - 4.6.6 Положення, покладається відповідальність за: несвоєчасність оприбуткування отриманих коштів за надані послуги ВПЗ; недостовірність звітних даних, відомостей та інших матеріалів, підготовлених ВПЗ, не повне оприбуткування грошових сум, що надійшли до каси ВПЗ; за заподіяну шкоду відповідно до діючого законодавства та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність; незабезпечення збереження грошових коштів, поштових відправлень, обладнання у ВПЗ.
Слідчий у поданному клопотанні також вказує, що начальник ВПЗ ОСОБА_4 є матеріально-відповідальною особою на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01 листопада 2017 року.
Таким чином, в силу займаної посади, ОСОБА_4 була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України являється службовою особою.
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника відділення поштового зв'язку Загальці ЦПЗ №4, будучи службовою особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, з метою привласнення коштів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та можливість настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та функціональним обов'язкам, визначеним Положенням, грубо порушуючи вимоги Інструкції про порядок здійснення касових операцій у ПАТ «Укрпошта», затвердженої наказом ПАТ «Укрпошта» від 11 червня 2018 року №720 та Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, перебуваючи у приміщенні відділення поштового зв'язку Загальці Центру поштового зв'язку №4 Бородянка за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Загальці, вул. Незалежності, 136-Б в період часу з 16 березня 2021 року по 20 березня 2021 рік шляхом привласнення грошових коштів, які були їй ввірені та знаходились в касі відділення поштового зв'язку заволоділа грошовими коштами в розмірі 47785,18 грн., при цьому безпідставно списавши у видаток відомості №57/10445 (на виплату пенсії) на суму 40106,61 грн., відомості №1/3226, №2/3226 (на виплату соціальної допомоги інвалідам з дитинства за березень 2021 року) на суму 3538 грн. та разове доручення Пенсійного фонду на суму 4140,57 грн.
Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_4 АТ державі в особі Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» завдано майнової шкоди на загальну суму 47785,18 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності належить частка домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий відзначає, що у вказаному кримінальному провадженні потерпілою стороною визнано Київську міську дирекцію АТ «Укрпошта». Відповідно до інформації представника Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» ними в рамках вказаного кримінального провадження буде подано цивільний позов про стягнення з підозрюваної ОСОБА_4 завданої шкоди.
Таким чином, підставою для застосування арешту майна підозрюваного ОСОБА_4 є та обставина, що внаслідок її умисних, протиправних дій, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України державі в особі Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» завдано майнової шкоди на загальну суму 47785,18 грн.
На підставі вище зазначеного, слідчий просив суд накласти арешт на житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання ні слідчий, ні прокурор не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів на підставі ч.4 ст. 107 КПК України не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що слідчим відділом Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження №12021111050000918 від 22 травня 2021 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Відповідно до наказу Київської міської дирекції ПАТ «Укрпошта» №1868-п від 31 жовтня 2017 року ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділення поштового зв'язку Загальці ЦПЗ №4 та з того часу почала здійснювати керівництво господарською діяльністю даного відділення, маючи право підпису офіційних документів від імені ВПЗ Загальці ЦПЗ №4.
Начальник ВПЗ ОСОБА_4 є матеріально-відповідальною особою на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01 листопада 2017 року.
Таким чином, в силу займаної посади, ОСОБА_4 була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України являється службовою особою.
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника відділення поштового зв'язку Загальці ЦПЗ №4, будучи службовою особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, грубо порушуючи вимоги Інструкції про порядок здійснення касових операцій у ПАТ «Укрпошта», затвердженої наказом ПАТ «Укрпошта» від 11 червня 2018 року №720 та Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, перебуваючи у приміщенні відділення поштового зв'язку Загальці Центру поштового зв'язку №4 Бородянка за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Загальці, вул. Незалежності, 136-Б в період часу з 16 березня 2021 року по 20 березня 2021 рік шляхом привласнення грошових коштів, які були їй ввірені та знаходились в касі відділення поштового зв'язку заволоділа грошовими коштами в розмірі 47785,18 грн., при цьому безпідставно списавши у видаток відомості №57/10445 (на виплату пенсії) на суму 40106,61 грн., відомості №1/3226, №2/3226 (на виплату соціальної допомоги інвалідам з дитинства за березень 2021 року) на суму 3538 грн. та разове доручення Пенсійного фонду на суму 4140,57 грн.
Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_4 АТ державі в особі Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» завдано майнової шкоди на загальну суму 47785,18 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності належить частка домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
У вказаному кримінальному провадженні потерпілою стороною визнано Київську міську дирекцію АТ «Укрпошта». Відповідно до інформації представника Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» ними в рамках вказаного кримінального провадження буде подано цивільний позов про стягнення з підозрюваної ОСОБА_4 завданої шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Так, згідно п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Проте як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, завдана майнова шкода на загальну суму 47 785,18 грн. не є співмірною із можливою вартістю будинку, який знаходиться у власності підозрюваної.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що особа, що подала клопотання про арешт майна, не довела що накладення арешту на житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 буде співмірним розміру шкоди, зазначеної в клопотанні та не буде порушувати права інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні за №12021111050000918 від 22 травня 2021 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1